Прага – Провідник чеченських войовничих ісламістів Докка Умаров заявив, що йде у відставку і пропонує замість себе молодого наступника. На думку аналітиків, ця заява може свідчити про рішучість ісламістів продовжити боротьбу проти влади Росії.
Докка Умаров, більше відомий через російську передачу як Доку Умаров, у поширеному в інтернеті відеозапису заявляє, що залишає свою самопроголошену посаду еміра (військового керівника) так званого «Емірату Кавказ» – придуманої суто ісламської держави, яка, на думку радикалів, мала б існувати на території російського Північного Кавказу і ширшої частини Півдня Росії.
Лідер ісламістських повстанців, звертаючись до «емірів» трьох північнокавказьких регіонів цього «емірату», оголосив, що обрав собі наступника, такого собі Асламбека Вадалова, і пропонує їм погодитися з цим вибором.
«Сьогодні я справді думаю, що наш брат Асламбек молодший і буде енергійніший, і досягне інших результатів. Та це не означає, що я відходжу від «джигаду». Волею Аллаха я, як старий моджагед, як старий ветеран, буду робити все, що в моїх силах, і словом, і ділом», – заявив Умаров, який тепер іменує себе на арабський лад як Докка Абу Усман.
У запису, який переривається тривалими арабськими молитвами, присутній при цьому Вадалов лише каже, що додати йому нічого і що він чекає на рішення «братів»-ісламістів на Північному Кавказі.
А ще один чільний прибічник Умарова повідомляє, що в того багато проблем зі здоров’ям, тому чеченські польові командири й ухвалили таке одноголосне рішення.
Наступник – вірна людина Умарова
Про Асламбека Вадалова відомо наразі небагато. Сайт «Кавказ-Центр», який називає себе незалежним, але є по суті інформаційним органом ісламістів, повідомляючи про заяву Умарова, додав, що Вадалов бере участь у повстанському русі в Чечні ще від першої чеченської війни і присягнув на вірність Умарову 2007 року, коли той проголосив свій «Емірат Кавказ».
Аналітик Радіо Свобода у справах Північного Кавказу Ліз Фуллер каже, що саме це важливо в розумінні «підвищення» 30-з-чимсь-річного Вадалова.
«Відомо, що він особисто на сто відсотків відданий Умарову. А відданість – це одна з головних вимог до всіх представників цієї тісної групи людей, які завжди насторожі, побоюючись, що серед них можуть виявитися «підсадки» ФСБ», – каже вона.
Від незалежника до радикала
46-річний Умаров, теж відомий командир чеченських повстанців іще з часів боротьби Чечні за незалежність, 2006 року обійняв посаду президента самопроголошеної Чеченської Республіки Ічкерії замість чергового вбитого російськими спецслужбами керівника – у той час, коли цього утворення вже не існувало, бо практично всю Чечню вже контролювала російська влада.
Виступаючи спершу проти тероризму, Умаров із часом перейшов на позиції радикального ісламу і 2007 року власною заявою ліквідував Ічкерію, проголосивши натомість «Емірат Кавказ» на чолі з самим собою.
Він відомий також тим, що брав на себе відповідальність за низку терактів у Росії – таких, як березневі цього року вибухи в московському метро, в яких загинули 40 осіб, чи підрив потяга між Москвою й Санкт-Петербургом у листопаді минулого року, коли загинули 26 людей. Щоправда, не всі ці заяви викликають довіру – наприклад, твердження про його відповідальність і за недавній теракт на гідроелектростанції в Інгушетії.
У Росії Умарова вважають терористом – «Емірат Кавказ» є в переліку терористичних організацій. Внесли його до свого переліку терористів і Сполучені Штати Америки – понад місяць тому, якраз напередодні візиту до Вашингтона президента Росії Дмитра Медведєва.
До спротиву Росії з новою енергією?
Попередніми роками про загибель Умарова від рук російських спецслужб повідомляли вже принаймні сім разів, але щоразу ці заяви не підтверджувалися. Нинішнє ж оголошення про відставку, як припускають, може бути пов’язане з однією з тих заяв, що 2009 року Федеральна служба безпеки Росії змогла отруїти Умарова – можливо, це отруєння дійсно сталося й серйозно пошкодило здоров’я чільного повстанця.
