«Візові танці» України з ЄС: крок вперед, два – назад

Анастасія Москвичова
Київ – Середньостатистичний громадянин України має більше шансів отримати Шенгенську візу, ніж середній китаєць, але менше, ніж пересічний білорус. Це результати аналізу офіційної статистики за минулий рік, які оприлюднила у Києві громадська ініціатива «Європа без бар’єрів» та Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України. Представники цих організацій зауважують, що хоча поступ до скасування візового режиму з ЄС мінімальний, це завдання Україна зможе виконати вже через два роки.

Українці отримують трохи більше, ніж 9 відсотків шенгенських віз, залишаючи позаду за цим показником усі країни світу, окрім Російської Федерації, яка отримує близько 30 відсотків віз Європейського Союзу, зазначають представники громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» та Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України.

Водночас частка відмов у візах – 4,5 відсотки – зберігається вже два роки. В опальній першості лідером щодо відмов залишається Іспанія, на противагу Словаччині, яка українцям майже не відмовляє.

Найчастіше те, чи оформлять тобі візу чи ні, залежить від того, чи зможеш ти переконати співробітників консульства, що обов’язково повернешся додому, а не спробуєш залишитись у країні, куди їдеш, вважає студент Олександр Кіпа. До країн ЄС він їздив кілька разів: на відпочинок та для участі у студентських наукових конференціях. У візі хлопцеві ще не відмовляли, однак щоразу вистачало мороки із запрошеннями.

«Моя подруга збиралась до Великобританії у мовну школу і повинна була прожити там рік. Вона знайшла програму, за якою хотіла туди поїхати, тобто школа давала їй виклик, – розповідає він. – І в останній момент, коли вона прийшла у британське консульство, їй сказали, що у неї немає авто, немає ні квартири, ані хоча б чоловіка, тобто її в Україні нічого не тримає, а їй тоді було десь 18 років, і їй відмовили».

Гальмують старі паспорти і ліквідація в Україні міграційної служби – експерт

Насправді візовий діалог із Європою можна охарактеризувати так: крок вперед, два – назад, зауважує Олександр Сушко, провідний експерт громадської ініціативи «Європа без бар’єрів».

Єдиним «кроком вперед» за три місяці експерт назвав ратифікацію Конвенції Ради Європи про захист персональних даних і ухвалення відповідного закону, який досі залишається недосконалим і потребує доопрацювання. Однозначно негативно Сушко оцінює рішення про друк 50 тисяч закордонних паспортів старого зразка, а також закриття Державної міграційної служби без подальших кроків до врегулювання міграційної політики. Тому можна говорити тільки про незначний поступ у цьому напрямку, зауважує експерт.

«Однією із фундаментальних вимог для безвізового режиму є наявність повноцінної державної міграційної політики, яка включає міграційне законодавство і органи, які виконують це законодавство. У нас немає ні того, ні іншого», – наголошує Олександр Сушко.

У Європу без віз – через 2 роки?


Однак, навіть зберігаючи теперішній «темп», можна досягти скасування візового режиму, вважає представник Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Олексій Врадій.

«Якщо реформи будуть просуватися таким чином, як зараз, то два роки – це найближчий термін, – говорить він. – Якщо ж темпи знизяться і реформи будуть блокуватися урядом, то тоді взагалі невідомо, чи зможемо ми отримати цей режим».