Прага – Газ в Україні залишається одним із найдешевших у світі. Його, як зазначають експерти, Україна використовує вкрай неефективно і дотує ціну газу для приватних компаній та домашніх господарств. Це, на думку багатьох, є ще гіршим – Україна розплачується за газ національною безпекою і робить заручниками наступні покоління українців. Чи має український уряд субсидувати енергетику? З цим запитанням Радіо Свобода звернулося до читачів нашого сайту, перехожих на вулиці та провідних експертів.
Більшість читачів сайту Радіо Свобода, майже 54 відсотки, вважає, що субсидії потрібно припинити. Автор коментаря на нашому сайті, Володимир із Вінниччини, вважає, що субсидувати потрібно не всю енергетику, а окремих малозабезпечених людей.
При цьому понад третина відвідувачів нашого сайту, які взяли участь в опитуванні, сказали, що дотації потрібно продовжувати. А понад 11 відсотків вагалися з відповіддю.
Перехожі на вулицях Києва також розійшлися в думках: одні вважають, що населення занадто бідне для того, щоб оплачувати повну ціну, зокрема, на газ, тому дотації потрібні, а інші кажуть, що це – лише добра лазівка для корупції державних чиновників.
На думку експертів, питання субсидій на газ є ключовим для подальшого розвитку України, і без усвідомлення цієї проблеми Україні як державі загрожує небезпека. Колишній американський посол в Україні, а нині провідний експерт із питань України Стівен Пайфер вважає, що припинення субсидій буде ледь не другим проголошенням незалежності України.
«Підняття ціни на газ є абсолютно необхідним для того, щоб збільшити життєздатність України та зменшити загрозу її національним інтересам, – каже американський експерт. – Згідно з дослідженнями, у січні минулого року українські домашні господарства сплачували за газ чверть тієї ціни, яку Україна платила Росії за газ. Не дивно, що українська газова промисловість є на межі банкрутства. Така ціна не дає розвиватися місцевій енергетичній промисловості». Стівен Пайфер також наголошує, що ще 10 років тому з невеликими інвестиціями Україна могла б повністю забезпечити себе газом власного видобутку.
Замість цього Україна, згідно з «харківськими угодами», зобов’язалася купувати в Росії більше газу. Якщо минулого року Україна купила лише 26,6 мільярда кубічних метрів російського газу, то з наступного року вона зобов’язалася купувати ледь не вдвічі більше. При цьому за нібито нижчу ціну на газ Росія вимагає поступок від України в інших сферах економіки.
Бідний платить більше
Міністр фінансів Росії Олексій Кудрін днями заявив, що на продажі газу Україні російський бюджет втрачатиме по чотири мільярди доларів протягом 10 років. «В обмін ми обговорюємо інші можливості, які будуть реалізовані російським бізнесом разом із українським, у розвитку енергетики, в оренді наших баз», – сказав він.
Тобто, як говорять експерти, за дешевий газ Україна розплачується кілька разів: національними інтересами, бо дозволяє оренду військової бази, що суперечить її Конституції; обіцяє поділитися своїми стратегічними компаніями, на які поклав око російський бізнес; знищує потужного конкурента російським газовикам, бо доводить до банкрутства свою головну енергетичну компанію «Нафтогаз України», і гальмує розвиток національних компаній, які залежні від низьких цін на газ.
«Зараз наша економіка перебуває у сумному стані. Вона не реструктуризована. Ті галузі економіки, які споживають багато газу, практично не модернізовані. І для того, щоб утримати їх на ринку, їх потрібно субсидувати», – говорить колишній енергетичний експерт в Адміністрації Президента Віктора Ющенка Богдан Соколовський. «Це – дорога в нікуди, бо ринкова економіка не повинна субсидувати компанії, чия продукція занадто дорога на міжнародних ринках», – наголошує він.
Головна продукція, яку українські компанії продають за кордоном, – метал, продукти хімічної промисловості, – є в руках бізнесменів, тісно пов’язаних із владою. Тому українські експерти стверджують, що газ для України – це питання в першу чергу політичне, яким вдало маніпулюють політики, причетні до газової сфери.
«Я вважаю, що таке субсидування приносить громадянам і країні більше шкоди, ніж користі, у довготерміновій перспективі. Може здаватися, що люди зараз платять менше за газ і це краще для сімейної кишені, але це – ілюзія, бо все одно ці кошти з нашої ж кишені і підуть в оплату за цей газ. Ми сплачуємо менший тариф, але різниця між справжньою ціною та тарифом компенсується з державного бюджету. По суті, з тієї ж нашої кишені», – пояснює незалежний експерт із енергетичного ринку Іван Полтавець.
