Київ – Намір влади на законодавчому рівні закріпити позаблоковий, нейтральний статус України робить її беззахисною як перед потенційною зовнішньою агресією, так і перед авторитаризмом у державі. Відступ України від євроатлантичної інтеграції згортає демократичний розвиток і її владних інститутів, і громадянського суспільства, перетворює Україну на «сіру зону», розташовану у центрі яскравої Європи. Таку думку висловили учасники «круглого столу» «Нові політичні реалії та перспективи євроатлантичної інтеграції України», який 30 червня зібрав у Києві політологів, істориків та представників громадських і дослідницьких організацій.
Головний висновок, зроблений експертами: поняття «національна безпека держави» і для екс-Президента Ющенка, і для діючого Президента Януковича залишилось поняттям абстрактним. В Україні досі не запущені у дію механізми, які б забезпечили її стабільний демократичний розвиток.
Цим не могла не скористатись, наприклад, Росія, яка нав’язала українцям свої правила гри; та і Євросоюз намагається домогтися преференцій для свого бізнесу, пропонуючи українським виробникам невигідні їм квоти у договорі про створення зони вільної торгівлі «Україна – ЄС». Про це говорили політологи Сергій Джедж та Григорій Перепелиця.
Перепелиця також відзначив, що наміри нинішньої влади законодавчо забезпечити позаблоковий статус України – це загроза демократичним змінам усередині держави, та її суверенітетові в цілому. За словами політолога, справа не лише у пролонгації перебування Чорноморського флоту Росії на території України.
«Позаблокова країна, з іноземною військовою присутністю генерує купу загроз для її власної національної безпеки, – наголошує Григорій Перепелиця. Позаблоковий статус – це самозречення країни від зовнішньої допомоги у разі скоєння проти неї агресії. З іншого боку, наявність іноземної військової присутності без чітко визначеної мети, цілей та інтересів цієї присутності так само становить потенційну загрозу: будь-яка іноземна військова присутність є опосередкованою загрозою суверенітетові країни».
Хто захистить Україну?
Як не дивно, але захистити суверенітет України її Збройні сили навряд чи зможуть. За словами Сергія Джеджа, армія не має належного фінансування, розпочаті реформи загальмовано, перехід на професійну основу, обіцяний політиками, так і залишається декларацією.
До того ж, армія поповнюється молодими людьми, які часто не асоціюють себе з державою Україна – такі результати досліджень, проведених експертами Інституту трансформації суспільства. Також, за їхніми даними, більше від половини українців живе у бідності, цих людей не турбує, яким зовнішньополітичним курсом рухатиметься країна. Для таких людей найважливіше – вижити, а яким чином влада забезпечить їх хлібом – питання другорядне.
Щоправда, понад 30 відсотків українців вважають себе середнім класом, і це саме ті люди, які готові боротися за демократичні зміни, створення прозорого конкурентоспроможного середовища, вибір європейської цивілізаційної моделі розвитку держави. Такі дані наводять фонд «Демократичні ініціативи» та Інститут трансформації суспільства.
Яка перспектива?
Психолог Андрій Гірник вважає: саме на цю аудиторію (середній клас) та на молодь мають бути розраховані інформаційні програми, які розповідають про життя у країнах-членах НАТО.
«Робота щодо роз’яснення, чим є НАТО, які його цілі, чим є для країн вступ до НАТО – ця робота корисна, – зауважує психолог. – Це один із елементів демократичного суспільства з надання людям правдивої інформації та поширення інформації. Інформацію і позицію Росії у нас дуже добре висвітлено».
Водночас експерти зауважують: розшароване і дезорієнтоване українське суспільство навряд чи швидко опанує подібну інформацію. Тим більше, що парламентська більшість найближчим часом має намір проголосувати за нову доктрину зовнішньої політики України, із позаблоковим статусом держави і проросійським баченням системи міжнародної безпеки.
Цим не могла не скористатись, наприклад, Росія, яка нав’язала українцям свої правила гри; та і Євросоюз намагається домогтися преференцій для свого бізнесу, пропонуючи українським виробникам невигідні їм квоти у договорі про створення зони вільної торгівлі «Україна – ЄС». Про це говорили політологи Сергій Джедж та Григорій Перепелиця.
Перепелиця також відзначив, що наміри нинішньої влади законодавчо забезпечити позаблоковий статус України – це загроза демократичним змінам усередині держави, та її суверенітетові в цілому. За словами політолога, справа не лише у пролонгації перебування Чорноморського флоту Росії на території України.
«Позаблокова країна, з іноземною військовою присутністю генерує купу загроз для її власної національної безпеки, – наголошує Григорій Перепелиця. Позаблоковий статус – це самозречення країни від зовнішньої допомоги у разі скоєння проти неї агресії. З іншого боку, наявність іноземної військової присутності без чітко визначеної мети, цілей та інтересів цієї присутності так само становить потенційну загрозу: будь-яка іноземна військова присутність є опосередкованою загрозою суверенітетові країни».
Хто захистить Україну?
Як не дивно, але захистити суверенітет України її Збройні сили навряд чи зможуть. За словами Сергія Джеджа, армія не має належного фінансування, розпочаті реформи загальмовано, перехід на професійну основу, обіцяний політиками, так і залишається декларацією.
До того ж, армія поповнюється молодими людьми, які часто не асоціюють себе з державою Україна – такі результати досліджень, проведених експертами Інституту трансформації суспільства. Також, за їхніми даними, більше від половини українців живе у бідності, цих людей не турбує, яким зовнішньополітичним курсом рухатиметься країна. Для таких людей найважливіше – вижити, а яким чином влада забезпечить їх хлібом – питання другорядне.
Щоправда, понад 30 відсотків українців вважають себе середнім класом, і це саме ті люди, які готові боротися за демократичні зміни, створення прозорого конкурентоспроможного середовища, вибір європейської цивілізаційної моделі розвитку держави. Такі дані наводять фонд «Демократичні ініціативи» та Інститут трансформації суспільства.
Яка перспектива?
Психолог Андрій Гірник вважає: саме на цю аудиторію (середній клас) та на молодь мають бути розраховані інформаційні програми, які розповідають про життя у країнах-членах НАТО.
«Робота щодо роз’яснення, чим є НАТО, які його цілі, чим є для країн вступ до НАТО – ця робота корисна, – зауважує психолог. – Це один із елементів демократичного суспільства з надання людям правдивої інформації та поширення інформації. Інформацію і позицію Росії у нас дуже добре висвітлено».
Водночас експерти зауважують: розшароване і дезорієнтоване українське суспільство навряд чи швидко опанує подібну інформацію. Тим більше, що парламентська більшість найближчим часом має намір проголосувати за нову доктрину зовнішньої політики України, із позаблоковим статусом держави і проросійським баченням системи міжнародної безпеки.