Прага – У Киргизстані підраховують голоси на виборах, які мають на меті створення першої парламентської демократії на пострадянських теренах. Вибори відбулися тут у неділю і без будь-яких ексцесів, як це мало місце, наприклад, влітку на півдні Киргизстану, де відбулися криваві сутички між киргизами і узбеками. Загальна явка виборців склала тут майже 60 відсотків, тоді як в Оші, на півдні, прийшло у середньому на дільниці більше виборців – понад 60 відсотків. Згідно з попередніми даними, після опрацювання близько 90 відсотків бюлетенів лідирує опозиційна і націоналістична партія «Ата-Журт», яка має сильний вплив серед киргизів на півдні. На другому місці соціал-демократи, третя за результатами – проросійська партія «Ар-Намис», четверта – «Республіка», а на п’ятому місці проурядова «Ата-Мекен». Для проходження до парламенту, в якому 120 місць, партіям необхідно подолати 5-відсотковий бар’єр.
Хоча насправді вже попередні результати цих парламентських виборів у Киргизстані не дуже радують прихильників демократії і парламентаризму. Бо лідерство націоналістів із «Ата-Журт», які мають до 10 відсотків голосів, означає прихід до парламенту тих, із ким нова влада Бішкека вперто боролася, – прихильників скинутого Курманбека Бакієва і його клану.
Як виглядає, лише 5 із 29 партій проходять до парламенту, три з них здатні створити коаліційний уряд. Вибори, як очікують, виграє «Ата-Журт», до якої входять такі соратники колишнього президента Бакієва, як Камчібек Ташієв, колишній міністр з питань надзвичайних ситуацій, колишній глава податкової міліції Ахмат Келдибеков, колишній мер Бішкека Наріма Тюлієв. Місцеві експерти навіть зазначають, що чимало партій і місцевих еліт вважають ці вибори своєрідною помстою новій владі.
Чи вдасться реформаторам створити коаліцію?
Перемога «Ата-Журт» створює дилему, чи вдасться створити демократичну коаліцію в Киргизстані.
Із цього приводу лідер партії «Ата-Мекен» Омурбек Текебаєв заявив: «Згідно з попередніми даними, жодна із партій не отримає переважної більшості в парламенті. Згідно з конституцією, лише партія з переважною більшістю у 50 відсотків може формувати однопартійний уряд. Але опитування показало, що жодна з партій не наблизилася до такого результату. Тому вперше ми матимемо коаліційний уряд Киргизстану. Склад його поки що незрозумілий».
Деякі з місцевих експертів уже кажуть, що націоналісти і противники реформістів із «Ата-Журт» та соціал-демократи можуть створити уряд і продовжувати створювати міжетнічне напруження в країні.
Хоча, наприклад, політичний аналітик із Бішкека Марс Сарієв не виключає створення коаліції реформістами – соціал-демократами, «Ата-Мекен» і «Ар-Намис». Чимало спостерігачів сходяться також на тому, що нова влада Киргизстану буде проросійською.
Міжнародні спостерігачі, включно з ОБСЄ, позитивно оцінили перебіг парламентських виборів у Киргизстані, які відбувалися в умовах свободи волевиявлення, без значних порушень.
«Політичний плюралізм, яскрава кампанія і довір’я до Центральної виборчої комісії характеризували ці вибори, – зауважив речник ОБСЄ Мортен Гоєґлунд. – Основні свободи, включно зі свободою слова, зборів і мітингів у цілому були дотримані тут».
Спостерігачі вважають, що після цих виборів важливо не допустити сповзання суспільства Киргизстану до міжетнічних протистоянь.
Як виглядає, лише 5 із 29 партій проходять до парламенту, три з них здатні створити коаліційний уряд. Вибори, як очікують, виграє «Ата-Журт», до якої входять такі соратники колишнього президента Бакієва, як Камчібек Ташієв, колишній міністр з питань надзвичайних ситуацій, колишній глава податкової міліції Ахмат Келдибеков, колишній мер Бішкека Наріма Тюлієв. Місцеві експерти навіть зазначають, що чимало партій і місцевих еліт вважають ці вибори своєрідною помстою новій владі.
Чи вдасться реформаторам створити коаліцію?
Перемога «Ата-Журт» створює дилему, чи вдасться створити демократичну коаліцію в Киргизстані.
Із цього приводу лідер партії «Ата-Мекен» Омурбек Текебаєв заявив: «Згідно з попередніми даними, жодна із партій не отримає переважної більшості в парламенті. Згідно з конституцією, лише партія з переважною більшістю у 50 відсотків може формувати однопартійний уряд. Але опитування показало, що жодна з партій не наблизилася до такого результату. Тому вперше ми матимемо коаліційний уряд Киргизстану. Склад його поки що незрозумілий».
Деякі з місцевих експертів уже кажуть, що націоналісти і противники реформістів із «Ата-Журт» та соціал-демократи можуть створити уряд і продовжувати створювати міжетнічне напруження в країні.
Хоча, наприклад, політичний аналітик із Бішкека Марс Сарієв не виключає створення коаліції реформістами – соціал-демократами, «Ата-Мекен» і «Ар-Намис». Чимало спостерігачів сходяться також на тому, що нова влада Киргизстану буде проросійською.
Міжнародні спостерігачі, включно з ОБСЄ, позитивно оцінили перебіг парламентських виборів у Киргизстані, які відбувалися в умовах свободи волевиявлення, без значних порушень.
«Політичний плюралізм, яскрава кампанія і довір’я до Центральної виборчої комісії характеризували ці вибори, – зауважив речник ОБСЄ Мортен Гоєґлунд. – Основні свободи, включно зі свободою слова, зборів і мітингів у цілому були дотримані тут».
Спостерігачі вважають, що після цих виборів важливо не допустити сповзання суспільства Киргизстану до міжетнічних протистоянь.