Варшава – Нелегальні іммігранти у Польщі звернулися до польських президента, уряду й парламенту з проханням легалізувати їхнє перебування на території країни. Звернення до найвищих органів польської влади ініціювали громадяни України. Ініціативу підтримала низка польських громадських організацій. Завдяки цьому долею нелегалів уже зацікавилися в польському міністерстві внутрішніх справ та у парламенті.
Ось уже кілька місяців у Польщі триває підписна кампанія під зверненням до польської виконавчої та законодавчої влади врегулювати статус нелегальних іммігрантів. Кампанію, яка звернула на себе увагу широких кіл польської громадськості, розпочали нелегали з України. Вони ініціювали створення громадського комітету «Іммігранти за легалізацію». У своєму колі нелегали називають себе «шенгенськими сиротами», тобто людьми, які не мають права на перебування у Шенгенській зоні.
Завдяки підтримці польських неурядових організацій, під зверненням комітету підписалися кілька тисяч іноземців, а також громадян Польщі, які співчувають нелегалам. Як твердять діячі польських неурядових організацій, це безпрецедентна і дуже відважна ініціатива. Мовляв, це вперше люди, які перебувають на території Польщі поза правовим полем, виходять із тіні та ще й із законодавчою ініціативою.
Ксенія Наранович, експерт із питань мігрантів із країн СНД у консультаційному пункті «Центр зустрічей» наголошує на тому, що така ініціатива дуже своєчасна. Мовляв, восени відбуватиметься обговорення нового законопроекту про іноземців у Польщі. «Ця ініціатива однозначно корисна, бо якби такої ініціативи не було, то польська держава просто не зайнялася б діяльністю у цій сфері, – каже вона. – З точки зору чиновників, найпростіше було б залишити новий закон без згадки про легалізацію, для них було б менше роботи».
Або пан, або пропав
Головною героїнею резонансних публікацій у польській пресі про підписну кампанію нелегалів стала 28-річна громадянка України, одна з ініціаторів створення комітету «Іммігранти за легалізацію». Оскільки її правовий статус у Польщі неврегульований, у польській пресі вона виступає лише під скороченою версією свого імені – Саша. У розмові з кореспондентом Радіо Свобода Саша зазначила, що ініціювали підписну кампанію українці, приєдналися до неї вихідці з різних країн, зокрема з Білорусі, Вірменії, Грузії, В’єтнаму, Китаю.
Утім, Саша наголошує, що з тієї багатотисячної армії іноземців-нелегалів на території Польщі приблизно 80 відсотків – це громадяни України. Причину активності своїх співвітчизників Саша пояснює так: «Якщо ніхто не хоче займатися проблематикою нелегальних іммігрантів, то чому ми самі не повинні нагадувати й говорити про себе? Ми тут існуємо, ми тут живемо, ми по 5, по 10 років не виїжджаємо додому, не бачимо рідних, близьких».
Саша твердить, що ініціатори акції готові виступити навіть перед депутатами Сейму. Мовляв, найвідважніші нелегали зайшли вже надто далеко, тож відступати нікуди. Саша розповідає, що за роки нелегального перебування на території Польщі неодноразово була свідком дуже складних життєвих ситуацій, які змушували українців переходити на нелегальний статус. Одна з її знайомих зважилася на такий ризикований крок, оскільки вдома у неї чоловік із ампутованою ногою і двійко неповнолітніх дітей, а заробити на утримання сім’ї ніде.
Зрозуміти «підпільників»
Іммігранти та неурядові організації наголошують, що врегулюванням статусу нелегалів повинна бути зацікавлена й польська держава. Мовляв, це гуманно щодо людей, фактично загнаних у підпілля, а крім того, дозволить вивести з тіні великі гроші.
У Польщі є певні побоювання щодо наслідків можливої легалізації. Мовляв, легалізація привабила б у країну осіб із неврегульованим статусом із усього ЄС. Мирослава Керик, голова варшавського фонду «Наш вибір», наголошує, що легалізація, як дозвіл на проживання й роботу, могла б створити небажаний для Польщі прецедент. Мовляв, майбутні хвилі мігрантів можуть очікувати наступних легалізацій. Тож прийнятнішим для польської держави може бути дозвіл нелегалам на безперешкодне повернення додому. У країнах свого походження мігранти могли б отримати робочі візи, після чого повернулися б до своїх місць роботи у Польщі вже на законних підставах.
У цілому, ініціативу комітету «Іммігранти за легалізацію» зустріли з розумінням у польських органах влади. Парламентська комісія з питань національних та етнічних меншин звернулася до міністра внутрішніх справ Єжи Міллєра з пропозицією активно включитися у процес створення закону про легалізацію. А кілька днів тому представники польських громадських організацій зустрілися із заступником міністра внутрішніх справ Пьотром Стаханьчиком, який задекларував бажання міністерства співпрацювати з неурядовими організаціями у питаннях легалізації. У вересні законопроект про легалізацію надійде до міністерства внутрішніх справ і буде доступний для суспільних консультацій.
