Личаківський цвинтар – найпопулярніший музей-заповідник у Львові

Музеєм надмогильної скульптури та архітектури просто неба називають у Львові «Личаківський цвинтар». Найдавніша плита на гробі – датована 17-м століттям. За версією скульпторів, її перенесли з іншого міського кладовища. Адже сам цвинтар на Личакові був відкритий наприкінці 18 століття. Це найдавніший в Україні мистецький некрополь. Тут є роботи в камені таких майстрів, як Вітвер, Евтель, Філіппі, Литвиненко, Дзиндра.

А спочивають на Личаківському цвинтарі чимало видатних особистостей: Іван Франко, Соломія Крушельницька, Кос-Анатольський, Станіслав Людкевич, Маркіян Шашкевич, Володимир Барвінський, Іван Крип’якевич, Григорій Тютюнник, Ірина Вільде, Марія Конопницька, композитор Володимир Івасюк і ще численні постаті мистецтва, науки, політики.

Польські туристи шанують своїх героїв

Польські туристи приїжджають на Личаків, щоб відвідати насамперед військовий цвинтар, де поховані польські вояки, котрі загинули в українсько-польській війні 1918 – 1920 років. Цей меморіальний комплекс цілком уже відновлений і вражає своєю помпезністю. Натомість місце поховання стрільців Української Галицької Армії і далі недобудоване. А тут спочивають: засновник «Пласту» Олександр Тисовський, міністр військових справ ЗУНР полковник Дмитро Вітовський, президент ЗУНР Євген Петрушевич.

Нині тривають дискусії щодо перепоховання на Личакові українських героїв Степана Бандери та Євгена Коновальця. Але думки щодо створення Алеї почесних поховань розійшлись. Одні за її побудову у Львові, а інші – у Києві.

Музею-заповіднику бракує грошей

Однак для спорудження Алеї чи завершення побудови меморіалу українським героям бракує грошей, потрібно понад 2 мільйони гривень.

Виконком Львівської міськради ухвалив концепцію благоустрою та реконструкції цвинтаря. До 2010 року мають реставрувати чимало пам’яток архітектури, відновити обгородження довкола кладовища, почистити територію для нових місць поховання і завершити меморіал героям.

Однак, говорячи про фінансові проблеми, директор музею-заповідника «Личаківський цвинтар» Ігор Гавришкевич зазначив: «До 2006 року влада не давала жодної копійки на реставраційні роботи. Ми використовували лише ті гроші, які збирали за вхід на Личаківський цвинтар. Нам просто говорили, що не існує такого положення, щоб надавати кошти для реставраційних робіт на цвинтарі».

А ще, поки що тільки у планах, для зручного пересування туристів та проведення екскурсій хочуть придбати електромобіль. Правда, такий комфорт коштував би міському бюджету близько 19 тисяч євро.