Найбільші хабарі отримують в Україні чиновники середньої ланки, і більшість з них пов'язані з виділенням землі або її орендою, повідомляють у міліції. Зокрема, серед голів селищних рад є навіть мультимільйонери. Загальна сума хабарів, за даними експертів, складає протягом року понад п’ятдесят мільйонів гривень. І це – лише ті хабарі, коли корупціонерів вдалося схопити за руку. Як же можна протидіяти корупції в Україні?
Суми хабарів в Україні – від десятків тисяч гривень до десятків мільйонів, повідомив Радіо Свобода заступник начальника Департаменту боротьби з економічною злочинністю Міністерства ВС України Юрій Дегтяр. Загалом там, де видають дозволи, там і мають змогу брати хабарі, починаючи із голів сільських рад і закінчуючи керівниками райдержадміністрацій, каже він.
«При здачі в оренду чи продажі майна, при наданні дозволу на використання родовищ, видобутку корисних копалин, при ухваленні рішень тими чи іншими чиновниками райдержадміністрації, облдержадміністрації і т.д.», – зазначив Юрій Дегтяр.
Приклади конкретних сум та географія хабарництва
Понад місяць тому прокуратура Києва, за матеріалами міліції Київщини, порушила кримінальну справу проти одного з сільських голів Васильківського району та голови земельної комісії іншої ради цього ж району. Від них залежало виділення земельної ділянки площею 7,5 гектарів. Ціна питання – 150 тисяч доларів. І це – далеко не межа.
За даними міліції, найбільший розкритий хабар минулого року становив понад мільйон доларів. Саме стільки хотів отримати голова однієї із сільрад Миколаївщини. А «апетит» одного із заступників мера міста Вишневого на Київщині, за твердженням правоохоронців, становив півмільйона умовних одиниць.
Столична область, а також Дніпропетровська, Донецька, Харківська належать до регіонів-лідерів за рівнем хабарництва. Причина цього проста – рівень економічного розвитку.
Не пасе задніх за поширенням корупції і Одещина, повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода. Тільки у серпні Державна служба боротьби з економічними злочинами зафіксувала два випадки хабарництва в особливо великих розмірах. Кримінальну справу порушили проти голови одного із садових кооперативів – його затримали під час одержання хабара у 8 тисяч доларів. За таку суму він погодився допомогти одеситці отримати земельну ділянку розміром 60 соток.
Під час спроби отримання такої ж суми затримали минулого місяця голову Березівської районної державної адміністрації. Як стверджують правоохоронці, він обіцяв за хабар виділити земельну ділянку.
За більшу мзду – 13 тисяч доларів – затримали працівника одного з відділів комунальної власності Одеської міської ради. За таку суму він погодився надати в оренду приміщення у 173 квадратних метрів, що було в комунальній власності.
Водночас за хабарництво регулярно втрачають свої посади інспектори ДАІ.
У липні Управління Державтоінспекції Одещини повідомило про звільнення шести своїх співробітників. За даними цього Управління, від початку нинішнього року зафіксовано 36 спроб дати хабара інспектору ДАІ.
Ще одна «послуга», за яку беруть хабарі – не порушення кримінальних справ. Зокрема, правоохоронцям вдалося впіймати на гарячому двох співробітників міліції Одеси, котрі за 355 тисяч гривень погоджувалися на такий крок.
Водночас більше половини одеських студентів стикалися із хабарництвом у місцевих Вищих навчальних закладах. Це показало опитування, проведене Інститутом Горшеніна. У червні Держслужба боротьби з економічними злочинами затримала чотирьох викладачів різних кафедр Інституту соціальних наук Одеського університету імені Мечникова.
Силами СБУ та міліції корупцію не подолаєш
Розмір хабара залежить і від того, наскільки ласий шматочок тієї ж землі поставили на кін, і від рангу посадовця, і від … плати за ризик, розповів Радіо Свобода заступник начальника Департаменту боротьби з економічною злочинністю МВС України Юрій Дегтяр.
«Державні службовці також можуть читати пресу, як і ми з вами. Вони читають про те, що там затримали, тут закрили. Це так звана плата за ризик. Вони вважають, що теж ризикують. Одними каральними засобами й заходами нічого не зробиш. Тільки СБУ чи МВС не в змозі вирішити це питання. Це комплексний підхід», – зауважив Юрій Дегтяр.