Тим часом, як зазначила в розмові з кореспондентом Радіо Свобода Саша, нелегалам-українцям гірко, що їхньою долею не цікавиться українська держава. Мовляв, опинилися вони за межами рідної країни не від доброго життя.
Завдяки підтримці польських неурядових організацій, під зверненням комітету підписалися кілька тисяч іноземців, а також громадян Польщі, які співчувають нелегалам. Як твердять діячі польських неурядових організацій, це безпрецедентна і дуже відважна ініціатива. Мовляв, це вперше люди, які перебувають на території Польщі поза правовим полем, виходять із тіні та ще й із законодавчою ініціативою.
Ксенія Наранович, експерт із питань мігрантів із країн СНД у консультаційному пункті «Центр зустрічей» наголошує на тому, що така ініціатива дуже своєчасна. Мовляв, восени відбуватиметься обговорення нового законопроекту про іноземців у Польщі. «Ця ініціатива однозначно корисна, бо якби такої ініціативи не було, то польська держава просто не зайнялася б діяльністю у цій сфері, – каже вона. – З точки зору чиновників, найпростіше було б залишити новий закон без згадки про легалізацію, для них було б менше роботи».
Або пан, або пропав
Головною героїнею резонансних публікацій у польській пресі про підписну кампанію нелегалів стала 28-річна громадянка України, одна з ініціаторів створення комітету «Іммігранти за легалізацію». Оскільки її правовий статус у Польщі неврегульований, у польській пресі вона виступає лише під скороченою версією свого імені – Саша. У розмові з кореспондентом Радіо Свобода Саша зазначила, що ініціювали підписну кампанію українці, приєдналися до неї вихідці з різних країн, зокрема з Білорусі, Вірменії, Грузії, В’єтнаму, Китаю.
Утім, Саша наголошує, що з тієї багатотисячної армії іноземців-нелегалів на території Польщі приблизно 80 відсотків – це громадяни України. Причину активності своїх співвітчизників Саша пояснює так: «Якщо ніхто не хоче займатися проблематикою нелегальних іммігрантів, то чому ми самі не повинні нагадувати й говорити про себе? Ми тут існуємо, ми тут живемо, ми по 5, по 10 років не виїжджаємо додому, не бачимо рідних, близьких».
Саша твердить, що ініціатори акції готові виступити навіть перед депутатами Сейму. Мовляв, найвідважніші нелегали зайшли вже надто далеко, тож відступати нікуди. Саша розповідає, що за роки нелегального перебування на території Польщі неодноразово була свідком дуже складних життєвих ситуацій, які змушували українців переходити на нелегальний статус. Одна з її знайомих зважилася на такий ризикований крок, оскільки вдома у неї чоловік із ампутованою ногою і двійко неповнолітніх дітей, а заробити на утримання сім’ї ніде.
Зрозуміти «підпільників»
Іммігранти та неурядові організації наголошують, що врегулюванням статусу нелегалів повинна бути зацікавлена й польська держава. Мовляв, це гуманно щодо людей, фактично загнаних у підпілля, а крім того, дозволить вивести з тіні великі гроші.
У Польщі є певні побоювання щодо наслідків можливої легалізації. Мовляв, легалізація привабила б у країну осіб із неврегульованим статусом із усього ЄС. Мирослава Керик, голова варшавського фонду «Наш вибір», наголошує, що легалізація, як дозвіл на проживання й роботу, могла б створити небажаний для Польщі прецедент. Мовляв, майбутні хвилі мігрантів можуть очікувати наступних легалізацій. Тож прийнятнішим для польської держави може бути дозвіл нелегалам на безперешкодне повернення додому. У країнах свого походження мігранти могли б отримати робочі візи, після чого повернулися б до своїх місць роботи у Польщі вже на законних підставах.
У цілому, ініціативу комітету «Іммігранти за легалізацію» зустріли з розумінням у польських органах влади. Парламентська комісія з питань національних та етнічних меншин звернулася до міністра внутрішніх справ Єжи Міллєра з пропозицією активно включитися у процес створення закону про легалізацію. А кілька днів тому представники польських громадських організацій зустрілися із заступником міністра внутрішніх справ Пьотром Стаханьчиком, який задекларував бажання міністерства співпрацювати з неурядовими організаціями у питаннях легалізації. У вересні законопроект про легалізацію надійде до міністерства внутрішніх справ і буде доступний для суспільних консультацій.
Тим часом, як зазначила в розмові з кореспондентом Радіо Свобода Саша, нелегалам-українцям гірко, що їхньою долею не цікавиться українська держава. Мовляв, опинилися вони за межами рідної країни не від доброго життя.