Київ – Влада Киргизстану просить в України видати їй лідера киргизьких узбеків Кадирджана Батирова. На батьківщині його звинувачують у розпалюванні міжетнічної ворожнечі, але правозахисники та сам Батиров запевняють: це політичне переслідування. Натомість Генеральна прокуратура України не виключає можливості, що Батирова таки видадуть.
Кадирджан Батиров був лідером узбецької етнічної спільноти в південному Киргизстані та засновником приватного університету в місті Джалал-Абаді. Під час виступів проти екс-президента Курманбека Бакієва цієї весни та подальших міжетнічних зіткнень, Батиров заявляв, що втримує узбецьку спільноту осторонь від конфлікту.
Тоді як киргизька влада говорить, що він вимагав більших прав для етнічних узбеків, закликав до сепаратизму та був ініціатором міжетнічних зіткнень, які призвели до багатьох смертей на півдні країни, і через які сотні тисяч місцевих узбеків покинули країну.
На узбеків тиснуть, бо бояться їхньої політичної ваги – Батиров
Радіо Свобода вдалося зв’язатися з Кадирджаном Батировим в Україні, і він розповів про свою роль у тих подіях.
«Після квітневої революції, коли режим Бакієва був скинутий, коли в Киргизстані почалися дебати довкола конституційної реформи, узбеки взяли активну участь в цьому, – пояснює він. – І розмір узбецького населення, політична вага, потенціал його лідерів лякав багатьох киргизьких політиків. Я вважаю, що минулі й сьогоднішні події на півдні Киргизстані – результат цього побоювання».
За словами Батирова, влада Киргизстану демонізує узбецьку громаду, щоб не шукати реальних злочинців. Він повідомив, що останнім часом щонайменше 24 етнічні узбеки заарештовані, вісьмом оголосили судовий вирок.
П’ятого жовтня уряд Киргизстану заявив про намір заарештувати й самого Батирова. Запит про його екстрадицію Генеральна прокуратура держави передала до України.
Представник Генпрокуратури Киргизстану Кубанич Сабиров повідомив: «Ми надіслали запит до Генеральної прокуратури України про арешт та екстрадицію Кадирджана Батирова, відповідно до Мінської конвенції. Ми просимо українських колег зробити це якнайшвидше».
Зі свого боку, секретар Ради безпеки Киргизстану Марат Іманкулов заявив, що офіційний Бішкек переслідує злочинців, незалежно від їхньої національності.
«Щодо кримінальних справ, порушених після червневих подій, – вони стосуються конкретних осіб, яких звинувачують у злочинах. Серед них є узбеки, киргизи, росіяни та представники інших національностей, переконує урядовець. – Під час слідства ми не робимо між ними різниці. Злочинець має відповідати незалежно від статі, віку чи етнічної приналежності. Будь-хто, винний у злочині, має бути покараний», наголошує Марат Іманкулов.
Які угоди виконають? Про екстрадицію чи про захист прав біженців?
Генеральна прокуратура України у середу заявила, що запиту на екстрадицію Батирова не отримувала, а якщо він надійде – то Батиров зможе захистити свої права, заявив Радіо Свобода голова прес-служби Генеральної прокуратури України Юрій Бойченко.
«У Генеральної прокуратури немає звернення прокуратури Киргизстану щодо Батирова. Є міжнародні зобов’язання, які ми виконуємо. Якщо прокуратура підтвердить, що він переслідується за кримінальний злочин – розглядатиметься можливість екстрадиції. Але Батиров зможе скористатися своїми правами, як-от, отримати політичний притулок та українське громадянство», – зауважив Юрій Бойченко.
Якщо Кадирджан Батиров попросить в України статусу біженця, Генеральна прокуратура має з’ясувати, чи загрожують йому на батьківщині катування та політичні переслідування, наголошує голова Української ради з питань біженців Максим Буткевич. Якщо такий ризик є – він вважає екстрадицію неприпустимою.
«Є обмеження, визначенні міжнародними угодами. Не можна передавати людину, якщо вона може не отримати на батьківщині доступу до правосуддя, і може зазнати нелюдського поводження. Ці міжнародні норми є частиною українського законодавства, – пояснює правозахисник. – Є багато сигналів від правозахисних організацій – що в міжетнічному протистоянні в Киргизстані є певна дискримінація узбеків, упередженість судів та правоохоронних органів».
