Київ – Оператор мобільного зв'язку стандарту CDMA компанія «Інтертелеком» заявляє про вимогу з боку СБУ встановити автоматичну систему зняття інформації на канали зв'язку. Таку заяву після обшуку головного офісу мобільного оператора зробив генеральний директор Борис Акулов. Втім, у СБУ кажуть, що така вимога є законною.
Генеральний директор компанії-оператора мобільного зв’язку Борис Акулов заявив, що після обшуку центрального офісу очолюваного ним підприємства співробітники СБУ почали вимагати встановлення системи прослуховування телефонних ліній.
«Те, що хочуть наші структури, виходить далеко за межі закону. Тому ми зайняли принципову позицію і сказали, що ми не проти виконати вимоги. Ми готові в рамках чинного законодавства це зробити. Має проводитися зняття інформації з каналів зв'язку тільки лише за санкцією суду… Нам пропонується варіант організації автоматичної системи зняття інформації з каналів зв'язку. При цьому той же закон визначає, що оператор відповідає за забезпечення захисту таємниці переговорів своїх абонентів», – зазначив Акулов.
СБУ свої вимоги називає законними
В СБУ повідомили, що обшук в офісі мобільного оператора проводився через підозру на адресу «Інтертелекому» в отриманні контрабанди. Крім того, речниця Служби безпеки Марина Остапенко заявила, що прослуховування громадян, дійсно, може відбуватися лише за санкцією суду, а от вимога щодо встановлення автоматичної системи зняття інформації на канали зв’язку є законною.
«Служба безпеки розцінює неправдиві заяви керівників «Інтертелекому», як звичайне намагання уникнути відповідальності за скоєний злочин. А що стосується звинувачень на адресу СБУ у намаганні, начебто, здійснювати незаконне прослуховування громадян, можу сказати, що Служба безпеки діє в межах чинного законодавства. Натомість ця компанія, відмовляючись підключати систему перехоплення телекомунікації, сама порушує чинне законодавство, а саме: частину 4 статті 39 Закону України про телекомунікації, та вимоги ліцензійних умов, які затверджені наказом Держзв’язку», – сказала речниця СБУ.
Опозиція обурена
Тим часом, на скандал відреагували українські політики. Так, народний депутат від БЮТ Андрій Шкіль вважає, що примус Службою безпеки «Інтертелекому» до прослуховування розмов клієнтів не просто протизаконний, але й зухвалий крок.
«Я радий, що оператор став на принципову позицію. Якби всі оператори відстоювали таку принципову позицію, то ми б мали в дії 31 статтю Конституції про захист приватного життя. Ці дії не тільки протизаконні й неморальні, а вони просто зухвалі. До такої зухвалості не доходили ніде, навіть у Росії, вони мають інші методи робити це. Тому я радий позиції оператора. Я офіційно заявляю, що хоч і не маю такої необхідності, щоб підтримати оператора, я, навіть, придбаю яку-небудь його послугу», – пообіцяв Андрій Шкіль.
За словами опозиційного міністра внутрішніх справ, народного депутата він НУНС Геннадія Москаля, скандал міг виникнути через непрофесійність окремих співробітників СБУ.
«Оператор має відіслати їх подалі. Інакше оператор після буде нести за це відповідальність. Ми маємо проблему з рівнем підготовки. Я думаю, що це просто непрофесійні дії», – зазначив народний депутат.
За результатами липня 2010 року, компанія «Інтертелеком» посіла 7 місце за кількістю абонентів в Україні, збільшивши базу на 2,5 відсотка, або на 10,4 тисячі, – до 434,4 тисячі абонентів.
«Те, що хочуть наші структури, виходить далеко за межі закону. Тому ми зайняли принципову позицію і сказали, що ми не проти виконати вимоги. Ми готові в рамках чинного законодавства це зробити. Має проводитися зняття інформації з каналів зв'язку тільки лише за санкцією суду… Нам пропонується варіант організації автоматичної системи зняття інформації з каналів зв'язку. При цьому той же закон визначає, що оператор відповідає за забезпечення захисту таємниці переговорів своїх абонентів», – зазначив Акулов.
СБУ свої вимоги називає законними
В СБУ повідомили, що обшук в офісі мобільного оператора проводився через підозру на адресу «Інтертелекому» в отриманні контрабанди. Крім того, речниця Служби безпеки Марина Остапенко заявила, що прослуховування громадян, дійсно, може відбуватися лише за санкцією суду, а от вимога щодо встановлення автоматичної системи зняття інформації на канали зв’язку є законною.
«Служба безпеки розцінює неправдиві заяви керівників «Інтертелекому», як звичайне намагання уникнути відповідальності за скоєний злочин. А що стосується звинувачень на адресу СБУ у намаганні, начебто, здійснювати незаконне прослуховування громадян, можу сказати, що Служба безпеки діє в межах чинного законодавства. Натомість ця компанія, відмовляючись підключати систему перехоплення телекомунікації, сама порушує чинне законодавство, а саме: частину 4 статті 39 Закону України про телекомунікації, та вимоги ліцензійних умов, які затверджені наказом Держзв’язку», – сказала речниця СБУ.
Опозиція обурена
Тим часом, на скандал відреагували українські політики. Так, народний депутат від БЮТ Андрій Шкіль вважає, що примус Службою безпеки «Інтертелекому» до прослуховування розмов клієнтів не просто протизаконний, але й зухвалий крок.
«Я радий, що оператор став на принципову позицію. Якби всі оператори відстоювали таку принципову позицію, то ми б мали в дії 31 статтю Конституції про захист приватного життя. Ці дії не тільки протизаконні й неморальні, а вони просто зухвалі. До такої зухвалості не доходили ніде, навіть у Росії, вони мають інші методи робити це. Тому я радий позиції оператора. Я офіційно заявляю, що хоч і не маю такої необхідності, щоб підтримати оператора, я, навіть, придбаю яку-небудь його послугу», – пообіцяв Андрій Шкіль.
За словами опозиційного міністра внутрішніх справ, народного депутата він НУНС Геннадія Москаля, скандал міг виникнути через непрофесійність окремих співробітників СБУ.
«Оператор має відіслати їх подалі. Інакше оператор після буде нести за це відповідальність. Ми маємо проблему з рівнем підготовки. Я думаю, що це просто непрофесійні дії», – зазначив народний депутат.
За результатами липня 2010 року, компанія «Інтертелеком» посіла 7 місце за кількістю абонентів в Україні, збільшивши базу на 2,5 відсотка, або на 10,4 тисячі, – до 434,4 тисячі абонентів.