Візовий кодекс Євросоюзу Європейський парламент та Рада ЄС ухвалили ще влітку минулого року. Таким кодексом у Європі прагнуть зміцнити правову безпеку та підвищити рівень прозорості процесу оформлення шенгенської візи.
Спільну візову політику нині провадять 22 країни-члени ЄС, а також 3 асоційовані держави – Новрегія, Ісландія та Швейцарія. Частково впроваджують відповідне законодавство в Болгарії, на Кіпрі та у Румунії. Осторонь єдиних візових норм – Сполучене Королівство та Ірландія.
Серед нововведень зокрема – положення щодо збору біометричних даних. Щоправда ця вимога набуде чинності в Україні лише тоді, коли у консульствах держав-членів ЄС запрацює Візова інформаційна система.
Чітка процедура оскарження рішень щодо відмов у видачі віз
Одна з норм Візового кодексу – рівне ставлення консульських працівників до всіх заявників. «Іноді до нас звертаються громадяни щодо непорозумінь, що не зовсім коректно з ними спілкуються у посольстві. В даному випадку новий візовий кодекс чітко регулює порядок спілкування і порядок подачі заявки», – зазначив речник Міністерства закордонних справ України Сергій Наєнко.
Досягненням кодексу фахівці називають вимогу обов’язкового обґрунтування у випадку відмови у видачі візи. Досі про причини відмови у посольствах не повідомляли.
«Новим кодексом закріплена чітка процедура оскарження рішень консульських посадових осіб щодо відмов у видачі віз. Раніше ця норма мала факультативний характер. Зараз заявникам обов’язково мають повідомлятися причини відмови у видачі візи», повідомив Посол із особливих доручень МЗС Сергій Альошин.
Візовий кодекс діятиме паралельно з Угодою про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС
Хоч Візовий кодекс і набуває чинності, він діятиме паралельно з Угодою про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС. Причому другий документ має більшу юридичну силу, отже у разі різних положень з однакових питань у консульствах діятимуть згідно з Угодою про спрощення.
Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Катерина Зарембо зазначає, що суттєвих змін у процесі отримання «шенгену» українці не відчують. Та й отримати візу навряд чи стане легше, каже вона.
«Що стосується багаторазових віз, цей кодекс приносить мало змін. Категорії громадян, на яких поширюються пільгові умови, лишаються тими самими. Те, що середній клас не може вільно отримувати візи й подорожувати країнами Європи, цей кодекс не вирішує», – каже Катерина Зарембо.
Згідно з Візовим кодексом, для збирання документів та видачі віз також планують залучати зовнішніх надавачів послуг. Вартість послуг у таких установах не повинна перевищувати 30 євро.
Спільну візову політику нині провадять 22 країни-члени ЄС, а також 3 асоційовані держави – Новрегія, Ісландія та Швейцарія. Частково впроваджують відповідне законодавство в Болгарії, на Кіпрі та у Румунії. Осторонь єдиних візових норм – Сполучене Королівство та Ірландія.
Серед нововведень зокрема – положення щодо збору біометричних даних. Щоправда ця вимога набуде чинності в Україні лише тоді, коли у консульствах держав-членів ЄС запрацює Візова інформаційна система.
Чітка процедура оскарження рішень щодо відмов у видачі віз
Одна з норм Візового кодексу – рівне ставлення консульських працівників до всіх заявників. «Іноді до нас звертаються громадяни щодо непорозумінь, що не зовсім коректно з ними спілкуються у посольстві. В даному випадку новий візовий кодекс чітко регулює порядок спілкування і порядок подачі заявки», – зазначив речник Міністерства закордонних справ України Сергій Наєнко.
Досягненням кодексу фахівці називають вимогу обов’язкового обґрунтування у випадку відмови у видачі візи. Досі про причини відмови у посольствах не повідомляли.
«Новим кодексом закріплена чітка процедура оскарження рішень консульських посадових осіб щодо відмов у видачі віз. Раніше ця норма мала факультативний характер. Зараз заявникам обов’язково мають повідомлятися причини відмови у видачі візи», повідомив Посол із особливих доручень МЗС Сергій Альошин.
Візовий кодекс діятиме паралельно з Угодою про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС
Хоч Візовий кодекс і набуває чинності, він діятиме паралельно з Угодою про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС. Причому другий документ має більшу юридичну силу, отже у разі різних положень з однакових питань у консульствах діятимуть згідно з Угодою про спрощення.
Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Катерина Зарембо зазначає, що суттєвих змін у процесі отримання «шенгену» українці не відчують. Та й отримати візу навряд чи стане легше, каже вона.
«Що стосується багаторазових віз, цей кодекс приносить мало змін. Категорії громадян, на яких поширюються пільгові умови, лишаються тими самими. Те, що середній клас не може вільно отримувати візи й подорожувати країнами Європи, цей кодекс не вирішує», – каже Катерина Зарембо.
Згідно з Візовим кодексом, для збирання документів та видачі віз також планують залучати зовнішніх надавачів послуг. Вартість послуг у таких установах не повинна перевищувати 30 євро.
