Брюссель – У Лісабоні в п’ятницю розпочався саміт Північноатлантичного союзу, який має стати найважливішою віхою за 61 рік існування цієї організації. Адже ключова тема зустрічей – оновлення НАТО відповідно до викликів нашого часу. До того ж через 20 років після завершення Холодної війни НАТО мусить переосмислити й уточнити свою роль. Інші важливі теми зустрічей світових лідерів у Лісабоні – Афганістан та відносини з Росією.
У п’ятницю завершився перший день саміту НАТО, який уже охарактеризували як «історичний». Участь у ньому беруть 28 лідерів країн-союзниць, включно з американським президентом Бараком Обамою. До них приєднаються ще й представники країн, залучених в Афганістані, включно з Україною.
Говорячи про особливість Лісабонського саміту, один із європейських дипломатів зауважив, що для військово-політичного союзу країн Заходу настала пора модернізації. Це час для того, щоб союз НАТО подивився назад і оцінив уроки війни в Афганістані, що і є у програмі саміту.
Із планами щодо цієї тривалої військової місії у п’ятницю поділився голова НАТО Андерс Фоґ Расмуссен. «Ми також розпочнемо новий етап нашої місії у Афганістані, – зазначив він. – Ми оголосимо, що передача відповідальності (за ситуацію у країні) керівництву Афганістану може розпочатися у 2011 році. Ми сподіваємося, що цей процес буде завершений до кінця 2014 року. Таким чином, афганські сили безпеки зможуть взяти на себе відповідальність на території всього Афганістану».
Треба наповнити НАТО енергією – Обама
Але для НАТО це також час для того, щоб зазирнути у майбутнє, з його новими загрозами, такими, як тероризм, піратство, кібернетичні війни. А з огляду на важку кризу, що спустошила кишені держав-учасниць, альянс ще й повинен адаптуватися до нестачі фінансування, визначити, як, заощаджуючи, поліпшити свою ефективність та потужність.
Тобто у лісабонських переговорах представники цього військового блоку мають визначитися із майбутнім НАТО, у якому, до речі, дехто з них навіть висловлював сумніви.
Проте якщо сумніви були, то не у головних гравців цієї організації. У п’ятницю чимало європейських видань оприлюднили заяву Барака Обами. У ній президент США закликав наповнити НАТО енергією, щоб ця організація у 21-му столітті була такою ж доречною, як і у 20-му. Барак Обама характеризує Північноатлантичний союз як найуспішнішу організацію в історії, яка гарантувала й продовжуватиме гарантувати безпеку й процвітання.
Членство України заморозили через Росію – експерт
Українська делегація теж перебуває у Лісабоні, але тільки для участі у міні-саміті країн-контрибуторів Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані. Якщо попередні саміти вселяли надію на приєднання України до НАТО, то тепер це питання більше на порядку денному не стоїть через оголошення українською владою позаблокового статусу.
Тим часом один із відомих європейських військових експертів Андре Дюмулен зауважив, що ніхто з кандидатів не був так близько до членства, як Україна.
«Кандидати на приєднання до НАТО є, проблема лише у тому, що найближче до членства була Україна, але процес був заморожений через тиск із боку Росії, яка нарікала на те, що НАТО цим вторгається у зону російських інтересів», – каже професор Брюссельської королівської військової школи Андре Дюмулен.
На саміті повинні також підтвердити важливість так званого «5-го параграфа» Вашингтонського договору про створення НАТО, тобто положення про те, що напад на одну країну-союзницю вважатиметься агресією проти всіх членів союзу.
Інше питання – доля європейської колективної системи протиракетної безпеки, якої остерігається Росія. У цьому контексті протягом суботи запланована зустріч із президентом Росії Дмитром Медведєвим, щоб розпочати поглиблений двосторонній діалог.
Також очікується ухвалення рішення про скорочення командної структури НАТО на третину.
Говорячи про особливість Лісабонського саміту, один із європейських дипломатів зауважив, що для військово-політичного союзу країн Заходу настала пора модернізації. Це час для того, щоб союз НАТО подивився назад і оцінив уроки війни в Афганістані, що і є у програмі саміту.
Із планами щодо цієї тривалої військової місії у п’ятницю поділився голова НАТО Андерс Фоґ Расмуссен. «Ми також розпочнемо новий етап нашої місії у Афганістані, – зазначив він. – Ми оголосимо, що передача відповідальності (за ситуацію у країні) керівництву Афганістану може розпочатися у 2011 році. Ми сподіваємося, що цей процес буде завершений до кінця 2014 року. Таким чином, афганські сили безпеки зможуть взяти на себе відповідальність на території всього Афганістану».
Треба наповнити НАТО енергією – Обама
Але для НАТО це також час для того, щоб зазирнути у майбутнє, з його новими загрозами, такими, як тероризм, піратство, кібернетичні війни. А з огляду на важку кризу, що спустошила кишені держав-учасниць, альянс ще й повинен адаптуватися до нестачі фінансування, визначити, як, заощаджуючи, поліпшити свою ефективність та потужність.
Тобто у лісабонських переговорах представники цього військового блоку мають визначитися із майбутнім НАТО, у якому, до речі, дехто з них навіть висловлював сумніви.
Проте якщо сумніви були, то не у головних гравців цієї організації. У п’ятницю чимало європейських видань оприлюднили заяву Барака Обами. У ній президент США закликав наповнити НАТО енергією, щоб ця організація у 21-му столітті була такою ж доречною, як і у 20-му. Барак Обама характеризує Північноатлантичний союз як найуспішнішу організацію в історії, яка гарантувала й продовжуватиме гарантувати безпеку й процвітання.
Членство України заморозили через Росію – експерт
Українська делегація теж перебуває у Лісабоні, але тільки для участі у міні-саміті країн-контрибуторів Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані. Якщо попередні саміти вселяли надію на приєднання України до НАТО, то тепер це питання більше на порядку денному не стоїть через оголошення українською владою позаблокового статусу.
Тим часом один із відомих європейських військових експертів Андре Дюмулен зауважив, що ніхто з кандидатів не був так близько до членства, як Україна.
«Кандидати на приєднання до НАТО є, проблема лише у тому, що найближче до членства була Україна, але процес був заморожений через тиск із боку Росії, яка нарікала на те, що НАТО цим вторгається у зону російських інтересів», – каже професор Брюссельської королівської військової школи Андре Дюмулен.
На саміті повинні також підтвердити важливість так званого «5-го параграфа» Вашингтонського договору про створення НАТО, тобто положення про те, що напад на одну країну-союзницю вважатиметься агресією проти всіх членів союзу.
Інше питання – доля європейської колективної системи протиракетної безпеки, якої остерігається Росія. У цьому контексті протягом суботи запланована зустріч із президентом Росії Дмитром Медведєвим, щоб розпочати поглиблений двосторонній діалог.
Також очікується ухвалення рішення про скорочення командної структури НАТО на третину.