Київ – В Україні презентували унікальне картографічне видання «Україна. Голодомор 1932–1933», підготоване за сприяння Українського інституту національної пам’яті. На карті позначено, зокрема, населені пункти, мешканці яких найбільше потерпіли від Голодомору, а також місця поховань та споруджені меморіали на вшанування пам’яті жертв голоду 1930-х років.
До картографічного видання «Україна. Голодомор 1932–1933» увійшли, зокрема, карта з показниками смертності від Голодомору, а також карта «Селянські заворушення у 1930 році».
Світлини для видання збирали по всій Україні. Розробники зізнаються, що одні з найкращих фото отримали від Донеччини.
На думку керівника Інституту національної пам’яті Ігоря Юхновського, видання в Україні карти про Голодомор – значна подія.
«Україна пережила величезні трагедії у своєму житті. Випуск такої карти є дуже важливим явищем, яке має нагадати нам усім, що ми насправді – безсмертна нація, яка пережила страшні катаклізми», – додає він.
Накладу не вистачить навіть для учнів
А письменник та громадський діяч Левко Лук’яненко нарікає на малий тираж: мовляв, 3 тисячі примірників навіть на школи не вистачить.
«Якщо навіть залишилося в Україні з 18 тисяч навчальних закладів, то що таке 3 тисячі? Не попаде й по одній карті на учбовий заклад… А доки нація не буде знати своєї історії, доти вона й блукатиме у тих ідеологічних манівцях», – вважає колишній дисидент.
На звороті карти – історична довідка «Голодомор 1930-х років в Україні: причини й механізми геноциду», де наводяться найважливіші дані щодо голодної трагедії: від перших вказівок радянської влади щодо вилучення зерна в українських селян до приблизних підрахунків померлих.
Геноцид, унаочнений на карті
Ідея опублікувати в Україні карту Голодомору з’явилася у співробітників видавництва «Картографія» у… Єревані. У 2006 році в рамках участі у конференції картографів українська делегація відвідала меморіал пам’яті жертв геноциду вірмен.
На місці роздавали буклети з короткою історичною довідкою щодо вірменської трагедії та картою геноциду. За словами директора видавництва «Картографія» Ростислава Сосси, робота колег неабияк зацікавила українських картографів.
«У тексті можна багато написати, розмістити багато таблиць, але людині важко це осягнути. А карта має свою найбільшу перевагу – наочність», – зазначає він.
Видавець додає, що укладачі карти «відтворили те, що змогли». Адже, каже він, докладної інформації, скільки і в якому населеному пункті померло людей від голоду, досі немає.
На початку цього року іншу схожу карту «Голодомор – геноцид українців» видав у Львові благодійний фонд «Україна-Русь».
Світлини для видання збирали по всій Україні. Розробники зізнаються, що одні з найкращих фото отримали від Донеччини.
На думку керівника Інституту національної пам’яті Ігоря Юхновського, видання в Україні карти про Голодомор – значна подія.
«Україна пережила величезні трагедії у своєму житті. Випуск такої карти є дуже важливим явищем, яке має нагадати нам усім, що ми насправді – безсмертна нація, яка пережила страшні катаклізми», – додає він.
Накладу не вистачить навіть для учнів
А письменник та громадський діяч Левко Лук’яненко нарікає на малий тираж: мовляв, 3 тисячі примірників навіть на школи не вистачить.
«Якщо навіть залишилося в Україні з 18 тисяч навчальних закладів, то що таке 3 тисячі? Не попаде й по одній карті на учбовий заклад… А доки нація не буде знати своєї історії, доти вона й блукатиме у тих ідеологічних манівцях», – вважає колишній дисидент.
На звороті карти – історична довідка «Голодомор 1930-х років в Україні: причини й механізми геноциду», де наводяться найважливіші дані щодо голодної трагедії: від перших вказівок радянської влади щодо вилучення зерна в українських селян до приблизних підрахунків померлих.
Геноцид, унаочнений на карті
Ідея опублікувати в Україні карту Голодомору з’явилася у співробітників видавництва «Картографія» у… Єревані. У 2006 році в рамках участі у конференції картографів українська делегація відвідала меморіал пам’яті жертв геноциду вірмен.
На місці роздавали буклети з короткою історичною довідкою щодо вірменської трагедії та картою геноциду. За словами директора видавництва «Картографія» Ростислава Сосси, робота колег неабияк зацікавила українських картографів.
«У тексті можна багато написати, розмістити багато таблиць, але людині важко це осягнути. А карта має свою найбільшу перевагу – наочність», – зазначає він.
Видавець додає, що укладачі карти «відтворили те, що змогли». Адже, каже він, докладної інформації, скільки і в якому населеному пункті померло людей від голоду, досі немає.
На початку цього року іншу схожу карту «Голодомор – геноцид українців» видав у Львові благодійний фонд «Україна-Русь».