За словами Максима Буткевича, цього року Україна екстрадувала та готується передавати на батьківщину цілу низку шукачів притулку. Багатьох із них повертають до країн, де їм загрожує політичне переслідування, хоча це заборонено європейськими нормами, зазначає Максим Буткевич.
Тоді як киргизька влада говорить, що він вимагав більших прав для етнічних узбеків, закликав до сепаратизму та був ініціатором міжетнічних зіткнень, які призвели до багатьох смертей на півдні країни, і через які сотні тисяч місцевих узбеків покинули країну.
На узбеків тиснуть, бо бояться їхньої політичної ваги – Батиров
Радіо Свобода вдалося зв’язатися з Кадирджаном Батировим в Україні, і він розповів про свою роль у тих подіях.
«Після квітневої революції, коли режим Бакієва був скинутий, коли в Киргизстані почалися дебати довкола конституційної реформи, узбеки взяли активну участь в цьому, – пояснює він. – І розмір узбецького населення, політична вага, потенціал його лідерів лякав багатьох киргизьких політиків. Я вважаю, що минулі й сьогоднішні події на півдні Киргизстані – результат цього побоювання».
За словами Батирова, влада Киргизстану демонізує узбецьку громаду, щоб не шукати реальних злочинців. Він повідомив, що останнім часом щонайменше 24 етнічні узбеки заарештовані, вісьмом оголосили судовий вирок.
П’ятого жовтня уряд Киргизстану заявив про намір заарештувати й самого Батирова. Запит про його екстрадицію Генеральна прокуратура держави передала до України.
Представник Генпрокуратури Киргизстану Кубанич Сабиров повідомив: «Ми надіслали запит до Генеральної прокуратури України про арешт та екстрадицію Кадирджана Батирова, відповідно до Мінської конвенції. Ми просимо українських колег зробити це якнайшвидше».
Зі свого боку, секретар Ради безпеки Киргизстану Марат Іманкулов заявив, що офіційний Бішкек переслідує злочинців, незалежно від їхньої національності.
«Щодо кримінальних справ, порушених після червневих подій, – вони стосуються конкретних осіб, яких звинувачують у злочинах. Серед них є узбеки, киргизи, росіяни та представники інших національностей, переконує урядовець. – Під час слідства ми не робимо між ними різниці. Злочинець має відповідати незалежно від статі, віку чи етнічної приналежності. Будь-хто, винний у злочині, має бути покараний», наголошує Марат Іманкулов.
Які угоди виконають? Про екстрадицію чи про захист прав біженців?
Генеральна прокуратура України у середу заявила, що запиту на екстрадицію Батирова не отримувала, а якщо він надійде – то Батиров зможе захистити свої права, заявив Радіо Свобода голова прес-служби Генеральної прокуратури України Юрій Бойченко.
«У Генеральної прокуратури немає звернення прокуратури Киргизстану щодо Батирова. Є міжнародні зобов’язання, які ми виконуємо. Якщо прокуратура підтвердить, що він переслідується за кримінальний злочин – розглядатиметься можливість екстрадиції. Але Батиров зможе скористатися своїми правами, як-от, отримати політичний притулок та українське громадянство», – зауважив Юрій Бойченко.
Якщо Кадирджан Батиров попросить в України статусу біженця, Генеральна прокуратура має з’ясувати, чи загрожують йому на батьківщині катування та політичні переслідування, наголошує голова Української ради з питань біженців Максим Буткевич. Якщо такий ризик є – він вважає екстрадицію неприпустимою.
«Є обмеження, визначенні міжнародними угодами. Не можна передавати людину, якщо вона може не отримати на батьківщині доступу до правосуддя, і може зазнати нелюдського поводження. Ці міжнародні норми є частиною українського законодавства, – пояснює правозахисник. – Є багато сигналів від правозахисних організацій – що в міжетнічному протистоянні в Киргизстані є певна дискримінація узбеків, упередженість судів та правоохоронних органів».
За словами Максима Буткевича, цього року Україна екстрадувала та готується передавати на батьківщину цілу низку шукачів притулку. Багатьох із них повертають до країн, де їм загрожує політичне переслідування, хоча це заборонено європейськими нормами, зазначає Максим Буткевич.