Загалом експерти сходяться на тому, що найбільше страждають саме малозабезпечені громадяни, в інтересах яких нібито діє уряд. Бо якщо держава однаково субсидує газ для бідних і багатих, то в кінцевому результаті виходить, що саме бідні спонсорують багатих через бюджет.
При цьому понад третина відвідувачів нашого сайту, які взяли участь в опитуванні, сказали, що дотації потрібно продовжувати. А понад 11 відсотків вагалися з відповіддю.
Перехожі на вулицях Києва також розійшлися в думках: одні вважають, що населення занадто бідне для того, щоб оплачувати повну ціну, зокрема, на газ, тому дотації потрібні, а інші кажуть, що це – лише добра лазівка для корупції державних чиновників.
На думку експертів, питання субсидій на газ є ключовим для подальшого розвитку України, і без усвідомлення цієї проблеми Україні як державі загрожує небезпека. Колишній американський посол в Україні, а нині провідний експерт із питань України Стівен Пайфер вважає, що припинення субсидій буде ледь не другим проголошенням незалежності України.
«Підняття ціни на газ є абсолютно необхідним для того, щоб збільшити життєздатність України та зменшити загрозу її національним інтересам, – каже американський експерт. – Згідно з дослідженнями, у січні минулого року українські домашні господарства сплачували за газ чверть тієї ціни, яку Україна платила Росії за газ. Не дивно, що українська газова промисловість є на межі банкрутства. Така ціна не дає розвиватися місцевій енергетичній промисловості». Стівен Пайфер також наголошує, що ще 10 років тому з невеликими інвестиціями Україна могла б повністю забезпечити себе газом власного видобутку.
Замість цього Україна, згідно з «харківськими угодами», зобов’язалася купувати в Росії більше газу. Якщо минулого року Україна купила лише 26,6 мільярда кубічних метрів російського газу, то з наступного року вона зобов’язалася купувати ледь не вдвічі більше. При цьому за нібито нижчу ціну на газ Росія вимагає поступок від України в інших сферах економіки.
Бідний платить більше
Міністр фінансів Росії Олексій Кудрін днями заявив, що на продажі газу Україні російський бюджет втрачатиме по чотири мільярди доларів протягом 10 років. «В обмін ми обговорюємо інші можливості, які будуть реалізовані російським бізнесом разом із українським, у розвитку енергетики, в оренді наших баз», – сказав він.
Тобто, як говорять експерти, за дешевий газ Україна розплачується кілька разів: національними інтересами, бо дозволяє оренду військової бази, що суперечить її Конституції; обіцяє поділитися своїми стратегічними компаніями, на які поклав око російський бізнес; знищує потужного конкурента російським газовикам, бо доводить до банкрутства свою головну енергетичну компанію «Нафтогаз України», і гальмує розвиток національних компаній, які залежні від низьких цін на газ.
«Зараз наша економіка перебуває у сумному стані. Вона не реструктуризована. Ті галузі економіки, які споживають багато газу, практично не модернізовані. І для того, щоб утримати їх на ринку, їх потрібно субсидувати», – говорить колишній енергетичний експерт в Адміністрації Президента Віктора Ющенка Богдан Соколовський. «Це – дорога в нікуди, бо ринкова економіка не повинна субсидувати компанії, чия продукція занадто дорога на міжнародних ринках», – наголошує він.
Головна продукція, яку українські компанії продають за кордоном, – метал, продукти хімічної промисловості, – є в руках бізнесменів, тісно пов’язаних із владою. Тому українські експерти стверджують, що газ для України – це питання в першу чергу політичне, яким вдало маніпулюють політики, причетні до газової сфери.
«Я вважаю, що таке субсидування приносить громадянам і країні більше шкоди, ніж користі, у довготерміновій перспективі. Може здаватися, що люди зараз платять менше за газ і це краще для сімейної кишені, але це – ілюзія, бо все одно ці кошти з нашої ж кишені і підуть в оплату за цей газ. Ми сплачуємо менший тариф, але різниця між справжньою ціною та тарифом компенсується з державного бюджету. По суті, з тієї ж нашої кишені», – пояснює незалежний експерт із енергетичного ринку Іван Полтавець.
Загалом експерти сходяться на тому, що найбільше страждають саме малозабезпечені громадяни, в інтересах яких нібито діє уряд. Бо якщо держава однаково субсидує газ для бідних і багатих, то в кінцевому результаті виходить, що саме бідні спонсорують багатих через бюджет.