Київ – Умови експорту української сільськогосподарської продукції стали головним каменем спотикання у переговорах про вступ України до зони вільної торгівлі ЄС. Аналітики українського клубу аграрного бізнесу та самі фермери попереджають, що нинішні умови вступу погіршать ситуацію в українському АПК. Тим часом Мінагрополітики бачить у вступі до зони вільної торгівлі більше переваг для України.
Для вступу до зони вільної торгівлі з Євросоюзом Україна має лібералізувати внутрішній ринок, скасувати мито на експорт і погодитися з тим, що Європейський Союз захищатиме власну продукцію. Такі умови висловила європейська делегація під час 11-го раунду переговорів про спільну зону вільної торгівлі.
Якщо Україна пристане на ці умови, вона ризикує погіршити ситуацію в агропромисловому комплексі, відзначає директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.
«ЄС залишає за собою право підтримувати свого виробника, Україні ж даються квоти на імпорт в обсягах, які нецікаві для України. Натомість нам пропонують, зокрема, скасувати експортне мито на насіння соняшника. Якщо на це погодитися, наша олійна галузь залишиться без роботи», – резюмує аналітик.
Торгувати готовими продуктами, а не сировиною
Про необхідність перегляду таких умов говорять і самі аграрії. Україна має вступати до зони вільної торгівлі з ЄС лише за умови, що це стимулюватиме переробні галузі, а не продаж сировини, переконаний фермер із Тернопільської області Петро Гадзь.
«Європа хоче переважно сировини, зернової та м’ясної. Але багата та країна, яка торгує продуктом переробки, – говорить фермер. – Тому нам треба дивитися у завтрашній день, розвивати птахівництво, свинарство і торгувати продуктами переробки».
Переговори з Євросоюзом гальмують передовсім питання аграрної політики, заявив кілька днів тому прем’єр-міністр України Микола Азаров. Водночас він пообіцяв поліпшити діалог із Францією та іншими державами, які мають відмінну позицію, які мають інакше бачення умов вільної торгівлі, але зберігати при цьому проукраїнську позицію.
До конкуренції готові не всі
Українські аграрії та переробники ще не зовсім готові до вільної конкуренції, тому їм не вдасться повністю уникнути негативних наслідків приєднання до європейських ринків – так прокоментували ситуацію представники Мінагрополітики, відповідаючи на питання Радіо Свобода. Проте, як вважають у міністерстві, українські виробники, збільшивши витрати на першому етапі, в подальшому поліпшать якість продукції та зміцнять позиції на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Найболючішим вступ до зони вільної торгівлі може виявитися для молочної та м’ясної галузі, тоді як українське рослинництво є цілком конкурентоздатним, відзначає головний спеціаліст із питань АПК центру «Держзовнішінформ» Мінекономіки Олександр Одосій.
«Рослинництво є найбільш конкурентоздатним. Простіше кажучи, аграрії зараз пересіли з «нив» на «мерседеси». Що ж до переробного бізнесу, то він укрупнюється, і нові холдинги цілком зможуть конкурувати із цінами зовнішніх ринків», – каже фахівець.
На сьогодні Україна посідає перше місце у світі за експортом соняшникової олії та ячменю і третє місце за експортом пшениці після США та ЄС – такі дані наводять в українському Клубі аграрного бізнесу.
Експерти наголошують, що при вступі до світових торговельних об’єднань головним завданням України є зберегти ці переваги.
Переговори про вступ України до зони вільної торгівлі ЄС продовжаться наступного тижня у Брюсселі.
Якщо Україна пристане на ці умови, вона ризикує погіршити ситуацію в агропромисловому комплексі, відзначає директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.
«ЄС залишає за собою право підтримувати свого виробника, Україні ж даються квоти на імпорт в обсягах, які нецікаві для України. Натомість нам пропонують, зокрема, скасувати експортне мито на насіння соняшника. Якщо на це погодитися, наша олійна галузь залишиться без роботи», – резюмує аналітик.
Торгувати готовими продуктами, а не сировиною
Про необхідність перегляду таких умов говорять і самі аграрії. Україна має вступати до зони вільної торгівлі з ЄС лише за умови, що це стимулюватиме переробні галузі, а не продаж сировини, переконаний фермер із Тернопільської області Петро Гадзь.
«Європа хоче переважно сировини, зернової та м’ясної. Але багата та країна, яка торгує продуктом переробки, – говорить фермер. – Тому нам треба дивитися у завтрашній день, розвивати птахівництво, свинарство і торгувати продуктами переробки».
Переговори з Євросоюзом гальмують передовсім питання аграрної політики, заявив кілька днів тому прем’єр-міністр України Микола Азаров. Водночас він пообіцяв поліпшити діалог із Францією та іншими державами, які мають відмінну позицію, які мають інакше бачення умов вільної торгівлі, але зберігати при цьому проукраїнську позицію.
До конкуренції готові не всі
Українські аграрії та переробники ще не зовсім готові до вільної конкуренції, тому їм не вдасться повністю уникнути негативних наслідків приєднання до європейських ринків – так прокоментували ситуацію представники Мінагрополітики, відповідаючи на питання Радіо Свобода. Проте, як вважають у міністерстві, українські виробники, збільшивши витрати на першому етапі, в подальшому поліпшать якість продукції та зміцнять позиції на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Найболючішим вступ до зони вільної торгівлі може виявитися для молочної та м’ясної галузі, тоді як українське рослинництво є цілком конкурентоздатним, відзначає головний спеціаліст із питань АПК центру «Держзовнішінформ» Мінекономіки Олександр Одосій.
«Рослинництво є найбільш конкурентоздатним. Простіше кажучи, аграрії зараз пересіли з «нив» на «мерседеси». Що ж до переробного бізнесу, то він укрупнюється, і нові холдинги цілком зможуть конкурувати із цінами зовнішніх ринків», – каже фахівець.
На сьогодні Україна посідає перше місце у світі за експортом соняшникової олії та ячменю і третє місце за експортом пшениці після США та ЄС – такі дані наводять в українському Клубі аграрного бізнесу.
Експерти наголошують, що при вступі до світових торговельних об’єднань головним завданням України є зберегти ці переваги.
Переговори про вступ України до зони вільної торгівлі ЄС продовжаться наступного тижня у Брюсселі.