Брюссель – Прем'єр-міністр Микола Азаров перебуває у Брюсселі з дводенним візитом. У середу зранку він розповів європейським підприємцям про переваги України для іноземних інвестицій. Проте, практично на кожній зустрічі з чільниками євроустанов йшлося про переговори щодо зони вільної торгівлі, які останнім часом суттєво уповільнилися через небажання сторін йти на поступки. З огляду на це, і європейці, і представники України зійшлися на думці, що поки що слід відмовитися від призначення конкретних дат завершення переговорів.
Зустрічі Прем’єр-міністра України з представниками ЄС насамперед стосувалися підготовки до українсько-європейського саміту, що очікується через місяць. З іншого боку, йшлося й про складні переговори про встановлення зони вільної торгівлі (ЗВТ). З огляду на це, у Брюсселі обидві сторони домовилися не концентруватися на датах. Прем’єр Микола Азаров просто заявив, що впоратися із всіма питаннями цього процесу до саміту «Україна – ЄС», неможливо.
«Природно, що ці переговори наштовхуються на перешкоди, що заключаються в економічних інтересах країн, які належать до ЄС та економічних інтересах України, – зауважив пан Азаров. – Я не бачу там антагоністичних розбіжностей чи протиріч, тому ми повинні знаходити компроміс. Гадаю, нам не треба встановлювати термінів, а послідовно працювати над реалізацією всеосяжнї угоди про зону вільної торгівлі».
Власне, розбіжності між Україною та ЄС у переговорному процесі щодо ЗВТ пов’язані з декількома факторами. Слід пам’ятати, що переговори про взаємне відкриття ринків України та Євросоюзу відбуваються у час важкої економічної кризи. Тож, це не найкращий час для такого роду переговорів і очевидно, що це наклало на них свій негативний відбиток.
«Винні і українці, і європейці» – експерт
Експерт із лондонського Центру за європейські реформи Томаш Валашек висловив у інтерв’ю Радіо Свобода свою позицію на складнощі переговорів щодо ЗВТ. «Європейські чільники нарікають на роль українських олігархів та негнучку позицію України, бо олігархи не хочуть втрачати своїх привілеїв, – пояснює він. – Тим часом, українська сторона звинувачує ЄС у надмірному протекціонізмі. До того ж, є побоювання серед європейців щодо зростання безробіття через майбутню ЗВТ. Тому переговори й проходять так в’яло. На мою думку, у цьому винні обидві сторони».
На часті угоди та зустрічі українських лідерів із росіянами Європейський Союз дивиться дипломатично і заявляє, що це покращення стосунків тільки на користь і Україні, і Росії, і Євросоюзу. Хоча, звичайно, тут насторожено ставляться до ідей можливого приєднання України до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном.
«Зовнішня політика України – збалансована» – Азаров
«Я нещодавно повернувся з Польщі та Фінляндії, де у мене відбулися плідні зустрічі, – заявив при цьому Прем’єр-міністр України. – Тому наша зовнішня політика збалансована. Вона не проросійська чи прозахідна. Вона українська, тому буде реалізовувати насамперед економічні інтереси нашої країни. Це модернізація, це технологічне переоснащення. Ми готові розвивати стосунки з тими, хто нам допоможе рухатися у цьому напрямку. Тому, ми й ведемо переговори про створення ЗВТ із ЄС».
Микола Азаров наголосив, що саме нинішня влада має реальні шанси наблизити Україну до Європи. Після переговорів із головою Європарламенту Єжи Бузеком він звернувся до нього з проханням, закликати українську опозицію до співпраці з Кабінетом Міністрів. «Завдання, що стоїть перед ними і перед урядом одне – домогтися процвітання України», – зауважив Азаров.
Економічний потенціал України – надзвичайний, але нереалізований
Тим часом, єврокомісар з питань розширення Штефан Філе зауважив, що на саміті «Україна – ЄС» мають зробити все можливе, аби «покласти на стіл дорожню карту для переходу до безвізового режиму.
«По-перше, Україна вже прямує у бік економічної інтеграції, – додає при цьому єврокомісар. – Не лише у сенсі зони вільної торгівлі, а й різних сфер, починаючи від охорони здоров’я та завершуючи довкіллям. По-друге, ця держава має надзвичайний економічний потенціал, але не реалізує його через низку перешкод. Третє, український досвід нинішньої кризи вплинув на бюджет, банки та інші структури, а це не проходить безслідно. І останнє, на українському ринку праці, згідно з дослідженнями, тільки половина підприємств усвідомлює, що нестача вмінь та знань перешкоджає їхній роботі».