Одна з головних причин розквіту корупції в Україні – те, що чиновники не бояться брати хабарі. І на це не вдається вплинути ані суворішим законам, ані правоохоронцям, ані найвищій владі, стверджує колишній заступник глави МВС, нині опозиційний народний депутат Геннадій Москаль.
«Президент України Віктор Янукович був у Криму і сказав чиновникам: всі хто незаконно отримав землю, я вам даю місяць її повернути. Я зробив офіційний запит, чи хтось хоч один повернув – ні, ні одна особа ні однієї сотки землі. Хоч крали не сотками, а десятками, а то й сотнями гектарів», – наголосив Геннадій Москаль.
Натомість представники чинної влади запевняють, що роблять все можливе, щоб зменшити рівень корупції в Україні. Для ефективної боротьби з хабарництвом слід краще відбирати державних чиновників і чіткіше виписати положення законодавства, вважає народний депутат від Партії регіонів, член парламентського комітету боротьби з організованою злочинністю і корупцією Артем Пшонка.
«Перше – треба реформувати Державний комітет земельних ресурсів. І по-друге – треба дивитися, кого беруть на роботу, варто стежити за кадрами, за чистотою держслужбовця. А як реформувати? Одна із пропозицій депутатів полягає в тому, щоб приєднати Державний комітет до Міністерства юстиції. Під цим Міністерством створити Єдиний реєстр - Єдиний реєстр землі, Єдиний реєстр актів, Єдиний реєстр власників. Саме під Міністерством юстиції», - акцентував Артем Пшонка.
Абсолютна більшість власності в Україні не легалізована. І це – основна причина поширення корупції, на думку правозахисника Дмитра Гройсмана. Коли власність залишається в тіні, коли бракує прозорих нормативних актів, хабарництво нездоланне. І не має значення, представники яких політичних сил утримують владу. «А підґрунтям корупції та хабарництва є бажання захопити чи отримати власність незаконним шляхом (землю, будівлі, промислові підприємства)». Необхідно мати прозорі кадастри власності, реєструвати права власності й зробити їх публічними, додав Дмитро Гройсман, і лише тоді з’явиться дієвий механізм, щоб люди змогли відстоювати свої права.
У те, що пересічні люди є найбільш відповідальними за боротьбу з корупцією, вірить кожен п’ятий опитаний у проекті «Гідна Україна» респондент. Натомість більше половини опитаних вважають, що цим мають займатися Президент і його адміністрація, Верховна Рада та Уряд. Водночас переважна більшість українців впевнена, що влада всіх рівнів на це не здатна.
«При здачі в оренду чи продажі майна, при наданні дозволу на використання родовищ, видобутку корисних копалин, при ухваленні рішень тими чи іншими чиновниками райдержадміністрації, облдержадміністрації і т.д.», – зазначив Юрій Дегтяр.
Приклади конкретних сум та географія хабарництва
Понад місяць тому прокуратура Києва, за матеріалами міліції Київщини, порушила кримінальну справу проти одного з сільських голів Васильківського району та голови земельної комісії іншої ради цього ж району. Від них залежало виділення земельної ділянки площею 7,5 гектарів. Ціна питання – 150 тисяч доларів. І це – далеко не межа.
За даними міліції, найбільший розкритий хабар минулого року становив понад мільйон доларів. Саме стільки хотів отримати голова однієї із сільрад Миколаївщини. А «апетит» одного із заступників мера міста Вишневого на Київщині, за твердженням правоохоронців, становив півмільйона умовних одиниць.
Столична область, а також Дніпропетровська, Донецька, Харківська належать до регіонів-лідерів за рівнем хабарництва. Причина цього проста – рівень економічного розвитку.
Не пасе задніх за поширенням корупції і Одещина, повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода. Тільки у серпні Державна служба боротьби з економічними злочинами зафіксувала два випадки хабарництва в особливо великих розмірах. Кримінальну справу порушили проти голови одного із садових кооперативів – його затримали під час одержання хабара у 8 тисяч доларів. За таку суму він погодився допомогти одеситці отримати земельну ділянку розміром 60 соток.
Під час спроби отримання такої ж суми затримали минулого місяця голову Березівської районної державної адміністрації. Як стверджують правоохоронці, він обіцяв за хабар виділити земельну ділянку.
