Туреччина хоче змінити свою конституцію

Прихильники прем’єр-міністра Реджепа Ердогана, 3 вересня 2010 року

Прага – У неділю, 12 вересня, турки голосуватимуть у всенародному референдумі, який має відкрити дорогу важливим конституційним змінам. Серед пропонованих реформ – суттєві зміни у судовій системі. Ті, хто підтримує референдум, стверджують, що він допоможе Туреччині не лише наблизитися до Європи, а й стати членом ЄС і позбутися залишків авторитарної влади. Ті, хто проти референдуму, констатують, що пропоновані зміни заполітизують юридичну гілку влади та зроблять її прислужницею виконавчої.
Владна партія прем’єр-міністра Реджепа Тайїпа Ердогана хоче через референдум, по-перше, зробити військових підзвітними цивільним судам і надати парламентові повноваження призначати суддів.

Крім того, державним службовцям має надатися право страйкувати та укладати колективні договори.

Прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Ердоган
І, мабуть, найголовніше – лідери кривавого військового путчу 1980 року в разі успіху на референдумі будуть позбавлені недоторканності.

Якщо всі положення референдуму матимуть підтримку, Туреччина нарешті залишить в історії своє авторитарне минуле.

Нинішня турецька конституція постала 1982 року, її автори – військові. Вони написали її через два роки після чергового військового перевороту в країні. Хоча відтоді були ухвалені різні додатки та зміни до цього основного закону, нині вперше його хочуть змінити референдумом.

Референдум перевірить довіру прем’єрові

Перш за все, цей референдум є своєрідним проявом довіри прем’єр-міністрові Реджепу Тайїпові Ердогану. Ймовірно, він кандидуватиме на виборах 2011 року, щоб стати прем’єром на третій термін.

Його супротивники тим часом підозрюють, що він хоче захопити владу над юридичною гілкою влади, щоб тоді «задніми дверима» реалізувати ісламістський путч.

Владна партія Ердогана, Партія справедливості та розвитку, яка веде своє походження з ісламістських кіл, вважає турецьких військових, юридичну гілку та державний бюрократичний апарат останнім бастіоном консервативного секуляризму. Багато хто вважає їх самопроголошеними охоронцями спадщини основоположника сучасної Туреччини Ататюрка, який затвердив суто світський характер турецької держави.

Перевага буде незначна й невідомо чия

Майже 50 мільйонів турків зареєструвалися для участі в голосуванні на референдумі в самій Туреччині і ще 2,5 мільйони за кордоном. Останні опитування вказують, що розподіл голосів буде дуже близьким: одні соціологи дають перевагу в кілька відсотків позитивній відповіді, інші таку ж перевагу прогнозують негативній.

Найбільшими супротивниками референдуму є головна опозиційна партія Туреччини, Республіканська народна партія, та інші опозиціонери – Націоналістична партія, курдська Партія миру і демократії, а також заборонена Курдська робітнича партія, – які агітують або голосувати проти, або бойкотувати референдум. Вони вважають, що його метою є політизувати юридичну гілку влади та підпорядкувати її виконавчій.

Експерти вважають: якщо турки проголосують проти пропозицій референдуму, це послабить позицію прем’єра Ердогана, політика, який домінує на турецькій політичній сцені вже 8 років після двох переконливих перемог на виборах.