Белград – Рада Європи продовжила на два роки, до червня 2012 року, мандат юридичної місії Євросоюзу в Косові. Тим часом Пітер Фейт, голова міжнародної та європейської місії в самопроголошеній державі, передбачає, що Міжнародний суд винесе щодо косовської незалежності рішення, яке мало б частково задовольнити і Приштину, і Белград.
Високопоставлені європейські урядовці та преставники Євросоюзу в регіоні досі не подавали заяв щодо майбутнього рішення Міжнародного суду та навіть щодо того, коли воно буде винесене. Через це заява Пітера Фейта, яка була зроблена в Брюсселі, здивувала деяких оглядачів.
Він сказав: «Я працюю згідно з припущенням, що висновок у найширшому сенсі надасть певну підтримку Белградові, але так само і якусь підтримку Косову. Рішення могло б бути комбінацією положень, які не мають того самого значення». Він не пояснив, на підставі чого передбачає, що суд винесе саме такий висновок.
Пітер Фейт виступає в Приштині як представник міжнародної спільноти, тобто фактично 69 країн, котрі на цей час визнали незалежність Косова з-посеред 192 держав-членів ООН. Водночас він же є представником у Косові Європейського Союзу, а в ньому косовську незалежність визнають 22 члени з 27.
Сербія, за своєю Конституцією, далі визначає Косово і Метохію за автономний край у своєму складі.
Белград звернувся із запитом щодо міжнародної законності одностороннього проголошення незалежності Косова восени 2008 року. Генеральна асамблея ООН схвалила і передала до Міжнародного суду цей запит Сербії про дорадче рішення. Такий консультативний висновок найвищого судового органу ООН, який вирішує юридичні суперечки між державами на засадах міжнародного права, не матиме прямої юридичної сили.
Посилаючись на неназвані джерела, деякі белградські та закордонні ЗМІ висловлюють припущення, що висновок буде винесений уже наступного місяця.
Фейт у перебігу зустрічі з послами країн Євросоюзу нагадав, що рішення суду не матиме юридичних наслідків. Точніше, єдиним наслідком, на його думку, стане збільшення кількості країн, які визнають косовську державу.
Белградські та косовські урядовці досі офіційно не коментували двозначної заяви Пітера Фейта про те, що вирок Міжнародного суду в Гаазі буде двозначним. Неважко припустити, що Приштині сподобалася та частина заяви, в котрій іде мова про те, що вирок не впливатиме на статус Косова.
Місії Євросоюзу необхідна підтримка Белграда
Самопроголошену державу досі визнали 22 країни Євросоюзу, п’ять інших її не визнають. Незважаючи на це, всі 27 країн надають підтримку місії EULEX-Kosovo, метою котрої є допомогти косовським інституціям у досягненні європейських стандартів у діяльності державних органів, зокрема прокуратури, судів, поліцейської та митної служб.
Серби, котрі становлять більшість населення на півночі Косова, не визнають владу в Приштині й дотримуються лише законів Сербії. У зв’язку з цим Пітер Фейт сказав: «Усі заходи для стабілізації на півночі (Косова) залежать від того, як вони будуть прийняті на місцевому рівні. Отже, люди на півночі не повинні відчувати будь-який страх або погрозу. Ми бажаємо зберігати стабільність на півночі, але північ є частиною ширшого простору, який буде наближатися до Європейського Союзу. Не треба, щоб північ залишилася замороженим конфліктом».
Разом із Фейтом в Брюсселі перебував голова місії EULEX, колишній французький генерал Ів де Кермабон. Він заявив, що останнім часом двічі їздив до Белграда з вимогою, щоб сербська сторона уможливила діяльність місцевих косовських судів у місті Косовська-Митровиця на півночі Косова, яке фактично поділене на албанську і сербську за населенням частини. На думку європейських урядовців, і в сербській його частині мали б працювати суди за косовським правом, а судити в них повинні й судді албанської національності. Невідомо, як у Белграді відповіли на цю вимогу, яку косовські серби вважають неприйнятною.
Фейт та Кермабон відмовилися говорити про корупцію в Косові. Не вдаючися до подробиць, міжнародний представник висловив сподівання, що в наступній доповіді Європейської комісії Косово здобуде кращу оцінку в цій справі.
Він сказав: «Я працюю згідно з припущенням, що висновок у найширшому сенсі надасть певну підтримку Белградові, але так само і якусь підтримку Косову. Рішення могло б бути комбінацією положень, які не мають того самого значення». Він не пояснив, на підставі чого передбачає, що суд винесе саме такий висновок.
Пітер Фейт виступає в Приштині як представник міжнародної спільноти, тобто фактично 69 країн, котрі на цей час визнали незалежність Косова з-посеред 192 держав-членів ООН. Водночас він же є представником у Косові Європейського Союзу, а в ньому косовську незалежність визнають 22 члени з 27.
Сербія, за своєю Конституцією, далі визначає Косово і Метохію за автономний край у своєму складі.
Белград звернувся із запитом щодо міжнародної законності одностороннього проголошення незалежності Косова восени 2008 року. Генеральна асамблея ООН схвалила і передала до Міжнародного суду цей запит Сербії про дорадче рішення. Такий консультативний висновок найвищого судового органу ООН, який вирішує юридичні суперечки між державами на засадах міжнародного права, не матиме прямої юридичної сили.
Посилаючись на неназвані джерела, деякі белградські та закордонні ЗМІ висловлюють припущення, що висновок буде винесений уже наступного місяця.
Фейт у перебігу зустрічі з послами країн Євросоюзу нагадав, що рішення суду не матиме юридичних наслідків. Точніше, єдиним наслідком, на його думку, стане збільшення кількості країн, які визнають косовську державу.
Белградські та косовські урядовці досі офіційно не коментували двозначної заяви Пітера Фейта про те, що вирок Міжнародного суду в Гаазі буде двозначним. Неважко припустити, що Приштині сподобалася та частина заяви, в котрій іде мова про те, що вирок не впливатиме на статус Косова.
Місії Євросоюзу необхідна підтримка Белграда
Самопроголошену державу досі визнали 22 країни Євросоюзу, п’ять інших її не визнають. Незважаючи на це, всі 27 країн надають підтримку місії EULEX-Kosovo, метою котрої є допомогти косовським інституціям у досягненні європейських стандартів у діяльності державних органів, зокрема прокуратури, судів, поліцейської та митної служб.
Серби, котрі становлять більшість населення на півночі Косова, не визнають владу в Приштині й дотримуються лише законів Сербії. У зв’язку з цим Пітер Фейт сказав: «Усі заходи для стабілізації на півночі (Косова) залежать від того, як вони будуть прийняті на місцевому рівні. Отже, люди на півночі не повинні відчувати будь-який страх або погрозу. Ми бажаємо зберігати стабільність на півночі, але північ є частиною ширшого простору, який буде наближатися до Європейського Союзу. Не треба, щоб північ залишилася замороженим конфліктом».
Разом із Фейтом в Брюсселі перебував голова місії EULEX, колишній французький генерал Ів де Кермабон. Він заявив, що останнім часом двічі їздив до Белграда з вимогою, щоб сербська сторона уможливила діяльність місцевих косовських судів у місті Косовська-Митровиця на півночі Косова, яке фактично поділене на албанську і сербську за населенням частини. На думку європейських урядовців, і в сербській його частині мали б працювати суди за косовським правом, а судити в них повинні й судді албанської національності. Невідомо, як у Белграді відповіли на цю вимогу, яку косовські серби вважають неприйнятною.
Фейт та Кермабон відмовилися говорити про корупцію в Косові. Не вдаючися до подробиць, міжнародний представник висловив сподівання, що в наступній доповіді Європейської комісії Косово здобуде кращу оцінку в цій справі.