Київ – Російська мова в Україні зазнає утисків, вважають деякі організатори Міжнародного форуму на захист російської мови у країнах СНД та Балтії. Посол Росії в Києві Михайло Зурабов каже, що російська мова – важлива для модернізації України. Лідер руху «Російськомовна Україна» Вадим Колесніченко навіть за нового режиму побачив у країні «реальну політику геноциду». Факти? «Дітям російськомовних родин забороняють навчатись рідною мовою», – переконаний регіонал. Деякі оглядачі називають порушення мовного питання в Україні політичними спекуляціями.
Активніше вимагати забезпечення своїх прав закликає учасників форуму на захист російської мови лідер руху «Російськомовна Україна», народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко. Він переконаний, що російську мову в Україні утискають. За мовною ознакою, вважає регіонал, дискримінують ЗМІ, російську мову також витісняють зі сфер науки, освіти та державного управління.
«Ось думка провідних учених: навчання дитини нерідною мовою знижує його інтелектуальний потенціал від 40 до 60 відсотків. Найбільш образливо, що влада знає це. І якщо дітям російськомовних родин забороняють навчання рідною мовою, це реальна політика геноциду», – заявив Колесніченко.
Без російської не буде модернізації?
Посол Росії в Україні Михайло Зурабов у своєму вітальному слові був стриманіший. За його словами, російську треба безупинно популяризувати в країнах СНД та Балтії, бо лише таким чином нібито вдасться об’єднатися задля модернізації всього пострадянського суспільства.
«Ми зараз на етапі модернізації, а технологічний прогрес, який спостерігатиметься найближчим часом, без ефективної мови неможливий. Що б не казали, відмовитися від того досягнення, яким є російська мова, ми не можемо. Без російської мови шанси, щоб наші співвітчизники, все населення пострадянського простору мали можливість опинитися в «золотому мільярді», вкрай невисокі», – додає Михайло Зурабов.
Мовним питанням спекулюють – Капранов
Натомість письменник Віталій Капранов у коментарі Радіо Свобода зазначає, що проблема мовного питання полягає в тому, що ним спекулюють політики. Він упевнений, що ні про які утиски російської в Україні не може бути й мови. Зокрема, зважаючи на те, що 90% продукції книговидання в Україні виходять російською.
«На відкритті книжкової виставки ми зробили цікавий експеримент. Почесним головою днів фантастики обрано польського письменника Анджея Сапковського. Ми йому розповіли, що в Україні до розгляду готують законопроект, який стосується мов нацменшин, а оскільки польська є однією з таких мов, давайте з вами нею і поспілкуємося. Отже, Сапковський виступав польською. У залі був шок: там сиділи російськомовні українці, але вони навіть не мали що заперечити, бо зрозуміли, що з ними повелися так само, як переважно поводяться з україномовними», – розповідає письменник.
Віталій Капранов – один із авторів ідеї, нещодавно озвученої у ЗМІ, згідно з якою за основу мовного законопроекту в Україні пропонується взяти російський закон про державну мову, однак з однією умовою: всюди, де вказано російську мову, замінити її на українську.
Наприкінці жовтня Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив результати опитування, згідно з якими 40,4% респондентів вважають, що російську мову потрібно зробити другою офіційною винятково в тих місцевостях, де того бажає більшість населення.
У парламенті зареєстрували законопроект «Про мови в Україні», який передбачає, зокрема, запровадження діловодства російською мовою й розширення її використання у навчальному процесі.
Його розгляд у Верховній Раді поки відклали.
«Ось думка провідних учених: навчання дитини нерідною мовою знижує його інтелектуальний потенціал від 40 до 60 відсотків. Найбільш образливо, що влада знає це. І якщо дітям російськомовних родин забороняють навчання рідною мовою, це реальна політика геноциду», – заявив Колесніченко.
Без російської не буде модернізації?
Посол Росії в Україні Михайло Зурабов у своєму вітальному слові був стриманіший. За його словами, російську треба безупинно популяризувати в країнах СНД та Балтії, бо лише таким чином нібито вдасться об’єднатися задля модернізації всього пострадянського суспільства.
«Ми зараз на етапі модернізації, а технологічний прогрес, який спостерігатиметься найближчим часом, без ефективної мови неможливий. Що б не казали, відмовитися від того досягнення, яким є російська мова, ми не можемо. Без російської мови шанси, щоб наші співвітчизники, все населення пострадянського простору мали можливість опинитися в «золотому мільярді», вкрай невисокі», – додає Михайло Зурабов.
Мовним питанням спекулюють – Капранов
Натомість письменник Віталій Капранов у коментарі Радіо Свобода зазначає, що проблема мовного питання полягає в тому, що ним спекулюють політики. Він упевнений, що ні про які утиски російської в Україні не може бути й мови. Зокрема, зважаючи на те, що 90% продукції книговидання в Україні виходять російською.
«На відкритті книжкової виставки ми зробили цікавий експеримент. Почесним головою днів фантастики обрано польського письменника Анджея Сапковського. Ми йому розповіли, що в Україні до розгляду готують законопроект, який стосується мов нацменшин, а оскільки польська є однією з таких мов, давайте з вами нею і поспілкуємося. Отже, Сапковський виступав польською. У залі був шок: там сиділи російськомовні українці, але вони навіть не мали що заперечити, бо зрозуміли, що з ними повелися так само, як переважно поводяться з україномовними», – розповідає письменник.
Віталій Капранов – один із авторів ідеї, нещодавно озвученої у ЗМІ, згідно з якою за основу мовного законопроекту в Україні пропонується взяти російський закон про державну мову, однак з однією умовою: всюди, де вказано російську мову, замінити її на українську.
Наприкінці жовтня Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив результати опитування, згідно з якими 40,4% респондентів вважають, що російську мову потрібно зробити другою офіційною винятково в тих місцевостях, де того бажає більшість населення.
У парламенті зареєстрували законопроект «Про мови в Україні», який передбачає, зокрема, запровадження діловодства російською мовою й розширення її використання у навчальному процесі.
Його розгляд у Верховній Раді поки відклали.