Брюссель – У Парламентській асамблеї Ради Європи у вівторок ухвалили резолюцію про стан демократії в Україні та роботу її демократичних установ. Обговорення у Страсбурзі базувалися на матеріалах, зібраних так званим Моніторинговим комітетом, що стежить за дотриманням Україною зобов'язань, взятих при її вступі до Ради Європи. Поміж іншим, Парламентська асамблея висловила занепокоєння через утиски основних демократичних свобод, на які останнім часом скаржаться політичні сили, неурядові організації та представники українських ЗМІ.
Як і передбачалося, оцінок ситуації зі змінами, що стосуються української Конституції, у Страсбурзі не давали. Натомість, Моніторинговий комітет Ради Європи надіслав запит до Венеціанської комісії, яка й має висловити свої зауваження щодо рішення Конституційного Суду України, що скасував політреформу 2004 року.
Але до доповіді запропонували внести поправку, що «рішення стосовно змін до Конституції повинно підштовхнути Верховну Раду до реформування Основного закону відповідно до європейських норм».
«Історія зі зникненнями журналістів повторюється» – представниця ПАРЄ
У тексті резолюції, яку підтримали члени Парламентської асамблеї, Рада Європи вітає деяку активізацію у реформуванні законів України, що спостерігається після президентських виборів. Водночас, ця установа стурбована монополізацією влади, манерою проведення реформ в Україні, та почастішання скарг щодо утисків основних демократичних прав та свобод.
Автор звіту, представниця Ліхтенштейну Ренате Волвенд, зауважила, що дуже занепокоєна, бо виглядає на те, що історія з безслідними зникненнями журналістів в Україні знову повертається. Тому, у документі згадують порушення права на зібрання та свободу висловлювань, а також наростання тиску на засоби масової інформації, що спостерігаються останнім часом, включно з вибірковим позбавлення ліцензій та частот теле- і радіокомпаній.
Виборчі комісії незбалансовані
Парламентська асамблея висловлює занепокоєння попередженнями щодо можливих порушень під час місцевих виборів, що мають відбутися 31 жовтня. Співавтор звіту Майліс Репс зокрема зауважила, що тиск на медіа та незбалансовані склади виборчих комісій можуть відобразитися негативно на результатах виборів.
«Є кілька тривожних знаків, – зауважує представниця Моніторингового комітету Ради Європи. – Наприклад, склад виборчих комісій незбалансований. Це стосується і питання, яким чином реєстрували фальшиві списки партій. Тому ми закликаємо владу дуже уважно це розглянути».
Тим часом, представник Партії регіонів Володимир Рибак нагадав, що Україна запросила на вибори міжнародних спостерігачів. «Ми сподіваємося, що прозорі і чесні вибори стануть ще одним підтвердженням відданості України цінностям демократії», – сказав Рибак.
«СБУ слід реформувати, бо його роль зростає» – Майліс Репс
Характерно, що одна з поправок гласить про неприпустимість втручання СБУ до внутрішньополітичних справ та чинення тиску на журналістів, правозахисників та їхніх родини.
«Я б хотіла звернути увагу на сигнали від урядових організацій та журналістів щодо вторгнення СБУ до приватного життя, – заявила представниця Естонії Майліс Репс. – Роль секретних служб в Україні зростає, тому ми хочемо звернути особливу увагу всіх на те, що українські секретні служби слід реформувати згідно із європейськими стандартами».
Водночас, ще до розгляду звіту про функціонування українських демократичних інституцій, у першій половині дня до Ради Європи прибув міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, який зустрівся із керівництвом Ради Європи, зокрема Венеціанської комісії, аби поінформувати їх щодо нешкідливості для демократії скасування конституційних змін 2004 року та запевнити у тому, що в Україні монополізації влади немає.
Але до доповіді запропонували внести поправку, що «рішення стосовно змін до Конституції повинно підштовхнути Верховну Раду до реформування Основного закону відповідно до європейських норм».
«Історія зі зникненнями журналістів повторюється» – представниця ПАРЄ
У тексті резолюції, яку підтримали члени Парламентської асамблеї, Рада Європи вітає деяку активізацію у реформуванні законів України, що спостерігається після президентських виборів. Водночас, ця установа стурбована монополізацією влади, манерою проведення реформ в Україні, та почастішання скарг щодо утисків основних демократичних прав та свобод.
Автор звіту, представниця Ліхтенштейну Ренате Волвенд, зауважила, що дуже занепокоєна, бо виглядає на те, що історія з безслідними зникненнями журналістів в Україні знову повертається. Тому, у документі згадують порушення права на зібрання та свободу висловлювань, а також наростання тиску на засоби масової інформації, що спостерігаються останнім часом, включно з вибірковим позбавлення ліцензій та частот теле- і радіокомпаній.
Виборчі комісії незбалансовані
Парламентська асамблея висловлює занепокоєння попередженнями щодо можливих порушень під час місцевих виборів, що мають відбутися 31 жовтня. Співавтор звіту Майліс Репс зокрема зауважила, що тиск на медіа та незбалансовані склади виборчих комісій можуть відобразитися негативно на результатах виборів.
«Є кілька тривожних знаків, – зауважує представниця Моніторингового комітету Ради Європи. – Наприклад, склад виборчих комісій незбалансований. Це стосується і питання, яким чином реєстрували фальшиві списки партій. Тому ми закликаємо владу дуже уважно це розглянути».
Тим часом, представник Партії регіонів Володимир Рибак нагадав, що Україна запросила на вибори міжнародних спостерігачів. «Ми сподіваємося, що прозорі і чесні вибори стануть ще одним підтвердженням відданості України цінностям демократії», – сказав Рибак.
«СБУ слід реформувати, бо його роль зростає» – Майліс Репс
Характерно, що одна з поправок гласить про неприпустимість втручання СБУ до внутрішньополітичних справ та чинення тиску на журналістів, правозахисників та їхніх родини.
«Я б хотіла звернути увагу на сигнали від урядових організацій та журналістів щодо вторгнення СБУ до приватного життя, – заявила представниця Естонії Майліс Репс. – Роль секретних служб в Україні зростає, тому ми хочемо звернути особливу увагу всіх на те, що українські секретні служби слід реформувати згідно із європейськими стандартами».
Водночас, ще до розгляду звіту про функціонування українських демократичних інституцій, у першій половині дня до Ради Європи прибув міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, який зустрівся із керівництвом Ради Європи, зокрема Венеціанської комісії, аби поінформувати їх щодо нешкідливості для демократії скасування конституційних змін 2004 року та запевнити у тому, що в Україні монополізації влади немає.