Київ – Столицею України пройшла хода під назвою «Ріка вишиванок». Небайдужі кияни та гості столиці одягнули національний стрій і з музикою та піснями пройшли центральними вулицями Києва. Таким чином вони відзначили День Незалежності. Серед співорганізаторів акції – Олег Скрипка і брати Капранови. Учасники параду зібралися на Контрактовій площі, де навколо пам’ятника гетьманові Сагайдачному вивісили понад триста вишиваних рушників. А завершився парад на Співочому полі.
Вишиванка червоно-чорна, вишиванка гуцульська, вишиванка біла по білому, вишиванка хрестиком, гладдю і мереживом… Це вперше на День Незалежності «ріка вишиванок» «протекла» вулицями Києва.
Вона зібрала більш ніж 300 учасників з України та з-поза її меж. Окрім Олега Скрипки, який зараз гастролює Сполученими Штатами Америки і не зміг бути присутнім на її відкритті, співорганізаторами акції виступили брати Капранови.
Цей парад, на думку письменників, – своєрідна альтернатива парадові військовому.
«Військовий парад – це завжди танки, – говорять брати Капранови. – Я не вірю, що вони можуть в когось стріляти, крім власного народу! А ось це стріляє. Стріляє, і потрапляє у саме серце».
«Зброєю» брати Капранови називають вишивані рушники, які розвішані на Контрактовій площі, і вишиванки, які носять сотні людей, що прийшли на ходу. Саме завдяки цій зброї Україна здобула незалежність, переконані Дмитро та Віталій Капранови.
Найкраще відзначення Дня Незалежності – у вишиванці
Наталка Діденко, за професією гідрометеоролог, вже 19-й раз поспіль на День Незалежності одягає вишиванку. Для неї цей день – особливий.
«Мої батьки мріяли про це [про незалежність], і коли я була мала, я вірила, що колись цей день настане. Коли я вдягаю вишиванку, в мене навіть всередині щось змінюється, навіть світогляд стає іншим. Тому парад вишиванок на сьогоднішній день – це найкраще відзначення свята Незалежності», – вважає Наталка.
Фольклорний гурт «Чоботи Бугая» згуртував навколо себе «вишиваний натовп» і повів його за собою вулицями столиці до Співочого поля. Дорогою «річка вишиванок» зробила кілька зупинок: на Європейській площі Ігор Гайдай сфотографував усіх учасників ходи, а пізніше вони зупинилися біля монумента В’ячеславу Чорноволові.
Саме на цьому місці я попросила Наталку Пастернак, яка разом із чоловіком приїхала в Україну з Франції, розповісти, чому вона взяла участь у святковій ході. Парад вишиванок вони пропустити просто не могли.
«Підтримувати такі акції завжди потрібно, – пояснює вона, – бо вишиванка – то культура України, то традиція України».
Прокрокувавши добрі дві години повз Кабінет Міністрів, Верховну Раду та Києво-Печерську Лавру, ходу завершили на Співочому полі, де провели конкурс на найкращу вишиванку.
Вона зібрала більш ніж 300 учасників з України та з-поза її меж. Окрім Олега Скрипки, який зараз гастролює Сполученими Штатами Америки і не зміг бути присутнім на її відкритті, співорганізаторами акції виступили брати Капранови.
Цей парад, на думку письменників, – своєрідна альтернатива парадові військовому.
«Військовий парад – це завжди танки, – говорять брати Капранови. – Я не вірю, що вони можуть в когось стріляти, крім власного народу! А ось це стріляє. Стріляє, і потрапляє у саме серце».
«Зброєю» брати Капранови називають вишивані рушники, які розвішані на Контрактовій площі, і вишиванки, які носять сотні людей, що прийшли на ходу. Саме завдяки цій зброї Україна здобула незалежність, переконані Дмитро та Віталій Капранови.
Найкраще відзначення Дня Незалежності – у вишиванці
Наталка Діденко, за професією гідрометеоролог, вже 19-й раз поспіль на День Незалежності одягає вишиванку. Для неї цей день – особливий.
«Мої батьки мріяли про це [про незалежність], і коли я була мала, я вірила, що колись цей день настане. Коли я вдягаю вишиванку, в мене навіть всередині щось змінюється, навіть світогляд стає іншим. Тому парад вишиванок на сьогоднішній день – це найкраще відзначення свята Незалежності», – вважає Наталка.
Фольклорний гурт «Чоботи Бугая» згуртував навколо себе «вишиваний натовп» і повів його за собою вулицями столиці до Співочого поля. Дорогою «річка вишиванок» зробила кілька зупинок: на Європейській площі Ігор Гайдай сфотографував усіх учасників ходи, а пізніше вони зупинилися біля монумента В’ячеславу Чорноволові.
Саме на цьому місці я попросила Наталку Пастернак, яка разом із чоловіком приїхала в Україну з Франції, розповісти, чому вона взяла участь у святковій ході. Парад вишиванок вони пропустити просто не могли.
«Підтримувати такі акції завжди потрібно, – пояснює вона, – бо вишиванка – то культура України, то традиція України».
Прокрокувавши добрі дві години повз Кабінет Міністрів, Верховну Раду та Києво-Печерську Лавру, ходу завершили на Співочому полі, де провели конкурс на найкращу вишиванку.