Київ – Україна може залишитися за межами нової концепції НАТО, вважають українські експерти. Втім, вони відзначають, що вирішення цього питання не залежить від присутності чи відсутності на саміті в Лісабоні Президента Віктора Януковича, оскільки все, що можна було втратити через українську позаблоковість, «вже втрачено». Водночас у Міністерстві оборони переконують, що обсяги співпраці між Збройними силами України та Північноатлантичним альянсом лише зростають.
Україна нічого не втратить через відсутність Президента Віктора Януковича на саміті НАТО у Лісабоні, оскільки, насправді, йому там нічого робити, вважає аналітик інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач. Північноатлантичний альянс під час саміту в Лісабоні має розробити нову стратегічну концепцію, в якій Україні навряд чи буде відведено окрему роль, прогнозує він. Водночас Віктор Янукович має кілька причин не їхати на цей саміт, відзначив експерт.
«Діалогу на вищому ріні між Україною і НАТО не буде. Росія не переглянула свого негативного ставлення до євроатлантичних прагнень України, а питання ціни на газ не вирішене. Ще одна причина – те, що Партія регіонів і їхній лідер привчили свій електорат до того, що НАТО – це погано, і Президент Янукович не повинен асоціюватися в очах електорату з «поганим» НАТО», – каже Горбач.
Розворот зовнішньої політики України на 180 градусів поставив НАТО у незручне становище, вважає Володимир Горбач. Проголошення позаблокового статусу після десятирічної декларації євроатлантичних прагнень не могло покращити ставлення до України, наголошує він.
Удавана позаблоковість
Водночас законодавчо закріплений позаблоковий статус України нічого не змінив у внутрішній безпековій системі держави, відзначив голова координаційної ради Всеукраїнської громадської Ліги «Україна-НАТО» Сергій Джердж.
«Позаблоковість не несе практичного контексту. В Україні перебуває флот іншої держави. Позаблоковість вимагає збільшення військового бюджету в 3-5 разів, збільшення чисельності збройних сил. Зрештою, можливо, потрібно збільшувати тоді і службу в армії. Зараз – це рік, а, можливо, вона повинна бути більшою, якщо ми позаблокова держава», – розмірковує експерт.
Під егідою НАТО
Крім того, не скоротилися обсяги військової співпраці української армії з НАТО. Навіть, навпаки, передбачається посилення співробітництва, запевнив Радіо Свобода начальник Генерального штабу Збройних сил України Григорій Педченко.
«Ми провели узгодження вже на 2011 рік, і вже подали Президентові нашої держави наш проект плану військового співробітництва з НАТО. Там визначено понад 20 заходів. Так, може, ми десь не наздоганяємо Росію, але, тут, пробачте, є ще й економічні причини», – заявив генерал-полковник.
Протягом нинішнього року українські військові взяли участь у чотирьох спільних із НАТО навчаннях та в двох миротворчих місіях під егідою Північноатлантичного альянсу: у Косові та Ліберії.
«Діалогу на вищому ріні між Україною і НАТО не буде. Росія не переглянула свого негативного ставлення до євроатлантичних прагнень України, а питання ціни на газ не вирішене. Ще одна причина – те, що Партія регіонів і їхній лідер привчили свій електорат до того, що НАТО – це погано, і Президент Янукович не повинен асоціюватися в очах електорату з «поганим» НАТО», – каже Горбач.
Розворот зовнішньої політики України на 180 градусів поставив НАТО у незручне становище, вважає Володимир Горбач. Проголошення позаблокового статусу після десятирічної декларації євроатлантичних прагнень не могло покращити ставлення до України, наголошує він.
Удавана позаблоковість
Водночас законодавчо закріплений позаблоковий статус України нічого не змінив у внутрішній безпековій системі держави, відзначив голова координаційної ради Всеукраїнської громадської Ліги «Україна-НАТО» Сергій Джердж.
«Позаблоковість не несе практичного контексту. В Україні перебуває флот іншої держави. Позаблоковість вимагає збільшення військового бюджету в 3-5 разів, збільшення чисельності збройних сил. Зрештою, можливо, потрібно збільшувати тоді і службу в армії. Зараз – це рік, а, можливо, вона повинна бути більшою, якщо ми позаблокова держава», – розмірковує експерт.
Під егідою НАТО
Крім того, не скоротилися обсяги військової співпраці української армії з НАТО. Навіть, навпаки, передбачається посилення співробітництва, запевнив Радіо Свобода начальник Генерального штабу Збройних сил України Григорій Педченко.
«Ми провели узгодження вже на 2011 рік, і вже подали Президентові нашої держави наш проект плану військового співробітництва з НАТО. Там визначено понад 20 заходів. Так, може, ми десь не наздоганяємо Росію, але, тут, пробачте, є ще й економічні причини», – заявив генерал-полковник.
Протягом нинішнього року українські військові взяли участь у чотирьох спільних із НАТО навчаннях та в двох миротворчих місіях під егідою Північноатлантичного альянсу: у Косові та Ліберії.