Дніпропетровськ – У Дніпропетровську стартував проект створення Єдиного всеукраїнського реєстру старовинних кладовищ. Ентузіасти – історики, краєзнавці, археологи, громадські діячі – беруться виявити й взяти на облік усі цвинтарі-пам’ятки історії в Україні. Вже є унікальні знахідки, зроблені у рамках проекту на території Придніпров’я.
За Законом «Про охорону культурної спадщини», місця поховань в Україні є об’єктами історичної цінності. Це стосується як некрополів, так і окремих поховань видатних особистостей. Для створення Єдиного реєстру старовинних цвинтарів на Дніпропетровщині уже організували кілька експедицій. Передусім шукають поховання козаків-запорожців.
У Широківському районі виявили старовинне запорозьке кладовище з приблизно сотнею кам’яних козацьких хрестів. Подібний цвинтар, вже взятий на державний облік, є і в селищі Старі Кодаки під Дніпропетровськом.
«Наші співробітники наразі перебувають з пошуковою експедицією в Нікопольському районі. Вони повідомили, що виявляють чимало місць розстрілів та поховань єврейського населення. Ці об’єкти гідні вшанування і збереження», – повідомила директор Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей Лідія Голубчик.
Багата на невивчені пам’ятки Нікопольщина
Чи не найбільші сподівання у виявленні унікальних об’єктів фахівці покладають на дослідження Нікопольщини. Заступник директора Нікопольського краєзнавчого музею Мирослав Жуковський каже: у краї багато давніх поховань – і часів мідної та бронзової доби, і племен катакомбної та ямної культур, і скіфської культури, й козацьких часів. На території району свого часу було п’ять найвідоміших Запорозьких Січей, які лишили по собі поховання.
«Більшість цих січових цвинтарів опинилися під водами Каховського водосховища або зникли через дію антропогенних факторів. Тобто, на сьогодні можна говорити про наявність давніх козацьких цвинтарів тільки як про виняток, як про рідкість. Наш музей іще у 60–70-ті роки, перед затопленням дніпровських плавнів водами Каховського водосховища, збирав залишки кам’яних козацьких хрестів. Зараз біля музею є невелика виставка кам’яної меморіальної пластики», – розповів фахівець музею Мирослав Жуковський.
Допоможуть небайдужі
Ідея створення всеукраїнського реєстру старовинних кладовищ знайшла підтримку у фахівців та громадських об’єднань. Фінансує справу міжнародна громадська організація «Інститут Україніки»
«Вивчення історії кладовищ — це надзвичайно важливо не тільки в меморіальному, але й в історико-пізнавальному плані. Без залучення цієї категорії пам’яток неможливо відтворити об’єктивну історію як кожного населеного пункту, так і України в цілому. Особливий інтерес становлять цвинтарі, де поховані відомі діячі культури, науки. Ми хотіли б долучити до цієї роботи широку громадськість», – зазначив фундатор «Інституту Україніки» Олексій Лазько.
Наразі історики та краєзнавці просять усіх небайдужих, котрі володіють інформацією про старі кладовища на теренах України, звертатись до «Інституту Україніки». Давні цвинтарі обіцяють не тільки брати на облік і вивчати, а й упорядковувати.
У Широківському районі виявили старовинне запорозьке кладовище з приблизно сотнею кам’яних козацьких хрестів. Подібний цвинтар, вже взятий на державний облік, є і в селищі Старі Кодаки під Дніпропетровськом.
«Наші співробітники наразі перебувають з пошуковою експедицією в Нікопольському районі. Вони повідомили, що виявляють чимало місць розстрілів та поховань єврейського населення. Ці об’єкти гідні вшанування і збереження», – повідомила директор Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей Лідія Голубчик.
Багата на невивчені пам’ятки Нікопольщина
Чи не найбільші сподівання у виявленні унікальних об’єктів фахівці покладають на дослідження Нікопольщини. Заступник директора Нікопольського краєзнавчого музею Мирослав Жуковський каже: у краї багато давніх поховань – і часів мідної та бронзової доби, і племен катакомбної та ямної культур, і скіфської культури, й козацьких часів. На території району свого часу було п’ять найвідоміших Запорозьких Січей, які лишили по собі поховання.
«Більшість цих січових цвинтарів опинилися під водами Каховського водосховища або зникли через дію антропогенних факторів. Тобто, на сьогодні можна говорити про наявність давніх козацьких цвинтарів тільки як про виняток, як про рідкість. Наш музей іще у 60–70-ті роки, перед затопленням дніпровських плавнів водами Каховського водосховища, збирав залишки кам’яних козацьких хрестів. Зараз біля музею є невелика виставка кам’яної меморіальної пластики», – розповів фахівець музею Мирослав Жуковський.
Допоможуть небайдужі
Ідея створення всеукраїнського реєстру старовинних кладовищ знайшла підтримку у фахівців та громадських об’єднань. Фінансує справу міжнародна громадська організація «Інститут Україніки»
«Вивчення історії кладовищ — це надзвичайно важливо не тільки в меморіальному, але й в історико-пізнавальному плані. Без залучення цієї категорії пам’яток неможливо відтворити об’єктивну історію як кожного населеного пункту, так і України в цілому. Особливий інтерес становлять цвинтарі, де поховані відомі діячі культури, науки. Ми хотіли б долучити до цієї роботи широку громадськість», – зазначив фундатор «Інституту Україніки» Олексій Лазько.
Наразі історики та краєзнавці просять усіх небайдужих, котрі володіють інформацією про старі кладовища на теренах України, звертатись до «Інституту Україніки». Давні цвинтарі обіцяють не тільки брати на облік і вивчати, а й упорядковувати.