Прага – Останні десять років були «десятиліттям занепаду» демократичного правління на теренах колишнього Радянського Союзу. Такого висновку доходять експерти американської неурядової організації «Дім Свободи» у своєму найновішому звіті, який відстежує становище у 29 посткомуністичних державах. Звіт оприлюднили сьогодні у США. Україна за підсумками минулого року на цьому тлі виглядає світлою плямою, але є нові тривожні тенденції.
За оцінкою «Дому Свободи», майже 80 відсотків громадян колишнього Радянського Союзу, а це понад 220 мільйонів осіб, далі потерпають від авторитаризму. При цьому найбільше згортання демократії за останнє десятиліття відбулося у Росії, розповів Радіо Свобода керівник групи дослідників «Дому Свободи» Крістофер Волкер.
«Останнє десятиліття можна назвати ерою Путіна-Медведєва, і це, очевидно, час, коли постраждали демократичні інститути, які забезпечують підзвітність і прозорість. Так було в часи і економічного підйому, і занепаду», – каже експерт.
Негативний приклад Росії, на думку Волкера, вплинув і на сусідні держави. Хоча Казахстан нині головує в Організації з безпеки та співпраці у Європі, ця держава з 2000 року мало просунулася на шляху демократії. Азербайджан, який зняв обмеження на президентський термін, за рейтингом демократії також скотився вниз. Те саме стосується і Киргизстану, де ще до недавнього повалення президента і кривавих сутичок аналітики відзначили негативні тенденції.
Україна – позитивний приклад, поки що
Серед пострадянських держав, окрім балтійських держав, лише Україна і Грузія не увійшли до списку авторитарних чи напівавторитарних країн. Але позиції України, де за нової влади з’явилися скарги на утиски свободи слова і зібрань, можуть погіршитися, попереджає Крістофер Волкер. «Гадаю, що світ має уважно за цим стежити з огляду на деякі сигнали, які ми бачили в цьому календарному році», – зауважує він.
За підсумками 2009 року найбільше проблем в Україні, як вважають експерти, вже традиційно стосувалися корупції, яка поєднується із браком прозорості влади і високим рівнем впливу на державну політику з боку олігархічних груп. Як позитив у боротьбі з корупцією оглядачі відзначили те, що Україна запровадила зовнішнє незалежне оцінювання як вимогу для вступу до вишів. Інша справа, що нова влада у Києві зменшила значення такого тестування, але звіт висвітлює лише минулорічні події.
За оцінкою експертів, українські мас-медіа на загальнодержавному рівні були переважно вільними, але проблеми виникали у регіонах. Обіцяній появі суспільного мовлення далі перешкоджав брак політичної волі.
«Україна дуже залежить від персоналій, які приходять до влади»
Активно діють в Україні громадські організації – 2009 року їх було зареєстровано вдвічі більше, ніж у 2004-му. Але розвитку третього сектора перешкоджає недосконале законодавство і залежність від закордонного фінансування. Незважаючи на те, що українські закони про громадські організації не відповідають стандартам Ради Європи, Верховна Рада досі не спромоглася їх змінити.
Загалом за підсумками минулого року становище з демократією в Україні порівняно з 2008 роком не змінилося у жодній з категорій – від виборчого процесу і державного управління до стану ЗМІ і судової гілки влади, вважають спостерігачі. Зокрема, щодо незалежного суддівства, то оглядачі й не очікують, що Україна найближчим часом проведе тут системну реформу.
Вже п’ятий рік поспіль звіт «Дому Свободи» про Україну готують українські політологи Олександр Сушко та Олена Пристайко. В їхньому аналізі не відображено подій 2010 року, але оглядачі попереджали про можливі проблеми з розвитком демократії. Олена Пристайко донедавна була дослідником у Центрі ЄС-Росія у Брюсселі, а тепер в Бельгії працює як незалежний експерт. У розмові з Радіо Свобода вона сказала, що проблема 2010 року в Україні полягає в тому, що перед тим здобутки демократії не були закріплені інституційно.
«Головна причина нестабільності демократичного розвитку в Україні полягає в нерозвиненості інститутів демократії. Країна дуже залежить від персоналій, які приходять до влади», – вважає Олена Пристайко, один із авторів звіту «Дому Свободи».
«Останнє десятиліття можна назвати ерою Путіна-Медведєва, і це, очевидно, час, коли постраждали демократичні інститути, які забезпечують підзвітність і прозорість. Так було в часи і економічного підйому, і занепаду», – каже експерт.
Негативний приклад Росії, на думку Волкера, вплинув і на сусідні держави. Хоча Казахстан нині головує в Організації з безпеки та співпраці у Європі, ця держава з 2000 року мало просунулася на шляху демократії. Азербайджан, який зняв обмеження на президентський термін, за рейтингом демократії також скотився вниз. Те саме стосується і Киргизстану, де ще до недавнього повалення президента і кривавих сутичок аналітики відзначили негативні тенденції.
Україна – позитивний приклад, поки що
Серед пострадянських держав, окрім балтійських держав, лише Україна і Грузія не увійшли до списку авторитарних чи напівавторитарних країн. Але позиції України, де за нової влади з’явилися скарги на утиски свободи слова і зібрань, можуть погіршитися, попереджає Крістофер Волкер. «Гадаю, що світ має уважно за цим стежити з огляду на деякі сигнали, які ми бачили в цьому календарному році», – зауважує він.
За підсумками 2009 року найбільше проблем в Україні, як вважають експерти, вже традиційно стосувалися корупції, яка поєднується із браком прозорості влади і високим рівнем впливу на державну політику з боку олігархічних груп. Як позитив у боротьбі з корупцією оглядачі відзначили те, що Україна запровадила зовнішнє незалежне оцінювання як вимогу для вступу до вишів. Інша справа, що нова влада у Києві зменшила значення такого тестування, але звіт висвітлює лише минулорічні події.
За оцінкою експертів, українські мас-медіа на загальнодержавному рівні були переважно вільними, але проблеми виникали у регіонах. Обіцяній появі суспільного мовлення далі перешкоджав брак політичної волі.
«Україна дуже залежить від персоналій, які приходять до влади»
Активно діють в Україні громадські організації – 2009 року їх було зареєстровано вдвічі більше, ніж у 2004-му. Але розвитку третього сектора перешкоджає недосконале законодавство і залежність від закордонного фінансування. Незважаючи на те, що українські закони про громадські організації не відповідають стандартам Ради Європи, Верховна Рада досі не спромоглася їх змінити.
Загалом за підсумками минулого року становище з демократією в Україні порівняно з 2008 роком не змінилося у жодній з категорій – від виборчого процесу і державного управління до стану ЗМІ і судової гілки влади, вважають спостерігачі. Зокрема, щодо незалежного суддівства, то оглядачі й не очікують, що Україна найближчим часом проведе тут системну реформу.
Вже п’ятий рік поспіль звіт «Дому Свободи» про Україну готують українські політологи Олександр Сушко та Олена Пристайко. В їхньому аналізі не відображено подій 2010 року, але оглядачі попереджали про можливі проблеми з розвитком демократії. Олена Пристайко донедавна була дослідником у Центрі ЄС-Росія у Брюсселі, а тепер в Бельгії працює як незалежний експерт. У розмові з Радіо Свобода вона сказала, що проблема 2010 року в Україні полягає в тому, що перед тим здобутки демократії не були закріплені інституційно.
«Головна причина нестабільності демократичного розвитку в Україні полягає в нерозвиненості інститутів демократії. Країна дуже залежить від персоналій, які приходять до влади», – вважає Олена Пристайко, один із авторів звіту «Дому Свободи».