Тим часом, у Брюсселі також була підписана угода про підтримку українських інституцій, згідно з якою у рамках «Східного партнерства», починаючи з наступного року, Європа надасть на це Україні 40 мільйонів євро. Гроші підуть на зміцнення інституцій, аби вони були здатними інтегруватися до ЄС.
«Природно, що ці переговори наштовхуються на перешкоди, що заключаються в економічних інтересах країн, які належать до ЄС та економічних інтересах України, – зауважив пан Азаров. – Я не бачу там антагоністичних розбіжностей чи протиріч, тому ми повинні знаходити компроміс. Гадаю, нам не треба встановлювати термінів, а послідовно працювати над реалізацією всеосяжнї угоди про зону вільної торгівлі».
Власне, розбіжності між Україною та ЄС у переговорному процесі щодо ЗВТ пов’язані з декількома факторами. Слід пам’ятати, що переговори про взаємне відкриття ринків України та Євросоюзу відбуваються у час важкої економічної кризи. Тож, це не найкращий час для такого роду переговорів і очевидно, що це наклало на них свій негативний відбиток.
«Винні і українці, і європейці» – експерт
Експерт із лондонського Центру за європейські реформи Томаш Валашек висловив у інтерв’ю Радіо Свобода свою позицію на складнощі переговорів щодо ЗВТ. «Європейські чільники нарікають на роль українських олігархів та негнучку позицію України, бо олігархи не хочуть втрачати своїх привілеїв, – пояснює він. – Тим часом, українська сторона звинувачує ЄС у надмірному протекціонізмі. До того ж, є побоювання серед європейців щодо зростання безробіття через майбутню ЗВТ. Тому переговори й проходять так в’яло. На мою думку, у цьому винні обидві сторони».
На часті угоди та зустрічі українських лідерів із росіянами Європейський Союз дивиться дипломатично і заявляє, що це покращення стосунків тільки на користь і Україні, і Росії, і Євросоюзу. Хоча, звичайно, тут насторожено ставляться до ідей можливого приєднання України до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном.
«Зовнішня політика України – збалансована» – Азаров
«Я нещодавно повернувся з Польщі та Фінляндії, де у мене відбулися плідні зустрічі, – заявив при цьому Прем’єр-міністр України. – Тому наша зовнішня політика збалансована. Вона не проросійська чи прозахідна. Вона українська, тому буде реалізовувати насамперед економічні інтереси нашої країни. Це модернізація, це технологічне переоснащення. Ми готові розвивати стосунки з тими, хто нам допоможе рухатися у цьому напрямку. Тому, ми й ведемо переговори про створення ЗВТ із ЄС».
Микола Азаров наголосив, що саме нинішня влада має реальні шанси наблизити Україну до Європи. Після переговорів із головою Європарламенту Єжи Бузеком він звернувся до нього з проханням, закликати українську опозицію до співпраці з Кабінетом Міністрів. «Завдання, що стоїть перед ними і перед урядом одне – домогтися процвітання України», – зауважив Азаров.
Економічний потенціал України – надзвичайний, але нереалізований
Тим часом, єврокомісар з питань розширення Штефан Філе зауважив, що на саміті «Україна – ЄС» мають зробити все можливе, аби «покласти на стіл дорожню карту для переходу до безвізового режиму.
«По-перше, Україна вже прямує у бік економічної інтеграції, – додає при цьому єврокомісар. – Не лише у сенсі зони вільної торгівлі, а й різних сфер, починаючи від охорони здоров’я та завершуючи довкіллям. По-друге, ця держава має надзвичайний економічний потенціал, але не реалізує його через низку перешкод. Третє, український досвід нинішньої кризи вплинув на бюджет, банки та інші структури, а це не проходить безслідно. І останнє, на українському ринку праці, згідно з дослідженнями, тільки половина підприємств усвідомлює, що нестача вмінь та знань перешкоджає їхній роботі».
Тим часом, у Брюсселі також була підписана угода про підтримку українських інституцій, згідно з якою у рамках «Східного партнерства», починаючи з наступного року, Європа надасть на це Україні 40 мільйонів євро. Гроші підуть на зміцнення інституцій, аби вони були здатними інтегруватися до ЄС.