За більшу мзду – 13 тисяч доларів – затримали працівника одного з відділів комунальної власності Одеської міської ради. За таку суму він погодився надати в оренду приміщення у 173 квадратних метрів, що було в комунальній власності.
Водночас за хабарництво регулярно втрачають свої посади інспектори ДАІ.
У липні Управління Державтоінспекції Одещини повідомило про звільнення шести своїх співробітників. За даними цього Управління, від початку нинішнього року зафіксовано 36 спроб дати хабара інспектору ДАІ.
Ще одна «послуга», за яку беруть хабарі – не порушення кримінальних справ. Зокрема, правоохоронцям вдалося впіймати на гарячому двох співробітників міліції Одеси, котрі за 355 тисяч гривень погоджувалися на такий крок.
Водночас більше половини одеських студентів стикалися із хабарництвом у місцевих Вищих навчальних закладах. Це показало опитування, проведене Інститутом Горшеніна. У червні Держслужба боротьби з економічними злочинами затримала чотирьох викладачів різних кафедр Інституту соціальних наук Одеського університету імені Мечникова.
Силами СБУ та міліції корупцію не подолаєш
Розмір хабара залежить і від того, наскільки ласий шматочок тієї ж землі поставили на кін, і від рангу посадовця, і від … плати за ризик, розповів Радіо Свобода заступник начальника Департаменту боротьби з економічною злочинністю МВС України Юрій Дегтяр.
«Державні службовці також можуть читати пресу, як і ми з вами. Вони читають про те, що там затримали, тут закрили. Це так звана плата за ризик. Вони вважають, що теж ризикують. Одними каральними засобами й заходами нічого не зробиш. Тільки СБУ чи МВС не в змозі вирішити це питання. Це комплексний підхід», – зауважив Юрій Дегтяр.
Одна з головних причин розквіту корупції в Україні – те, що чиновники не бояться брати хабарі. І на це не вдається вплинути ані суворішим законам, ані правоохоронцям, ані найвищій владі, стверджує колишній заступник глави МВС, нині опозиційний народний депутат Геннадій Москаль.
«Президент України Віктор Янукович був у Криму і сказав чиновникам: всі хто незаконно отримав землю, я вам даю місяць її повернути. Я зробив офіційний запит, чи хтось хоч один повернув – ні, ні одна особа ні однієї сотки землі. Хоч крали не сотками, а десятками, а то й сотнями гектарів», – наголосив Геннадій Москаль.
Натомість представники чинної влади запевняють, що роблять все можливе, щоб зменшити рівень корупції в Україні. Для ефективної боротьби з хабарництвом слід краще відбирати державних чиновників і чіткіше виписати положення законодавства, вважає народний депутат від Партії регіонів, член парламентського комітету боротьби з організованою злочинністю і корупцією Артем Пшонка.
«Перше – треба реформувати Державний комітет земельних ресурсів. І по-друге – треба дивитися, кого беруть на роботу, варто стежити за кадрами, за чистотою держслужбовця. А як реформувати? Одна із пропозицій депутатів полягає в тому, щоб приєднати Державний комітет до Міністерства юстиції. Під цим Міністерством створити Єдиний реєстр - Єдиний реєстр землі, Єдиний реєстр актів, Єдиний реєстр власників. Саме під Міністерством юстиції», - акцентував Артем Пшонка.
Абсолютна більшість власності в Україні не легалізована. І це – основна причина поширення корупції, на думку правозахисника Дмитра Гройсмана. Коли власність залишається в тіні, коли бракує прозорих нормативних актів, хабарництво нездоланне. І не має значення, представники яких політичних сил утримують владу. «А підґрунтям корупції та хабарництва є бажання захопити чи отримати власність незаконним шляхом (землю, будівлі, промислові підприємства)». Необхідно мати прозорі кадастри власності, реєструвати права власності й зробити їх публічними, додав Дмитро Гройсман, і лише тоді з’явиться дієвий механізм, щоб люди змогли відстоювати свої права.
У те, що пересічні люди є найбільш відповідальними за боротьбу з корупцією, вірить кожен п’ятий опитаний у проекті «Гідна Україна» респондент. Натомість більше половини опитаних вважають, що цим мають займатися Президент і його адміністрація, Верховна Рада та Уряд. Водночас переважна більшість українців впевнена, що влада всіх рівнів на це не здатна.