Тим часом оголошена заміна хворого керівника на молодшого може означати, що повстанський рух на Північному Кавказі не вщухне, принаймні найближчим часом, каже російський аналітик Григорій Шведов, головний редактор інформаційного сайту «Кавказький вузол».
«Незважаючи на те, що ця новина несподівана, головне її значення в тому, що спротив, бойові дії не спадуть, їхня кількість не скоротиться», – сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода.
Лідер ісламістських повстанців, звертаючись до «емірів» трьох північнокавказьких регіонів цього «емірату», оголосив, що обрав собі наступника, такого собі Асламбека Вадалова, і пропонує їм погодитися з цим вибором.
«Сьогодні я справді думаю, що наш брат Асламбек молодший і буде енергійніший, і досягне інших результатів. Та це не означає, що я відходжу від «джигаду». Волею Аллаха я, як старий моджагед, як старий ветеран, буду робити все, що в моїх силах, і словом, і ділом», – заявив Умаров, який тепер іменує себе на арабський лад як Докка Абу Усман.
У запису, який переривається тривалими арабськими молитвами, присутній при цьому Вадалов лише каже, що додати йому нічого і що він чекає на рішення «братів»-ісламістів на Північному Кавказі.
А ще один чільний прибічник Умарова повідомляє, що в того багато проблем зі здоров’ям, тому чеченські польові командири й ухвалили таке одноголосне рішення.
Наступник – вірна людина Умарова
Про Асламбека Вадалова відомо наразі небагато. Сайт «Кавказ-Центр», який називає себе незалежним, але є по суті інформаційним органом ісламістів, повідомляючи про заяву Умарова, додав, що Вадалов бере участь у повстанському русі в Чечні ще від першої чеченської війни і присягнув на вірність Умарову 2007 року, коли той проголосив свій «Емірат Кавказ».
Аналітик Радіо Свобода у справах Північного Кавказу Ліз Фуллер каже, що саме це важливо в розумінні «підвищення» 30-з-чимсь-річного Вадалова.
«Відомо, що він особисто на сто відсотків відданий Умарову. А відданість – це одна з головних вимог до всіх представників цієї тісної групи людей, які завжди насторожі, побоюючись, що серед них можуть виявитися «підсадки» ФСБ», – каже вона.
Від незалежника до радикала
46-річний Умаров, теж відомий командир чеченських повстанців іще з часів боротьби Чечні за незалежність, 2006 року обійняв посаду президента самопроголошеної Чеченської Республіки Ічкерії замість чергового вбитого російськими спецслужбами керівника – у той час, коли цього утворення вже не існувало, бо практично всю Чечню вже контролювала російська влада.
Виступаючи спершу проти тероризму, Умаров із часом перейшов на позиції радикального ісламу і 2007 року власною заявою ліквідував Ічкерію, проголосивши натомість «Емірат Кавказ» на чолі з самим собою.
Він відомий також тим, що брав на себе відповідальність за низку терактів у Росії – таких, як березневі цього року вибухи в московському метро, в яких загинули 40 осіб, чи підрив потяга між Москвою й Санкт-Петербургом у листопаді минулого року, коли загинули 26 людей. Щоправда, не всі ці заяви викликають довіру – наприклад, твердження про його відповідальність і за недавній теракт на гідроелектростанції в Інгушетії.
У Росії Умарова вважають терористом – «Емірат Кавказ» є в переліку терористичних організацій. Внесли його до свого переліку терористів і Сполучені Штати Америки – понад місяць тому, якраз напередодні візиту до Вашингтона президента Росії Дмитра Медведєва.
До спротиву Росії з новою енергією?
Попередніми роками про загибель Умарова від рук російських спецслужб повідомляли вже принаймні сім разів, але щоразу ці заяви не підтверджувалися. Нинішнє ж оголошення про відставку, як припускають, може бути пов’язане з однією з тих заяв, що 2009 року Федеральна служба безпеки Росії змогла отруїти Умарова – можливо, це отруєння дійсно сталося й серйозно пошкодило здоров’я чільного повстанця.
Тим часом оголошена заміна хворого керівника на молодшого може означати, що повстанський рух на Північному Кавказі не вщухне, принаймні найближчим часом, каже російський аналітик Григорій Шведов, головний редактор інформаційного сайту «Кавказький вузол».
«Незважаючи на те, що ця новина несподівана, головне її значення в тому, що спротив, бойові дії не спадуть, їхня кількість не скоротиться», – сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода.