Щороку армія французьких пенсіонерів збільшується на 500 тисяч осіб. Середня тривалість життя тут також зростає. Тим часом, відрахування до пенсійної скарбниці не змінюються і навіть спадають.
«Проблема у демографії, – зазначають фахівці – Адже й народжуваність майбутніх працівників та платників податків йде донизу».
Складні дискусії щодо того, як поправити ситуацію, щойно розпочалися між урядом та профспілками. Проте, до порозуміння далеко й захисники прав працівників та службовців все частіше погрожують вуличними протестами.
Що збільшити: пенсійний вік чи податки багатіїв?
Що пропонують змінити в існуючій системі? Відтермінувати вік виходу на пенсію – це, як кажуть експерти, один із найдієвіших прийомів порятунку пенсійного фонду. Інша ідея – збільшити оподаткування, особливо тих, котрі добре заробляють. Генсекретар профспілки «Французька демократична конфедерація праці» Франсуа Шерек навідріз відмовляється від першої ідеї і все більше наполягає на другій.
«У Франції є суттєва нерівність між оподаткуванням праці та оподаткуванням прибутків банків і фінансових бірж, – заявляє представник французьких профспілок. – Ми платимо у два-три рази більше прибутків від праці, ніж їх сплачують від прибутків бірж. Тому тепер, протягом дебатів щодо пенсійної реформи буде логічно досягти однакового оподаткування бірж та простих трудящих».
Від початку кризи робочі синдикати Франції також вимагають від президента, аби він примусив збільшити відрахування до державної скарбниці з тих, котрі мають значні прибутки чи отримують «кругленькі суми» преміальних.
Пошуки додаткових джерел наповнення пенсійної скарбниці можуть також призвести до значних скорочень у лавах французьких держслужбовців. Місцева преса щойно опублікувала такі цифри: протягом наступного року 35 тисяч осіб втратять державні зарплати. Профспілка одразу відреагувала: «як можна скорочувати, скажімо, поліцію у час, коли злочинність у країні зростає»?
Загалом, пропозицій, у який бік реформувати пенсійну систему Франції є багато, але вірогідність того, що якась із них задовольнить всі сторони дуже мала.
Чому шведи ставлять оцінки пенсіонерам?
Проте, реформа пенсійної системи – це нагальна справа не лише для французів, але й для більшості європейських країн. Наприклад, у Німеччині, відновлювання населення – це також велика проблема, бо рівень народжуваності там один із найнижчих у Європі. Німці виходять на пенсію у 65 років, тому цей рубіж із наступного року почне зростати на один місяць. У 2028 році він має сягнути 67 років.
Проте є й успішно реалізовані проекти. Шведську пенсійну модель, що діє з 2001 року, називають однією з кращих у Євросоюзі. Вона основана з одного боку, на солідарності між молоддю та старшими поколіннями працівників, які можуть за бажанням працювати до доволі похилого віку. З іншого боку, пенсії там нараховують залежно від кількості балів, що кожен громадянин набирає індивідуально протягом свого трудового досвіду. До того ж, величина пенсії ще й пропорційно залежить від загального стану економіки країни та передбачуваної тривалості життя цього пенсіонера.
«Проблема у демографії, – зазначають фахівці – Адже й народжуваність майбутніх працівників та платників податків йде донизу».
Складні дискусії щодо того, як поправити ситуацію, щойно розпочалися між урядом та профспілками. Проте, до порозуміння далеко й захисники прав працівників та службовців все частіше погрожують вуличними протестами.
Що збільшити: пенсійний вік чи податки багатіїв?
Що пропонують змінити в існуючій системі? Відтермінувати вік виходу на пенсію – це, як кажуть експерти, один із найдієвіших прийомів порятунку пенсійного фонду. Інша ідея – збільшити оподаткування, особливо тих, котрі добре заробляють. Генсекретар профспілки «Французька демократична конфедерація праці» Франсуа Шерек навідріз відмовляється від першої ідеї і все більше наполягає на другій.
«У Франції є суттєва нерівність між оподаткуванням праці та оподаткуванням прибутків банків і фінансових бірж, – заявляє представник французьких профспілок. – Ми платимо у два-три рази більше прибутків від праці, ніж їх сплачують від прибутків бірж. Тому тепер, протягом дебатів щодо пенсійної реформи буде логічно досягти однакового оподаткування бірж та простих трудящих».
Від початку кризи робочі синдикати Франції також вимагають від президента, аби він примусив збільшити відрахування до державної скарбниці з тих, котрі мають значні прибутки чи отримують «кругленькі суми» преміальних.
Пошуки додаткових джерел наповнення пенсійної скарбниці можуть також призвести до значних скорочень у лавах французьких держслужбовців. Місцева преса щойно опублікувала такі цифри: протягом наступного року 35 тисяч осіб втратять державні зарплати. Профспілка одразу відреагувала: «як можна скорочувати, скажімо, поліцію у час, коли злочинність у країні зростає»?
Загалом, пропозицій, у який бік реформувати пенсійну систему Франції є багато, але вірогідність того, що якась із них задовольнить всі сторони дуже мала.
Чому шведи ставлять оцінки пенсіонерам?
Проте, реформа пенсійної системи – це нагальна справа не лише для французів, але й для більшості європейських країн. Наприклад, у Німеччині, відновлювання населення – це також велика проблема, бо рівень народжуваності там один із найнижчих у Європі. Німці виходять на пенсію у 65 років, тому цей рубіж із наступного року почне зростати на один місяць. У 2028 році він має сягнути 67 років.
Проте є й успішно реалізовані проекти. Шведську пенсійну модель, що діє з 2001 року, називають однією з кращих у Євросоюзі. Вона основана з одного боку, на солідарності між молоддю та старшими поколіннями працівників, які можуть за бажанням працювати до доволі похилого віку. З іншого боку, пенсії там нараховують залежно від кількості балів, що кожен громадянин набирає індивідуально протягом свого трудового досвіду. До того ж, величина пенсії ще й пропорційно залежить від загального стану економіки країни та передбачуваної тривалості життя цього пенсіонера.
