Рига – Дані демографічної ситуації у Латвії свідчать, що латвійське суспільство старішає, а кількість населення зменшується. Основні причини – це зменшення народжуваності та міграція латвійців, пов’язана з економічною кризою. Фахівці попереджають: якщо ситуацію своєчасно не вирішити, то через 30 років у Латвії житиме удвічі менше мешканців, значна кількість з яких будуть особи пенсійного віку.
На сьогодні в Латвії живе 2 мільйони 248 тисяч осіб. За минулий рік кількість населення скоротилася на 13 тисяч осіб, а рівень народжуваності зменшився на 10 з половиною відсотків. Фахівці прогнозують: якщо негативний баланс народжуваності та смертності збережеться, а міграція триватиме, то у перспективі Латвія стане країною літніх людей.
Старша медсестра Ризького пологового будинку Вія Батхена вважає, що спад народжуваності пов’язаний із тим, що держава скорочує соціальні виплати на дітей та допомогу молодим батькам.
«Рівень народжувані визначається соціально-економічними обставинами в країні. Але я оптиміст. Якщо простежити за рівнем народжуваності протягом ста років, то такі спади та підйоми були постійно», – зазначила Вія Батхена.
На думку соціального антрополога Робертса Кіліса, причина також полягає у тому, що для більшості молодих латвійців є прийнятною філософія бездітності.
«Мова йде не тільки про фактичні труднощі та економічні проблеми. Справа у тому, що у так званому «списку бажань» латвійської молоді народження дитини не стоїть на першому місці. Сьогодні спостерігається тенденція, коли не діти, а покращення життєвих стандартів та підвищення рівня споживання стоїть на першому місці», – каже Робертс Кіліс.
Слід змінити громадську думку на користь родин із дітьми
Експерти вважають, що покращити ситуацію можуть радикальні політичні рішення, сприяння народжуваності та зміна громадської думки на користь родин із дітьми.
«Мати багато дітей у сім’ї має бути модним, це має стати ознакою сучасності. Про це повинні говорити лідери та духовні авторитети. Молоді люди мають цього прагнути», – вважає лідер «Народної партії», колишній прем’єр-міністр Латвії Андріс Шкеле.
…Синові Ілзе Вецтиране Томасові тільки чотири дні, у своїх батьків він був запланованою дитиною. Вдома на брата очікує п’ятирічна Ірена. Їхня мати не виключає можливості народження ще однієї дитини.
«Ми маємо роботу, маємо, що їсти й одягнути. Думаю, що ще одну дитину зможемо прогодувати й виховати. Аби лише у світі не було катаклізмів», – каже Ілзе.
Однак таких родин, як у Вецтиране, у Латвії стає все менше.
Краще іммігранти з України
Доктор економічних наук, професор Байба Шавріня попереджає, що тенденція старіння латвійського суспільства призведе до зменшення кількості працездатного населення, яке зможе забезпечити наповнення соціального бюджету держави.
На її думку, поряд із політикою заохочування народжуваності слід проводити так звану селекційну імміграційну політику, зокрема, сприяти притокові до Латвії висококваліфікованих робочих кадрів, зокрема, зі слов’янських країн.
«Найкращою перспективою є ввезення робочої сили з сусідніх країн. Зокрема, спеціалістів із Литви, Білорусі, України та Росії. Можемо говорити про територію колишнього СРСР, де рівень освіти був порівняно високим», – каже професор економіки Байба Шавріня.
Старша медсестра Ризького пологового будинку Вія Батхена вважає, що спад народжуваності пов’язаний із тим, що держава скорочує соціальні виплати на дітей та допомогу молодим батькам.
«Рівень народжувані визначається соціально-економічними обставинами в країні. Але я оптиміст. Якщо простежити за рівнем народжуваності протягом ста років, то такі спади та підйоми були постійно», – зазначила Вія Батхена.
На думку соціального антрополога Робертса Кіліса, причина також полягає у тому, що для більшості молодих латвійців є прийнятною філософія бездітності.
«Мова йде не тільки про фактичні труднощі та економічні проблеми. Справа у тому, що у так званому «списку бажань» латвійської молоді народження дитини не стоїть на першому місці. Сьогодні спостерігається тенденція, коли не діти, а покращення життєвих стандартів та підвищення рівня споживання стоїть на першому місці», – каже Робертс Кіліс.
Слід змінити громадську думку на користь родин із дітьми
Експерти вважають, що покращити ситуацію можуть радикальні політичні рішення, сприяння народжуваності та зміна громадської думки на користь родин із дітьми.
«Мати багато дітей у сім’ї має бути модним, це має стати ознакою сучасності. Про це повинні говорити лідери та духовні авторитети. Молоді люди мають цього прагнути», – вважає лідер «Народної партії», колишній прем’єр-міністр Латвії Андріс Шкеле.
…Синові Ілзе Вецтиране Томасові тільки чотири дні, у своїх батьків він був запланованою дитиною. Вдома на брата очікує п’ятирічна Ірена. Їхня мати не виключає можливості народження ще однієї дитини.
«Ми маємо роботу, маємо, що їсти й одягнути. Думаю, що ще одну дитину зможемо прогодувати й виховати. Аби лише у світі не було катаклізмів», – каже Ілзе.
Однак таких родин, як у Вецтиране, у Латвії стає все менше.
Краще іммігранти з України
Доктор економічних наук, професор Байба Шавріня попереджає, що тенденція старіння латвійського суспільства призведе до зменшення кількості працездатного населення, яке зможе забезпечити наповнення соціального бюджету держави.
На її думку, поряд із політикою заохочування народжуваності слід проводити так звану селекційну імміграційну політику, зокрема, сприяти притокові до Латвії висококваліфікованих робочих кадрів, зокрема, зі слов’янських країн.
«Найкращою перспективою є ввезення робочої сили з сусідніх країн. Зокрема, спеціалістів із Литви, Білорусі, України та Росії. Можемо говорити про територію колишнього СРСР, де рівень освіти був порівняно високим», – каже професор економіки Байба Шавріня.