Київ – Новопризначений директор Інституту національної пам’яті Валерій Солдатенко одразу наразився на хвилю критики. В опозиції вважають, що новий директор буде підлаштовувати політику національної пам’яті під ідеологію правлячої більшості. Серед істориків, які досліджують Голодомор, є такі, хто вважає неприйнятною його позицію з цього питання. Сам Валерій Солдатенко обіцяє, що Голодомор і надалі лишатиметься в центрі уваги інституту, але деякі акценти у роботі буде розставлено інакше.
Колишній керівник архіву СБУ історик Володимир В’ятрович вважає, що призначення Валерія Солдатенка керівником інститут національної пам’яті призведе до встановлення впливу Комуністичної партії на історичну політику.
Натомість міністр освіти опозиційного уряду депутат-нашоукраїнець Олесь Доній схильний вважати, що новий директор інституту національної пам’яті реалізовуватиме політику Партії регіонів.
«Очевидно, що новий керівник прислуховуватиметься до тих, хто займається в Партії регіонів ідеологією, – каже він. – Тобто, до позиції Табачника. Це означатиме, що це буде не українська пам'ять а швидше за все радянська або російська».
Сам Валерій Солдатенко каже, що розмову про призначення мав із прем’єр-міністром Миколою Азаровим. «З коаліцією я справ не мав, запевняю», – зазначає він.
Новому директору закидають старі підходи
В історичному середовищі нового директора Інституту національної пам’яті також сприйняли неоднозначно.
«Призначення професора Солдатенка директором цієї установи я вважаю скандалом, – каже старший науковий співробітник Інституту історії України Людмила Гриневич, яка досліджує колективізацію та Голодомор. – При всій повазі до дослідницької праці цього науковця, я не можу не відзначити, що саме він у 2003 році виступив на шпальтах «Дзеркала тижня», в якій запропонував неокомуністичну версію тлумачення Голодомору. Фактично, він непрямо запропонував концепцію виправдання Голодомору перемогою у Другій світовій війні».
Натомість Валерій Солдатенко слова опонентів про те, що він виправдовує голод перемогою, вважає такими, що не відповідають дійсності.
«Я намагався звернути увагу читачів на те, що крім суб’єктивного погляду, крім того, щоб пред’являти до когось претензії, більше того – лаяти когось і так далі – давайте подивимося на об’єктивні процеси, які відбувалися в країні. А зовсім не для того, щоби звести до купи 1933-й і 1945 роки», – каже новопризначений директор Інституту національної пам’яті.
Валерій Солдатенко стверджує, що Голодомор і надалі залишатиметься в центрі уваги Інституту. «А щодо корегування підходів, то треба врахувати той рівень, який досягнутий на сьогоднішній день, – додає він. – Ми повинні усвідомлено до цього підходити – як впливати на національну пам’ять через означену вами тему»
Проте докладно про подальші плани роботи Валерій Солдатенко казати не став через те, що, за його словами, ще не обговорював їх з колективом установи.
Натомість міністр освіти опозиційного уряду депутат-нашоукраїнець Олесь Доній схильний вважати, що новий директор інституту національної пам’яті реалізовуватиме політику Партії регіонів.
«Очевидно, що новий керівник прислуховуватиметься до тих, хто займається в Партії регіонів ідеологією, – каже він. – Тобто, до позиції Табачника. Це означатиме, що це буде не українська пам'ять а швидше за все радянська або російська».
Сам Валерій Солдатенко каже, що розмову про призначення мав із прем’єр-міністром Миколою Азаровим. «З коаліцією я справ не мав, запевняю», – зазначає він.
Новому директору закидають старі підходи
В історичному середовищі нового директора Інституту національної пам’яті також сприйняли неоднозначно.
«Призначення професора Солдатенка директором цієї установи я вважаю скандалом, – каже старший науковий співробітник Інституту історії України Людмила Гриневич, яка досліджує колективізацію та Голодомор. – При всій повазі до дослідницької праці цього науковця, я не можу не відзначити, що саме він у 2003 році виступив на шпальтах «Дзеркала тижня», в якій запропонував неокомуністичну версію тлумачення Голодомору. Фактично, він непрямо запропонував концепцію виправдання Голодомору перемогою у Другій світовій війні».
Натомість Валерій Солдатенко слова опонентів про те, що він виправдовує голод перемогою, вважає такими, що не відповідають дійсності.
«Я намагався звернути увагу читачів на те, що крім суб’єктивного погляду, крім того, щоб пред’являти до когось претензії, більше того – лаяти когось і так далі – давайте подивимося на об’єктивні процеси, які відбувалися в країні. А зовсім не для того, щоби звести до купи 1933-й і 1945 роки», – каже новопризначений директор Інституту національної пам’яті.
Валерій Солдатенко стверджує, що Голодомор і надалі залишатиметься в центрі уваги Інституту. «А щодо корегування підходів, то треба врахувати той рівень, який досягнутий на сьогоднішній день, – додає він. – Ми повинні усвідомлено до цього підходити – як впливати на національну пам’ять через означену вами тему»
Проте докладно про подальші плани роботи Валерій Солдатенко казати не став через те, що, за його словами, ще не обговорював їх з колективом установи.