Львів – На відміну від сусідньої Польщі, в Україні відсутні законодавчі норми щодо відшкодування селянам збитків, які їхнім господарствам завдають лісові тварини. Але це не означає, що дикі тварини не шкодять селянським господарствам. Найбільше українці скаржаться на диких кабанів, кількість яких в Україні зростає.
Не так давно у прокуратуру Дубненського району Рівненської області зі скаргою звернулись мешканці кількох сіл, яких «затероризували» дикі кабани. За кілька місяців тварини знищили врожай на полях, повиривали картоплю з корінням. Але у відповідь на скаргу, керівники мисливських угідь порадили людям самим охороняти свої поля і городи.
У Львові два роки тому селяни з трьох сіл навіть вдались до протесту під стінами ОДА, бо кабани знищили 50 гектарів посівів зернових, кукурудзи та картоплі.
А збитків від вовків зазнають мешканці гірської місцевості, зокрема вівчарі. Адже чимало овець щороку роздирають вовки.
«Ловецький закон» діяв у Галичині за Австро-Угорщини
Дикі кабани, олені і лосі найчастіше завдають шкоди господарствам. Олені та козулі об’їдають посаджені молоді дерева, зазначає заступник начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Бурмас. Він входить у групу, яка опрацьовує відповідне законодавство, на кшталт європейського, щоб виробити механізми компенсації селянам збитків від диких тварин.
«На жаль, із ухваленням цього законопроекту зволікають. Тому ми не можемо людям компенсувати за збитки. Немає механізму, – каже Василь Бурмас. – Якщо говорити про вовків та ведмедів, то вони не завдають господарствам таких збитків, як дикі кабани. З одного боку ми маємо працювати, щоб дичини ставало більше у лісах, а з іншого – держава має захистити людей».
Україна сьогодні вивчає європейське законодавство, але ще у часи Австро-Угорщини на законодавчому рівні усі питання регулював «Ловецький закон» від 1897 року. В одній зі статей передбачалось, що ведмедів, вовків, диких котів, лисиць може відстрілювати і виловлювати кожен, була визначена територія, де дикі кабани нищили сільське господарство. Власне, на цій місцевості працівники мисливських господарств були зобов’язані відстрілювати цих тварин. А якщо не виконували припис, то компенсували селянам збитки. Однак відшкодування отримували лише ті, хто вживав усіх заходів задля запобігання збитків.
До слова, навіть видатний український письменник Іван Франко вносив свої пропозиції щодо «Ловецького закону», щоб були враховані інтереси простих людей.
«Електропастухи» захистили б поля
Сьогодні в Україні, у порівнянні з європейськими країнами, значно менше мисливських тварин. Для прикладу, у Франції, у 9 разів більше дрібної дичини. На Львівщині нині нараховується понад 5000 кабанів, більше, ніж 3000 оленів.
Весною цього року європейські науковці спільно з українськими відновили один із природних шляхів, який колись з’єднував українські, румунські та польські Карпати. Сьогодні двома новими екокоридорами вільно мігрують зубри, олені та інша дичина. Це, зрозуміло, сприяє їхньому розмноженню.
Але для реалізації міжнародного проекту необхідно якомога швидше ухвалити відповідне українське законодавство, щоб не лише збільшувати кількість диких тварин, але й захистити селян від шкоди, завданої дичиною. Одним із перших кроків, за словами фахівців, має бути встановлення так званих електропастухів, якими слід обгородити поля, як це роблять у багатьох країнах.
У Львові два роки тому селяни з трьох сіл навіть вдались до протесту під стінами ОДА, бо кабани знищили 50 гектарів посівів зернових, кукурудзи та картоплі.
А збитків від вовків зазнають мешканці гірської місцевості, зокрема вівчарі. Адже чимало овець щороку роздирають вовки.
«Ловецький закон» діяв у Галичині за Австро-Угорщини
Дикі кабани, олені і лосі найчастіше завдають шкоди господарствам. Олені та козулі об’їдають посаджені молоді дерева, зазначає заступник начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Бурмас. Він входить у групу, яка опрацьовує відповідне законодавство, на кшталт європейського, щоб виробити механізми компенсації селянам збитків від диких тварин.
«На жаль, із ухваленням цього законопроекту зволікають. Тому ми не можемо людям компенсувати за збитки. Немає механізму, – каже Василь Бурмас. – Якщо говорити про вовків та ведмедів, то вони не завдають господарствам таких збитків, як дикі кабани. З одного боку ми маємо працювати, щоб дичини ставало більше у лісах, а з іншого – держава має захистити людей».
Україна сьогодні вивчає європейське законодавство, але ще у часи Австро-Угорщини на законодавчому рівні усі питання регулював «Ловецький закон» від 1897 року. В одній зі статей передбачалось, що ведмедів, вовків, диких котів, лисиць може відстрілювати і виловлювати кожен, була визначена територія, де дикі кабани нищили сільське господарство. Власне, на цій місцевості працівники мисливських господарств були зобов’язані відстрілювати цих тварин. А якщо не виконували припис, то компенсували селянам збитки. Однак відшкодування отримували лише ті, хто вживав усіх заходів задля запобігання збитків.
До слова, навіть видатний український письменник Іван Франко вносив свої пропозиції щодо «Ловецького закону», щоб були враховані інтереси простих людей.
«Електропастухи» захистили б поля
Сьогодні в Україні, у порівнянні з європейськими країнами, значно менше мисливських тварин. Для прикладу, у Франції, у 9 разів більше дрібної дичини. На Львівщині нині нараховується понад 5000 кабанів, більше, ніж 3000 оленів.
Весною цього року європейські науковці спільно з українськими відновили один із природних шляхів, який колись з’єднував українські, румунські та польські Карпати. Сьогодні двома новими екокоридорами вільно мігрують зубри, олені та інша дичина. Це, зрозуміло, сприяє їхньому розмноженню.
Але для реалізації міжнародного проекту необхідно якомога швидше ухвалити відповідне українське законодавство, щоб не лише збільшувати кількість диких тварин, але й захистити селян від шкоди, завданої дичиною. Одним із перших кроків, за словами фахівців, має бути встановлення так званих електропастухів, якими слід обгородити поля, як це роблять у багатьох країнах.