Київ – У Міністерстві освіти й науки ліквідований підрозділ, який відповідав за освіту рідною мовою. Таку інформацію оприлюднили провідні українські інтернет-видання із посиланням на власні джерела у міністерстві. Колишні керівники міністерства, звільнені новою владою, вбачають у цьому атаку не лише на українську, а й на інші національні мови, а частина експертів вважає цей крок провокацією.
Сектор сприяння освіті рідною мовою донедавна був одним із ключових у Міністерстві освіти й науки, деякий час навіть підпорядковувався напряму Кабінетові Міністрів. Проте відучора окремим наказом міністр освіти й науки Дмитро Табачник скасував його як непотрібний, повідомляють із посиланням на свої джерела у міністерстві «Дзеркало тижня», «Українська правда» та інші видання. Цікаво, що до сьогоднішнього ранку цей наказ на сайті не оприлюднений, а сектор досі згадується на сторінці «Структура міністерства». Радіо Свобода намагалося з’ясувати подробиці у заступників міністра та керівників ліквідованого сектору, але аж до початку ефіру зробити цього не вдалося.
Ліквідований сектор опікувався тим, щоб діти у дитсадках та школах могли навчатися не лише українською, а й кримськотатарською та ще сімома національними мовами. А отже, може йти мова про спробу обмежити права кількох національностей, які мешкають в Україні, говорить колишній заступник міністра освіти й науки України Максим Стріха.
«В принципі, функцією того сектора було не так сприяти освіті українською мовою, як мовами національних меншин. Те, що загалом діється в міністерстві, зрозуміло. Я взагалі прогнозую цього року масове скорочення кількості дітей в україномовних класах. Здавалося б, Табачник мав підтримувати цей сектор, але, можливо, слід дивитися глибше: скоро все міністерство стане сектором сприяння російськомовній та угорськомовній освіті», – припускає колишній урядовець.
Провокація, наступ чи технічна необхідність?
Утім, ліквідація цього сектора може бути зумовлена суто технічними причинами, вважає екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко: «В міністерстві після від’єднання від нього науки порізали низку департаментів. Порушилася структура, після чого почалася перебудова. З точки зору турботи про рідні мови – важко сказати, чи це є якийсь наступ. Адже Партія регіонів, навпаки, виступає за хартії підтримки національних мов. Недоцільно скасовувати цей напрям, бо навіть тести перекладаються вісьмома мовами».
Невдовзі варто чекати інших подібних кроків щодо мовної політики від міністра освіти й науки Дмитра Табачника, прогнозує голова Всеукраїнського товариства «Просвіта», народний депутат від НУНС Павло Мовчан.
«Це провокація. Такі провокації є високооплачуваними, мають зрозумілу мету. Але вони не минуть марно. Треба чекати сумної розв’язки. Якщо ця людина не зупиниться у своїй боротьбі з Україною, у нього сумні перспективи. Адже ці образи стосуються дуже багатьох молодих українців», – пояснює очільник «Просвіти».
Знищення сектору сприяння освіті рідною мовою є не першою спробою змінити позиції української мови у навчальних закладах. Нагадаємо, 28 липня постанова Кабміну скасувала обов’язкові до цього іспити з української мови для аспірантів.
Ліквідований сектор опікувався тим, щоб діти у дитсадках та школах могли навчатися не лише українською, а й кримськотатарською та ще сімома національними мовами. А отже, може йти мова про спробу обмежити права кількох національностей, які мешкають в Україні, говорить колишній заступник міністра освіти й науки України Максим Стріха.
«В принципі, функцією того сектора було не так сприяти освіті українською мовою, як мовами національних меншин. Те, що загалом діється в міністерстві, зрозуміло. Я взагалі прогнозую цього року масове скорочення кількості дітей в україномовних класах. Здавалося б, Табачник мав підтримувати цей сектор, але, можливо, слід дивитися глибше: скоро все міністерство стане сектором сприяння російськомовній та угорськомовній освіті», – припускає колишній урядовець.
Провокація, наступ чи технічна необхідність?
Утім, ліквідація цього сектора може бути зумовлена суто технічними причинами, вважає екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко: «В міністерстві після від’єднання від нього науки порізали низку департаментів. Порушилася структура, після чого почалася перебудова. З точки зору турботи про рідні мови – важко сказати, чи це є якийсь наступ. Адже Партія регіонів, навпаки, виступає за хартії підтримки національних мов. Недоцільно скасовувати цей напрям, бо навіть тести перекладаються вісьмома мовами».
Невдовзі варто чекати інших подібних кроків щодо мовної політики від міністра освіти й науки Дмитра Табачника, прогнозує голова Всеукраїнського товариства «Просвіта», народний депутат від НУНС Павло Мовчан.
«Це провокація. Такі провокації є високооплачуваними, мають зрозумілу мету. Але вони не минуть марно. Треба чекати сумної розв’язки. Якщо ця людина не зупиниться у своїй боротьбі з Україною, у нього сумні перспективи. Адже ці образи стосуються дуже багатьох молодих українців», – пояснює очільник «Просвіти».
Знищення сектору сприяння освіті рідною мовою є не першою спробою змінити позиції української мови у навчальних закладах. Нагадаємо, 28 липня постанова Кабміну скасувала обов’язкові до цього іспити з української мови для аспірантів.