Київ – Наприкінці весни та на початку літа ціни в Україні залишалися стабільними або навіть трохи знижувалися. В серпні ця тенденція змінилася – інфляція перевищила один відсоток. Через це зросли побоювання населення про можливість повторення подій дворічної давнини, коли протягом кількох місяців ціни радикально зросли, а гривня втратила майже половину вартості відносно провідних світових валют.
На сполох б’ють представники опозиції. Депутат Верховної Ради від НУНС Юрій Кармазін вважає причиною зростання інфляції додаткову емісію. «Чи правда, що ви надрукували 61 мільярд гривень, не передбачених у законі, як мені повідомляють фахівці Нацбанку?» – запитав він у середу з трибуни парламенту Прем’єр-міністра Миколу Азарова.
Керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицький заперечив цю інформацію. «Вся емісія обґрунтована, адекватна і забезпечена», – сказав він Радіо Свобода.
Банкіри і науковці також не помічають суттєвих цінових потрясінь. Віце-президент комерційного банку Роман Шпек каже, що за підсумками року інфляція не перевищить 12 відсотків, тобто перебуватиме на рівні 2009 року.
«Що дає підстави говорити, що інфляція не вийде за прогнозовані межі? Це якість грошово-кредитної і монетарної політики, ті зобов’язання, які уряд разом із Національним банком взяли перед Міжнародним валютним фондом, та необхідність подальшого залучення коштів в економіку», – говорить Шпек.
Водночас ціни на окремі товари, зокрема, продукти харчування таки зростають зараз швидше, ніж загальний показник інфляції. Роман Шпек пояснює це сезонним чинником, а також невідповідністю попиту і пропозиції, як це сталося з гречкою. У світі ціни також не стоять на місці, твердить банкір: «На міжнародних ринках ціна на баранину зросла вдвічі». Такі ж тенденції він зауважив і щодо інших видів м’яса.
Нагромаджувати, а не споживати
Директор академічного Інституту економіки та прогнозування Валерій Геєць зараз не бачить підстав для повторення кризи 2008 року, оскільки тодішній обвал гривні і ціновий стрибок були наслідком тривалої інфляції за умов зміцнення валютного курсу.
Якщо кредитування стимулюватиме розвиток власного виробництва, то надалі можна буде уникнути циклічного повторення таких відчутних катаклізмів, які українці пережили два роки тому, твердить науковець.
Водночас Геєць закликає українців змінити економічні пріоритети. «Чи зможуть вони змінити свій спосіб життя, в якому не споживання, а нагромадження буде відігравати ключову роль? Чи вони будуть нагромаджувати і купляти, чи вони будуть входити у фінансову систему, яка дає збої?» – зауважує науковець.
Керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицький заперечив цю інформацію. «Вся емісія обґрунтована, адекватна і забезпечена», – сказав він Радіо Свобода.
Банкіри і науковці також не помічають суттєвих цінових потрясінь. Віце-президент комерційного банку Роман Шпек каже, що за підсумками року інфляція не перевищить 12 відсотків, тобто перебуватиме на рівні 2009 року.
«Що дає підстави говорити, що інфляція не вийде за прогнозовані межі? Це якість грошово-кредитної і монетарної політики, ті зобов’язання, які уряд разом із Національним банком взяли перед Міжнародним валютним фондом, та необхідність подальшого залучення коштів в економіку», – говорить Шпек.
Водночас ціни на окремі товари, зокрема, продукти харчування таки зростають зараз швидше, ніж загальний показник інфляції. Роман Шпек пояснює це сезонним чинником, а також невідповідністю попиту і пропозиції, як це сталося з гречкою. У світі ціни також не стоять на місці, твердить банкір: «На міжнародних ринках ціна на баранину зросла вдвічі». Такі ж тенденції він зауважив і щодо інших видів м’яса.
Нагромаджувати, а не споживати
Директор академічного Інституту економіки та прогнозування Валерій Геєць зараз не бачить підстав для повторення кризи 2008 року, оскільки тодішній обвал гривні і ціновий стрибок були наслідком тривалої інфляції за умов зміцнення валютного курсу.
Якщо кредитування стимулюватиме розвиток власного виробництва, то надалі можна буде уникнути циклічного повторення таких відчутних катаклізмів, які українці пережили два роки тому, твердить науковець.
Водночас Геєць закликає українців змінити економічні пріоритети. «Чи зможуть вони змінити свій спосіб життя, в якому не споживання, а нагромадження буде відігравати ключову роль? Чи вони будуть нагромаджувати і купляти, чи вони будуть входити у фінансову систему, яка дає збої?» – зауважує науковець.