Мінськ – Білорусь вперше вийшла на міжнародний ринок облігацій. Цього тижня уряд Білорусі оголосив про розміщення під свої гарантії так званих «євробондів» на суму 600 мільйонів американських доларів терміном обігу 5 років. Водночас Україна відмовилася від подібної фінансової операції на суму у 2 мільярди доларів, пославшись на несприятливі умови.
Умови випуску міжнародних облігацій для Білорусі не кращі, якщо не гірші, ніж для України. Білорусь розмістила свої євробонди під 8,75 відсотка. Тобто, за п'ять років Мінську доведеться заплатити за ці облігації майже половину їх номінальної вартості – 270 мільйонів доларів. Це дуже високий відсоток – для порівняння, Росія цього року випустила 5-річні євробонди з доходністю 3,7 відсотка на рік, а Україна у 2007 році випустила такі ж облігації під 6,4 відсотка.
Цього року Україна розраховувала на подібний відсоток, але, як виглядає, інвестори захотіли більше. Мінфін України ввічливо подякував їм, заявивши про інші «наявні джерела фінансування».І справді, Україна нещодавно домовилася про майже удвічі дешевший кредит Міжнародного валютного фонду на 15 мільярдів доларів.
Білорусь же нового договору про кредитування з МВФ не підписала, незважаючи на позитивну позицію останнього. Справа в тому, що МВФ дає гроші під програми економічних реформ, а білоруський уряд перед президентськими виборами, які пройдуть через півроку, на такі кроки йти не хоче. Зокрема МВФ вимагає зупинити зростання середньої заробітної плати, а президент Лукашенко обіцяв електорату, що до кінця цього року вона становитиме 500 доларів. Таким чином, як зауважують фінансові аналітики, Мінськ, якому конче потрібні гроші, віддає перевагу більш дорогим кредитним ресурсам, але не обтяженим якимись умовами.
Опозиція звертає увагу на стрімке зростання державного боргу
Відмову від подальшої співпраці з МВФ незалежні аналітики вважають нелогічною, політично вмотивованою, але сам вихід на ринок євробондів оцінюють в цілому позитивно, тому що це дебют Білорусі на ринку облігацій, засвоєння його інструментів. На кращі умови Білорусі в принципі важко було розраховувати, беручи під увагу низький кредитний рейтинг країни.
З іншого боку, опозиційно налаштовані економісти та політики занепокоєні стрімким зростанням державного боргу Білорусі.
На цей рік Білорусь має ліміт державного боргу в 11 мільярдів доларів, який уже майже вичерпано. Ще стільки ж мають державні підприємства, за які теж часто відповідає уряд. Загалом це становить близько 20 відсотків ВВП. Критичною межею вважається заборгованість у 50 відсотків ВВП. Але проблема в тому, як швидко росте цей борг.
Уряд Білорусі перед виборами, не маючи колишньої фінансової підтримки з Росії, активно позичає гроші й продає держане майно іноземним інвесторам. Колись кредити доведеться віддавати. Опозиція вважає, що за таких умов переобрання Олександра Лукашенка на посаду президента дорого коштуватиме Білорусі.
Цього року Україна розраховувала на подібний відсоток, але, як виглядає, інвестори захотіли більше. Мінфін України ввічливо подякував їм, заявивши про інші «наявні джерела фінансування».І справді, Україна нещодавно домовилася про майже удвічі дешевший кредит Міжнародного валютного фонду на 15 мільярдів доларів.
Білорусь же нового договору про кредитування з МВФ не підписала, незважаючи на позитивну позицію останнього. Справа в тому, що МВФ дає гроші під програми економічних реформ, а білоруський уряд перед президентськими виборами, які пройдуть через півроку, на такі кроки йти не хоче. Зокрема МВФ вимагає зупинити зростання середньої заробітної плати, а президент Лукашенко обіцяв електорату, що до кінця цього року вона становитиме 500 доларів. Таким чином, як зауважують фінансові аналітики, Мінськ, якому конче потрібні гроші, віддає перевагу більш дорогим кредитним ресурсам, але не обтяженим якимись умовами.
Опозиція звертає увагу на стрімке зростання державного боргу
Відмову від подальшої співпраці з МВФ незалежні аналітики вважають нелогічною, політично вмотивованою, але сам вихід на ринок євробондів оцінюють в цілому позитивно, тому що це дебют Білорусі на ринку облігацій, засвоєння його інструментів. На кращі умови Білорусі в принципі важко було розраховувати, беручи під увагу низький кредитний рейтинг країни.
З іншого боку, опозиційно налаштовані економісти та політики занепокоєні стрімким зростанням державного боргу Білорусі.
На цей рік Білорусь має ліміт державного боргу в 11 мільярдів доларів, який уже майже вичерпано. Ще стільки ж мають державні підприємства, за які теж часто відповідає уряд. Загалом це становить близько 20 відсотків ВВП. Критичною межею вважається заборгованість у 50 відсотків ВВП. Але проблема в тому, як швидко росте цей борг.
Уряд Білорусі перед виборами, не маючи колишньої фінансової підтримки з Росії, активно позичає гроші й продає держане майно іноземним інвесторам. Колись кредити доведеться віддавати. Опозиція вважає, що за таких умов переобрання Олександра Лукашенка на посаду президента дорого коштуватиме Білорусі.