Прага – Російський режисер Олександр Валов робить кар’єру, зокрема, на висміюванні іноземних керівників, які не подобаються Кремлеві. П’ять років тому він зняв напівпорнографічний фільм, герої якого відверто нагадують президента Грузії Міхеїла Саакашвілі та Юлію Тимошенко, яка на той час була головою українського уряду і на той час конфліктувала з Москвою. Далі він узявся за фільм схожої тематики з героєм, вельми подібним до президента Білорусі Олександра Лукашенка. Тоді відносини білоруського керівника з Росією потеплішали, і проект зупинили. Тепер же, коли Москва завдає по Лукашенкові все нових ударів, зйомки фільму поновилися.
Фільм «Батькове щастя», який виглядає черговим залпом у пропагандистській війні Росії проти президента Білорусі, формально Олександра Лукашенка не стосується. Просто актор у головній ролі надто вже схожий на білоруського керівника.
Герой фільму, голова білоруського колгоспу Лука, дізнавшись про приїзд закордонної делегації, організовує собі дівчат-моделей із Москви, щоб вони створили для гостей вигляд гарних доярок, та й починає приставати до них. Що з того вийшло, мають показати обіцяні шість еротичних сцен.
Нині в інтерв’ю Радіо Свобода режисер фільму Олександр Валов заперечує, що виконує замовлення Кремля, висміюючи його супротивників – чи то нині Олександра Лукашенка, стосунки якого з Москвою останнім часом різко погіршилися, чи то 2005 року Міхеїла Саакашвілі та Юлію Тимошенко, яка в той час теж здавалася супротивницею Кремля. За його словами, йому йдеться тільки про заробіток.
Без політики й патріотизму не обходиться
Щоправда, Валов каже, що політика таки впливає на вибір тем його фільмів. «Я ж теж, знаєте, не ідіот, і якоюсь мірою я патріот своєї країни. Якби я був не патріотичний, то, напевне, перший фільм я б, напевно, зняв усе-таки про Путіна або про Медведєва», – каже він. Але додає: «Я не дуже бачу того ж Путіна в постелі, бо немає тут романів ніяких таких яскравих».
Два роки тому в іншому інтерв’ю Радіо Свобода Валов прямо визнавав, що на фільм «Батькове щастя» було «конкретне замовлення», тільки відмовився сказати, чиє, пославшись на те, що «ці люди ж іще в політиці».
Як сказав він тоді, фільм почали знімати ще 2006 року, але 2008-го з’явилося «політичне рішення», і його змусили зупинитися, хоча значна частина була вже готова: спершу викликали «на серйозну розмову» людину, яка фінансувала фільм, а наступного дня взялися «пресувати» і його самого.
Нині Валов каже, що той тиск влаштували з подання Генеральної прокуратури Білорусі, яка пригрозила дати фільмові «правову оцінку»: наклеп і образа президента, за білоруським кримінальним кодексом, тягне до 4 років ув’язнення.
Сигнал дало російське телебачення
Та тепер доля цього фільму знову різко змінилася, коли так само різко помінялося ставлення до Лукашенка в Кремлі: низка «антилукашенківських» передач, яка вийшла на російському телебаченні останніми місяцями, стала для нього «сигналом», що «Батькове щастя» треба закінчити.
І білоруської генпрокуратури Валов не боїться. «Я ж не в Білорусі. Ви думаєте, що рука Лукашенка дістанеться до Москви, зокрема, до мене?» – каже він.
Тепер очікують, що вже цього року весь, як каже Валов, «порноформатний» фільм з’явиться в інтернеті, де вже давно гуляє його короткий рекламний ролик.
Герой фільму, голова білоруського колгоспу Лука, дізнавшись про приїзд закордонної делегації, організовує собі дівчат-моделей із Москви, щоб вони створили для гостей вигляд гарних доярок, та й починає приставати до них. Що з того вийшло, мають показати обіцяні шість еротичних сцен.
Нині в інтерв’ю Радіо Свобода режисер фільму Олександр Валов заперечує, що виконує замовлення Кремля, висміюючи його супротивників – чи то нині Олександра Лукашенка, стосунки якого з Москвою останнім часом різко погіршилися, чи то 2005 року Міхеїла Саакашвілі та Юлію Тимошенко, яка в той час теж здавалася супротивницею Кремля. За його словами, йому йдеться тільки про заробіток.
Без політики й патріотизму не обходиться
Щоправда, Валов каже, що політика таки впливає на вибір тем його фільмів. «Я ж теж, знаєте, не ідіот, і якоюсь мірою я патріот своєї країни. Якби я був не патріотичний, то, напевне, перший фільм я б, напевно, зняв усе-таки про Путіна або про Медведєва», – каже він. Але додає: «Я не дуже бачу того ж Путіна в постелі, бо немає тут романів ніяких таких яскравих».
Два роки тому в іншому інтерв’ю Радіо Свобода Валов прямо визнавав, що на фільм «Батькове щастя» було «конкретне замовлення», тільки відмовився сказати, чиє, пославшись на те, що «ці люди ж іще в політиці».
Як сказав він тоді, фільм почали знімати ще 2006 року, але 2008-го з’явилося «політичне рішення», і його змусили зупинитися, хоча значна частина була вже готова: спершу викликали «на серйозну розмову» людину, яка фінансувала фільм, а наступного дня взялися «пресувати» і його самого.
Нині Валов каже, що той тиск влаштували з подання Генеральної прокуратури Білорусі, яка пригрозила дати фільмові «правову оцінку»: наклеп і образа президента, за білоруським кримінальним кодексом, тягне до 4 років ув’язнення.
Сигнал дало російське телебачення
Та тепер доля цього фільму знову різко змінилася, коли так само різко помінялося ставлення до Лукашенка в Кремлі: низка «антилукашенківських» передач, яка вийшла на російському телебаченні останніми місяцями, стала для нього «сигналом», що «Батькове щастя» треба закінчити.
І білоруської генпрокуратури Валов не боїться. «Я ж не в Білорусі. Ви думаєте, що рука Лукашенка дістанеться до Москви, зокрема, до мене?» – каже він.
Тепер очікують, що вже цього року весь, як каже Валов, «порноформатний» фільм з’явиться в інтернеті, де вже давно гуляє його короткий рекламний ролик.