Миронівська птахофабрика, яка продає свою продукцію під торговою маркою «Наша ряба», є одним із п’яти підприємств із виробництва птиці, які зараз проходять сертифікацію експертів Євросоюзу.
Комісар з питань сільського господарства Маріанн Фішер-Бьоль була позитивно вражена побаченим. «Нічого подібного я не бачила ніде в світі, – каже єврокомісар. – В України є потенціал розширити свою сільськогосподарську галузь. Для неї надзвичайно важливо дотримуватися встановлених санітарних, фітосанітарних та ветеринарних стандартів – щоб мати доступ до європейського ринку і це важливо сьогодні, коли ведуться переговори щодо створення зони спільної торгівлі між Україною та ЄС».
Українська курку – до Європи
Важливо, щоб так само позитивно були оцінені й інші чотири фабрики. Якщо результат буде хорошим, для українських підприємств пташиної промисловості відкриються ринки 27 країн-членів Європейського Союзу. Натомість якщо хоча б до одного будуть зауваження – не допустять усіх.
Директор птахофабрики Василь Беженець пояснив такий підхід Європейської Комісії: «Задача цієї комісії – це не лише виявлення, на якому етапі який продукт ми виробляємо, а одна з основних їх завдань – це виявлення того, наскільки якісно здійснюється державний ветеринарний та санітарний контроль-нагляд за підприємствами виробниками».
На подальші перспективи торгівлі з ЄС сподівається міністр агропромислової політики Юрій Мельник. «Зараз до Євросоюзу не такий великий перелік продукції – це 4 види: мед, із 2003 року дозволено рибу, сухе молоко (але тільки в кормових цілях) і м’ясо коней. Тобто нам є куди рухатися, за результатом інспектування продукції птахівництва, восени у нас наступна інспекція – аудит підприємств та служб на предмет експорту червоного м’яса – яловичини та свинини», – розповів міністр.
За словами пана Мельника, будь-який український продукт – зерно, соняшник, олія, ріпак, продукти тваринництва – знайде свого споживача і в Європейському Союзі, і на інших ринках. Але за однієї умови – якщо цей продукт буде конкурентноздатний і буде відповідати якісним вимогам споживачів та параметрам, встановленим у світі.
У цьому з українським міністром погоджується Маріанн Фішер Бьоль, яка зауважила: «Якщо ви подивитися на обсяги торгівлі між Україною та ЄС, Україна з 2005 року покращила експорт в Європу на 260%, вона дуже швидко розвивається, а Європейський Союз – на 160%. Отже, ви досить успішні».
Об’єднану Європу завжди цікавило українське зерно. Але цілком можливо, що Україну скоро називатимуть не тільки житницею Європи, але і курником. Щоправда, тільки після успішних результатів інспекції.
(Київ – Прага)
Комісар з питань сільського господарства Маріанн Фішер-Бьоль була позитивно вражена побаченим. «Нічого подібного я не бачила ніде в світі, – каже єврокомісар. – В України є потенціал розширити свою сільськогосподарську галузь. Для неї надзвичайно важливо дотримуватися встановлених санітарних, фітосанітарних та ветеринарних стандартів – щоб мати доступ до європейського ринку і це важливо сьогодні, коли ведуться переговори щодо створення зони спільної торгівлі між Україною та ЄС».
Українська курку – до Європи
Важливо, щоб так само позитивно були оцінені й інші чотири фабрики. Якщо результат буде хорошим, для українських підприємств пташиної промисловості відкриються ринки 27 країн-членів Європейського Союзу. Натомість якщо хоча б до одного будуть зауваження – не допустять усіх.
Директор птахофабрики Василь Беженець пояснив такий підхід Європейської Комісії: «Задача цієї комісії – це не лише виявлення, на якому етапі який продукт ми виробляємо, а одна з основних їх завдань – це виявлення того, наскільки якісно здійснюється державний ветеринарний та санітарний контроль-нагляд за підприємствами виробниками».
На подальші перспективи торгівлі з ЄС сподівається міністр агропромислової політики Юрій Мельник. «Зараз до Євросоюзу не такий великий перелік продукції – це 4 види: мед, із 2003 року дозволено рибу, сухе молоко (але тільки в кормових цілях) і м’ясо коней. Тобто нам є куди рухатися, за результатом інспектування продукції птахівництва, восени у нас наступна інспекція – аудит підприємств та служб на предмет експорту червоного м’яса – яловичини та свинини», – розповів міністр.
За словами пана Мельника, будь-який український продукт – зерно, соняшник, олія, ріпак, продукти тваринництва – знайде свого споживача і в Європейському Союзі, і на інших ринках. Але за однієї умови – якщо цей продукт буде конкурентноздатний і буде відповідати якісним вимогам споживачів та параметрам, встановленим у світі.
У цьому з українським міністром погоджується Маріанн Фішер Бьоль, яка зауважила: «Якщо ви подивитися на обсяги торгівлі між Україною та ЄС, Україна з 2005 року покращила експорт в Європу на 260%, вона дуже швидко розвивається, а Європейський Союз – на 160%. Отже, ви досить успішні».
Об’єднану Європу завжди цікавило українське зерно. Але цілком можливо, що Україну скоро називатимуть не тільки житницею Європи, але і курником. Щоправда, тільки після успішних результатів інспекції.
(Київ – Прага)
