Київ – За нової влади у відносинах України та США поменшало конструктивності, вважають деякі українські експерти з міжнародних питань. На думку політологів, через зближення з Росією українсько-американська співпраця майже не розвивається.
Деякі експерти-міжнародники констатують, що за президентства Віктора Януковича питання стратегічного партнерства для України та США відійшло на другий план. Президент Центру європейських і трансатлантичних студій Олексій Коломієць зазначає, що через зближення з керівництвом Росії Україна поступово наближається до політичної ізоляції.
Експерт припускає, що візит Гілларі Клінтон до Києва – це спроба Сполучених Штатів перевірити зовнішньополітичну орієнтацію України.
«Януковичеві треба дуже серйозно мислити: або він їздитиме максимум до Астани, або все-таки змінить своє оточення. Україна в обличчі Януковича і його оточення робить усе, щоб не користуватись тим, що можна отримати від США», – додає він.
Орієнтири українсько-американської співпраці незмінні?
Заступник голови парламентського Комітету у закордонних справах, депутат від Партії регіонів Леонід Кожара переконаний, що елементи українсько-американського співробітництва за нової влади залишилися незмінними.
«Україна повинна продемонструвати, що вона може балансувати між потужними політичними полюсами, що може бути дружньою силою і на Сході від своєї території, і на Заході», – каже він.
«Сьогодні важливо знайти наповнення стратегічного партнерства за нових умов – за нової адміністрації у США і за нового Президента України Віктора Януковича. У нас багато спільних інтересів», – зазначає парламентар.
Співпраця у ядерній сфері важлива – експерт
На думку експерта Інституту євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка, за нової влади у співпраці зі США Україні важливо робити акцент на кооперації у ядерній сфері.
«Для американської сторони, як і для української, ці двосторонні відносини навряд чи зараз виглядають пріоритетними. Найбільшою проблемою є те, що не відчувається глибока взаємна зацікавленість, за якої якраз і можливе стратегічне партнерство», – вважає він.
Навесні в рамках візиту на Саміт ядерної безпеки Віктор Янукович заявив про підтримку ініціативи американського президента Барака Обами щодо зміцнення ядерної безпеки у світі. Тоді ж у Вашингтоні українське керівництво погодилася відмовитися від використання високозбагаченого урану до 2012 року.
Експерт припускає, що візит Гілларі Клінтон до Києва – це спроба Сполучених Штатів перевірити зовнішньополітичну орієнтацію України.
«Януковичеві треба дуже серйозно мислити: або він їздитиме максимум до Астани, або все-таки змінить своє оточення. Україна в обличчі Януковича і його оточення робить усе, щоб не користуватись тим, що можна отримати від США», – додає він.
Орієнтири українсько-американської співпраці незмінні?
Заступник голови парламентського Комітету у закордонних справах, депутат від Партії регіонів Леонід Кожара переконаний, що елементи українсько-американського співробітництва за нової влади залишилися незмінними.
«Україна повинна продемонструвати, що вона може балансувати між потужними політичними полюсами, що може бути дружньою силою і на Сході від своєї території, і на Заході», – каже він.
«Сьогодні важливо знайти наповнення стратегічного партнерства за нових умов – за нової адміністрації у США і за нового Президента України Віктора Януковича. У нас багато спільних інтересів», – зазначає парламентар.
Співпраця у ядерній сфері важлива – експерт
На думку експерта Інституту євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка, за нової влади у співпраці зі США Україні важливо робити акцент на кооперації у ядерній сфері.
«Для американської сторони, як і для української, ці двосторонні відносини навряд чи зараз виглядають пріоритетними. Найбільшою проблемою є те, що не відчувається глибока взаємна зацікавленість, за якої якраз і можливе стратегічне партнерство», – вважає він.
Навесні в рамках візиту на Саміт ядерної безпеки Віктор Янукович заявив про підтримку ініціативи американського президента Барака Обами щодо зміцнення ядерної безпеки у світі. Тоді ж у Вашингтоні українське керівництво погодилася відмовитися від використання високозбагаченого урану до 2012 року.