Прага – Наступні кілька місяців будуть вирішальними для відносин України з Європейським Союзом і визначать, що означають на ділі заяви нової влади у Києві про пріоритет європейської інтеграції. Про це сказав Радіо Свобода німецький політолог Александр Рар, який у п’ятницю в Києві зустрічався з Президентом України Віктором Януковичем.
– Що було головною темою вашої зустрічі на Банковій?
– Організація YES, «Ялтинська європейська стратегія», яка підтримує шлях України до ЄС, робить це вже майже сьомий рік поспіль. Янукович погодився на зустріч із правлінням нашої організації, щоб іще раз підтвердити європейський курс України. Плануються його візити до кількох європейських держав, буде співпраця з європейським бізнесом на вищому рівні, ніж раніше. Янукович також використав нашу зустріч, щоб запевнити, що економічне становище в Україні, попри певні труднощі, стрімко поліпшується.
– Є думка, що слова Президента про пріоритет євроінтеграції – не більше, ніж декларація, бо насправді левова частка зусиль Банкової зосереджена на російському напрямку. Чи ви з цим погоджуєтеся?
–Після ста днів складно стверджувати, що Янукович повністю змінив політику. Можна аналізувати і по-іншому, що Янукович відкоригував помилкову політику свого попередника, яка була спрямована лише на Захід і створювала багато конфліктів зі Сходом. Зараз багато конфліктів із Росією не відійшли в минуле, але нейтралізовані. Є важливий газовій договір, інші проекти, які хоче просувати Президент. У наступні сто днів він має довести, що його політика не скерована лише на Росію. Він каже, що буде рухатися і на Захід, і я думаю, що остаточно можна буде відповісти на ваше запитання у вересні-жовтні, коли стане відомо, чи зблизилися позиції України з МВФ, після його візиту до Німеччини, можливо, до Франції.
– Колишній посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн бачить в Україні за нової влади авторитарні тенденції. Чи поділяєте Ви такий погляд?
– Є певні зміни в сфері ЗМІ, але я не думаю, що це пов’язано з тиском влади. До певної міри це викликано тим, що певні ЗМІ, окремі журналісти переходять із одного табору до іншого, бо там платять ліпше, або взагалі платять. Але я не відчуваю, щиро кажучи, якоїсь цензури в Україні. Поки що ЗМІ в Україні є настільки ж вільними, як і в попередні роки. Якщо порівняти становище в Україні з іншими державами пострадянського простору, то тут поки що все гаразд.
– Маю зауважити, що з таким висновком не погоджується низка міжнародних журналістських організацій, була і заява ЄС із цього приводу. Стосовно першого візиту Януковича до Берліна, то чого варто очікувати в першу чергу? Це буде знайомство чи можливий прорив?
– Знайомитися Януковичеві вже не потрібно, він німецьку еліту, німецьке керівництво знає ще відтоді, як приїздив сюди як прем’єр. Гадаю, що мета його візиту до Берліна наприкінці серпня цілком зрозуміла – через Німеччину створити міцний міст для України в ЄС. Німеччина сьогодні є тією ключовою країною в ЄС, яка разом із Польщею багато в чому визначає і буде визначати східну стратегію ЄС. Тому вірно, з Берліном треба говорити про проблеми, які треба розв’язувати. В першу чергу це подолання візового бар’єру. Друге питання – треба домовитися про нові кредити, які потрібні Україні і для власної економіки, і для повернення боргів. По-третє, Україна прагне, і ми це почули в Києві, створити зону вільної торгівлі з ЄС.
– Організація YES, «Ялтинська європейська стратегія», яка підтримує шлях України до ЄС, робить це вже майже сьомий рік поспіль. Янукович погодився на зустріч із правлінням нашої організації, щоб іще раз підтвердити європейський курс України. Плануються його візити до кількох європейських держав, буде співпраця з європейським бізнесом на вищому рівні, ніж раніше. Янукович також використав нашу зустріч, щоб запевнити, що економічне становище в Україні, попри певні труднощі, стрімко поліпшується.
– Є думка, що слова Президента про пріоритет євроінтеграції – не більше, ніж декларація, бо насправді левова частка зусиль Банкової зосереджена на російському напрямку. Чи ви з цим погоджуєтеся?
–Після ста днів складно стверджувати, що Янукович повністю змінив політику. Можна аналізувати і по-іншому, що Янукович відкоригував помилкову політику свого попередника, яка була спрямована лише на Захід і створювала багато конфліктів зі Сходом. Зараз багато конфліктів із Росією не відійшли в минуле, але нейтралізовані. Є важливий газовій договір, інші проекти, які хоче просувати Президент. У наступні сто днів він має довести, що його політика не скерована лише на Росію. Він каже, що буде рухатися і на Захід, і я думаю, що остаточно можна буде відповісти на ваше запитання у вересні-жовтні, коли стане відомо, чи зблизилися позиції України з МВФ, після його візиту до Німеччини, можливо, до Франції.
– Колишній посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн бачить в Україні за нової влади авторитарні тенденції. Чи поділяєте Ви такий погляд?
– Є певні зміни в сфері ЗМІ, але я не думаю, що це пов’язано з тиском влади. До певної міри це викликано тим, що певні ЗМІ, окремі журналісти переходять із одного табору до іншого, бо там платять ліпше, або взагалі платять. Але я не відчуваю, щиро кажучи, якоїсь цензури в Україні. Поки що ЗМІ в Україні є настільки ж вільними, як і в попередні роки. Якщо порівняти становище в Україні з іншими державами пострадянського простору, то тут поки що все гаразд.
– Маю зауважити, що з таким висновком не погоджується низка міжнародних журналістських організацій, була і заява ЄС із цього приводу. Стосовно першого візиту Януковича до Берліна, то чого варто очікувати в першу чергу? Це буде знайомство чи можливий прорив?
– Знайомитися Януковичеві вже не потрібно, він німецьку еліту, німецьке керівництво знає ще відтоді, як приїздив сюди як прем’єр. Гадаю, що мета його візиту до Берліна наприкінці серпня цілком зрозуміла – через Німеччину створити міцний міст для України в ЄС. Німеччина сьогодні є тією ключовою країною в ЄС, яка разом із Польщею багато в чому визначає і буде визначати східну стратегію ЄС. Тому вірно, з Берліном треба говорити про проблеми, які треба розв’язувати. В першу чергу це подолання візового бар’єру. Друге питання – треба домовитися про нові кредити, які потрібні Україні і для власної економіки, і для повернення боргів. По-третє, Україна прагне, і ми це почули в Києві, створити зону вільної торгівлі з ЄС.