Дніпропетровськ – Як розв’язати проблему невеликої громади без хабарів та бюрократичної тяганини у чиновницьких кабінетах? Представники громадських організацій Польщі почали навчати пересічних українців креативним підходам у роботі з владою. На Дніпропетровщині – в містах і сільських районах – за їхньої участі відкривають так звані «Центри позитивних змін», там гуртують найбільш активних людей. Проект неполітичний, він вже має перші успіхи.
В Україні таких людей називають ентузіастами або небайдужими, у Польщі – «громадськими аніматорами». Ініціатори проекту – експерти громадського об’єднання «Центр активності локальної» з Варшави – пояснюють: у кожній громаді невеликого містечка чи села обов’язково знайдуться дієві люди, які переймаються місцевими проблемами. Такі люди можуть змусити владу зробити корисне: провести воду, відкрити клуб чи обладнати пандуси. Як домогтися цього без сварок, бюрократії та хабарів? – цьому поляки навчають на тренінгах.
Партнер проекту у Дніпропетровську, керівник Центру підтримки громадських ініціатив «Тамариск» Тетяна Барашкова впевнена: польський досвід дуже цінний.
«Дуже позитивний досвід наших сусідів, Польщі, може бути застосований в Україні. Ми так звикли жалітися, що в нас багато проблем, і чекаємо, що хтось прийде і розв’яже їх. Лише тоді, коли громадяни починають самі брати участь у цьому, можливі зміни, – це показує досвід Польщі», – каже Тетяна Барашкова.
Достукалась до влади, знявши фільм
Громадська ентузіастка з містечка Апостолового Надія Чепурко вже побувала на заняттях, влаштованих поляками в Україні, і відвідала Польщу, щоб ознайомитись із досвідом. Тепер на її рахунку кілька невеликих проблем міста, розв’язаних без хабарів. Жодна з установ Апостолового не мала пандусів для інвалідів-візочників – і пані Чепурко почала діяти. Власними силами вона облаштувала пандус до бібліотеки, а потім ще й зняла відеофільм про один день життя інваліда і показала його голові райдержадміністрації. Результат не забарився.
«Після цього проекту голова райдержадміністрації наказав своїм підлеглим, щоб пандус біля адміністрації був за два тижні. Тепер у нас жодна нова будівля без пандусу в експлуатацію не здається», – ділиться своїм першим досвідом громадська активістка Надія Чепурко.
«Щоб не давати хабарів, треба мати сміливість»
У Польщі громадські активісти розв’язують ще більше масштабні проблеми містечок і сіл. Експерт варшавського «Центру активності локальної» Яцек Гральчик розповідає, що лави «громадських аніматорів» у Польщі налічують тисячі людей. Небайдужі поляки знаходять способи вмовити владу та інвесторів поповнювати бібліотеки, споруджувати будинки культури, турбуватись про знедолених.
«У Польщі є популярна пісенька зі словами «Щоб танцювати танго, треба двоє». Так само і з хабарями: потрібен той, хто бере, і той, хто дає. Щоб не дати хабарів, треба бути сміливим і свідомим. Ми вчимо людей не давати хабарів, ми працюємо, аби польське суспільство було демократичним, і в Україні реалізуємо фрагменти цієї стратегії», – каже експерт із Польщі Яцек Гральчик.
Проект навчання дніпропетровських активістів поляками фінансує Національний фонд демократії зі США. У подальшому найактивнішим людям обіцяють міні-гранти на добрі справи.
Партнер проекту у Дніпропетровську, керівник Центру підтримки громадських ініціатив «Тамариск» Тетяна Барашкова впевнена: польський досвід дуже цінний.
«Дуже позитивний досвід наших сусідів, Польщі, може бути застосований в Україні. Ми так звикли жалітися, що в нас багато проблем, і чекаємо, що хтось прийде і розв’яже їх. Лише тоді, коли громадяни починають самі брати участь у цьому, можливі зміни, – це показує досвід Польщі», – каже Тетяна Барашкова.
Достукалась до влади, знявши фільм
Громадська ентузіастка з містечка Апостолового Надія Чепурко вже побувала на заняттях, влаштованих поляками в Україні, і відвідала Польщу, щоб ознайомитись із досвідом. Тепер на її рахунку кілька невеликих проблем міста, розв’язаних без хабарів. Жодна з установ Апостолового не мала пандусів для інвалідів-візочників – і пані Чепурко почала діяти. Власними силами вона облаштувала пандус до бібліотеки, а потім ще й зняла відеофільм про один день життя інваліда і показала його голові райдержадміністрації. Результат не забарився.
«Після цього проекту голова райдержадміністрації наказав своїм підлеглим, щоб пандус біля адміністрації був за два тижні. Тепер у нас жодна нова будівля без пандусу в експлуатацію не здається», – ділиться своїм першим досвідом громадська активістка Надія Чепурко.
«Щоб не давати хабарів, треба мати сміливість»
У Польщі громадські активісти розв’язують ще більше масштабні проблеми містечок і сіл. Експерт варшавського «Центру активності локальної» Яцек Гральчик розповідає, що лави «громадських аніматорів» у Польщі налічують тисячі людей. Небайдужі поляки знаходять способи вмовити владу та інвесторів поповнювати бібліотеки, споруджувати будинки культури, турбуватись про знедолених.
«У Польщі є популярна пісенька зі словами «Щоб танцювати танго, треба двоє». Так само і з хабарями: потрібен той, хто бере, і той, хто дає. Щоб не дати хабарів, треба бути сміливим і свідомим. Ми вчимо людей не давати хабарів, ми працюємо, аби польське суспільство було демократичним, і в Україні реалізуємо фрагменти цієї стратегії», – каже експерт із Польщі Яцек Гральчик.
Проект навчання дніпропетровських активістів поляками фінансує Національний фонд демократії зі США. У подальшому найактивнішим людям обіцяють міні-гранти на добрі справи.