Українські урядовці планують заборонити імпорт «секонд-хенду». У такий спосіб вони хочуть підтримати вітчизняну легку промисловість та дати їй поштовх для розвитку. За словами голови Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайла Бродського, щороку в Україну ввозять в середньому по два кілограми секонд-хенду на людину і якби ці речі виробляли в Україні, це дало б мільйон додаткових робочих місць. В свою чергу продавці вживаного одягу готові відстоювати свій бізнес. Вони заявляють: більшість їхніх покупців не можуть дозволити собі купувати новий одяг, навіть вітчизняного виробництва. Чи загрожує розвиткові української економіки поношений товар з Європи та чи допоможе заборона секонду підняти з колін вітчизняну легку промисловість?
Одним із символів радянських часів були комісійні магазини, де продавали вживані речі. А нині у кожному місті України є ринок або крамниця, на яких дешево оновлюють гардероб неновим імпортним вбранням. На вивісках пишуть і «стоковий продаж», і «нова колекція», але покупці називають такі заклади торгівлі «секонд-хенд». Придбати «нові колекції» можна за копійки і кілограмами. Критики такого бізнесу називають асортимент «секонду» шматтям та смітником. А його прихильники зауважують: не варто віднімати у людей можливість придбати хоч і ношений, але модний одяг, тканина якого буває кращою, ніж у нового та дорожчого вбрання на прилавках.
Глава Держкомпідприємництва Михайло Бродський переконує: під маркою «секонд-хенд» в Україну завозять нову продукцію. І вона не дає змоги піднятися вітчизняній легкій промисловості. «Коли сьогодні питають, як створювати робочі місця, то ми відповідаємо: раніше в легкій промисловості в Україні працювало до мільйона людей, на сьогодні – до 90 тисяч. 20% секонд-хенду завозиться для продажу, 80% - гуманітарна допомога», - розповів він.
Продавці вживаного одягу готові відстоювати свій бізнес
Фірми, що торгують одягом з «других рук», заперечують, що під виглядом ношеного одягу завозять новий і продають його за заниженою ціною, говорить Петро Опанасович, представник однієї із таких фірм. Замість того, щоб піднімати рівень життя людей, уряд планує позбавити їх можливості купувати недорогий одяг.
«Це – нерозумний вчинок уряду, який відіб’ється дуже хворобливо на людях. Тому що близько 30% населення через низький достаток змушені купувати речі на «секонд-хенді». І це вдарить передусім не по тих, хто бере «Феррарі» чи «Порше», а вдарить по тих, хто ледве зводить кінці з кінцями», - зауважує чоловік.
Увесь секонд-хенд, який завозять в Україну, піддається санітарно-епідеміологічній експертизі та є безпечним для здоров’я людини, стверджує перший заступник державного санітарного лікаря Людмила Мухарська.
«Він обробляється власником цього секонд-хенду. Якщо ж вони цього не роблять – товар обробляють при перетинанні кордону. Це може бути дезінфекція або дегазація. Одяг, який пройшов необхідну обробку є безпечним», - пояснила Людмила Мухарська.
Марина – студентка одного з столичних вузів. Стипендія не дозволяє швидко оновлювати гардероб у магазинах одягу. Єдиний вихід – «секонд», де до того ж можна придбати недорогі фірмові речі.
«Я шукаю речі для себе і для свого хлопця. Він страшенно любить футболки. У нас продаються несправжні ( їх привозять десь з Туреччини), а справжні продають, наприклад, в Англії та в Америці. З допомогою секонд-хенду їх сюди привозять», - розповіла студентка.
Продажем уживаних речей в Україні займаються близько 2 мільйонів людей зазначає юрист Анна Таббах, адвокат асоціації «Секонд-хенд». А одягаються на «секондових» базарах, за її словами, більше половини українців. Причому одяг з чужого плеча носять це не лише бідні люди, пенсіонери чи студенти, але й середній клас.
«До нас приходять люди, це середній клас, які мають доходи 3-5 тисяч гривень. Це люди, яким треба купувати продукти харчування, сплачувати комунальні послуги. Вони не можуть дозволити новий одяг для всієї родини. Наш товар завозиться легально, ми платимо за розмитнення, сплачуємо державі податки», – наголосила Анна Таббах.
Адвокат також додала, що вони будуть відстоювати свій бізнес як на мітингах, так в суді.
Сприятливі умови для розвитку української легкої промисловості
Заборона ввезення секонду паралельно зі зниженням податкового тиску створить сприятливі умови для розвитку української легкої промисловості, зазначає Тетяна Замороко, виконавчий директор Асоціації підприємств легкої промисловості.
«Спочатку секонд-хенд – це й справді були старі речі для незахищених соціальних верств, які завозилися благодійними організаціями. Зараз це перетворилося в величезний бізнес – завозять не тільки секонд-хенд, а й стокові речі. В сезон у Європі не продасться товар – залишки вивозять під виглядом секонд-хенду. Хоча це нова річ, за яку треба сплачувати податки, а не 30-60 центів за кілограм», - пояснила Тетяна Замороко.
Вітчизняну легку промисловість уряд України має підтримувати не забороною «секонд-хенду», а сприянням надходженню інвестицій до цієї галузі, вважає голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Сергія Терьохіна.
«Щоб підтримати легку промисловість, необхідно підтримати зайнятість в легкій промисловості. Зараз люди туди не йдуть працювати. І не треба робити кордони, на зразок радянських, не треба давати якісь пільги, які отримують власники заводів. А необхідно збільшувати зацікавленість вкладення інвестицій в цю галузь», - зауважив Сергій Терьохін.
За даними Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, щороку в Україну ввозиться 90 тисяч тон секонд-хенду іноземного виробництва. Голова відомства переконує, що ввезення одягу з «других рук» може бути припинено вже з нового року, якщо Верховна Рада ухвалить нову версію Податкового кодексу України.
Глава Держкомпідприємництва Михайло Бродський переконує: під маркою «секонд-хенд» в Україну завозять нову продукцію. І вона не дає змоги піднятися вітчизняній легкій промисловості. «Коли сьогодні питають, як створювати робочі місця, то ми відповідаємо: раніше в легкій промисловості в Україні працювало до мільйона людей, на сьогодні – до 90 тисяч. 20% секонд-хенду завозиться для продажу, 80% - гуманітарна допомога», - розповів він.
Продавці вживаного одягу готові відстоювати свій бізнес
Фірми, що торгують одягом з «других рук», заперечують, що під виглядом ношеного одягу завозять новий і продають його за заниженою ціною, говорить Петро Опанасович, представник однієї із таких фірм. Замість того, щоб піднімати рівень життя людей, уряд планує позбавити їх можливості купувати недорогий одяг.
«Це – нерозумний вчинок уряду, який відіб’ється дуже хворобливо на людях. Тому що близько 30% населення через низький достаток змушені купувати речі на «секонд-хенді». І це вдарить передусім не по тих, хто бере «Феррарі» чи «Порше», а вдарить по тих, хто ледве зводить кінці з кінцями», - зауважує чоловік.
Увесь секонд-хенд, який завозять в Україну, піддається санітарно-епідеміологічній експертизі та є безпечним для здоров’я людини, стверджує перший заступник державного санітарного лікаря Людмила Мухарська.
«Він обробляється власником цього секонд-хенду. Якщо ж вони цього не роблять – товар обробляють при перетинанні кордону. Це може бути дезінфекція або дегазація. Одяг, який пройшов необхідну обробку є безпечним», - пояснила Людмила Мухарська.
Марина – студентка одного з столичних вузів. Стипендія не дозволяє швидко оновлювати гардероб у магазинах одягу. Єдиний вихід – «секонд», де до того ж можна придбати недорогі фірмові речі.
«Я шукаю речі для себе і для свого хлопця. Він страшенно любить футболки. У нас продаються несправжні ( їх привозять десь з Туреччини), а справжні продають, наприклад, в Англії та в Америці. З допомогою секонд-хенду їх сюди привозять», - розповіла студентка.
Продажем уживаних речей в Україні займаються близько 2 мільйонів людей зазначає юрист Анна Таббах, адвокат асоціації «Секонд-хенд». А одягаються на «секондових» базарах, за її словами, більше половини українців. Причому одяг з чужого плеча носять це не лише бідні люди, пенсіонери чи студенти, але й середній клас.
«До нас приходять люди, це середній клас, які мають доходи 3-5 тисяч гривень. Це люди, яким треба купувати продукти харчування, сплачувати комунальні послуги. Вони не можуть дозволити новий одяг для всієї родини. Наш товар завозиться легально, ми платимо за розмитнення, сплачуємо державі податки», – наголосила Анна Таббах.
Адвокат також додала, що вони будуть відстоювати свій бізнес як на мітингах, так в суді.
Сприятливі умови для розвитку української легкої промисловості
Заборона ввезення секонду паралельно зі зниженням податкового тиску створить сприятливі умови для розвитку української легкої промисловості, зазначає Тетяна Замороко, виконавчий директор Асоціації підприємств легкої промисловості.
«Спочатку секонд-хенд – це й справді були старі речі для незахищених соціальних верств, які завозилися благодійними організаціями. Зараз це перетворилося в величезний бізнес – завозять не тільки секонд-хенд, а й стокові речі. В сезон у Європі не продасться товар – залишки вивозять під виглядом секонд-хенду. Хоча це нова річ, за яку треба сплачувати податки, а не 30-60 центів за кілограм», - пояснила Тетяна Замороко.
Вітчизняну легку промисловість уряд України має підтримувати не забороною «секонд-хенду», а сприянням надходженню інвестицій до цієї галузі, вважає голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Сергія Терьохіна.
«Щоб підтримати легку промисловість, необхідно підтримати зайнятість в легкій промисловості. Зараз люди туди не йдуть працювати. І не треба робити кордони, на зразок радянських, не треба давати якісь пільги, які отримують власники заводів. А необхідно збільшувати зацікавленість вкладення інвестицій в цю галузь», - зауважив Сергій Терьохін.
За даними Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, щороку в Україну ввозиться 90 тисяч тон секонд-хенду іноземного виробництва. Голова відомства переконує, що ввезення одягу з «других рук» може бути припинено вже з нового року, якщо Верховна Рада ухвалить нову версію Податкового кодексу України.