Київ – Парламент ухвалив пріоритетні напрямки розвитку української науки і техніки на наступне десятиліття. Для контролю над реалізацією закону Кабінет міністрів утворює консультативний орган – координаційну раду, до складу якої увійдуть представники зацікавлених центральних органів виконавчої влади.
Анастасія Москвичова
Київ – Парламент ухвалив пріоритетні напрямки розвитку української науки і техніки на наступне десятиліття. Для контролю над реалізацією закону Кабінет міністрів утворює консультативний орган – координаційну раду, до складу якої увійдуть представники зацікавлених центральних органів виконавчої влади.
Україна не має можливості підтримувати всі науково-технічні напрямки. Тому ухвалення нової редакції закону необхідне, щоб врятувати хоча б деякі із них, стверджує Ярослав Яцків, один із розробників попереднього закону «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки».
«Якщо Україна хоче залишитися розвиненою державою, то їй обов’язково потрібно визначити, в яких галузях вона повинна сконцентрувати свої ресурси і досягти певного рівня науки і техніки, що сприятиме зростанню нашої економіки, як зараз кажуть, економіки, що базується на знаннях, – зазначає Яцків. – Необхідно забезпечити підтримку фундаментальних наукових досліджень світового рівня, які є в Україні: теоретичну фізику, теоретичну астрофізику, окремі розділи біології».
Неможливо врятувати вітчизняну науку, тільки ухваливши той чи інший закон, переконаний академік Національної академії наук України в галузі фізики Віктор Грінченко.
«Я вже настільки довго живу на світі, стільки бачив різних комплексних програм, що справа не у формі цих програм, навіть не в формі цього закону, а в тих конкретних кроках, які будуть супроводжувати їх реалізацію, – говорить науковець. – Я не бачу, щоб були сформульовані ті стратегічні цілі держави, для досягнення яких буде конче необхідна українська наука».
Вся наука в Україні не пріоритетна?
Практика визначення державних пріоритетів у науці давно визнана за кордоном, але проблема в тому, що вся наука в Україні не є пріоритетною, зауважує Володимир Полохало, голова парламентського комітету з питань науки і освіти. За його словами, закон не є панацеєю для української науки і не вирішить цілковито проблему її фінансування, однак тільки таким чином відбуватиметься хоча б якесь сприяння вітчизняним розробкам.
«В Україні уряд Януковича-Азарова виділив рекордно найменші кошти на підтримку науки, наукових розробок – 0,43 % від ВВП. Це найнижчий показник у Європі, найнижчий показник за останнє десятиріччя. І все-таки цей закон є дуже важливим, тому що дозволить сьогодні ще раз провести інвентаризацію, концентрацію фінансових можливостей і фінансового потенціалу з точки зору пріоритетних напрямків науки і техніки», – підсумовує голова комітету.
Для контролю над реалізацією закону уряд утворює консультативний орган – координаційну раду, до складу якої увійдуть представники зацікавлених центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України, галузевих академій наук, підприємств, установ та організацій.
Київ – Парламент ухвалив пріоритетні напрямки розвитку української науки і техніки на наступне десятиліття. Для контролю над реалізацією закону Кабінет міністрів утворює консультативний орган – координаційну раду, до складу якої увійдуть представники зацікавлених центральних органів виконавчої влади.
Україна не має можливості підтримувати всі науково-технічні напрямки. Тому ухвалення нової редакції закону необхідне, щоб врятувати хоча б деякі із них, стверджує Ярослав Яцків, один із розробників попереднього закону «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки».
«Якщо Україна хоче залишитися розвиненою державою, то їй обов’язково потрібно визначити, в яких галузях вона повинна сконцентрувати свої ресурси і досягти певного рівня науки і техніки, що сприятиме зростанню нашої економіки, як зараз кажуть, економіки, що базується на знаннях, – зазначає Яцків. – Необхідно забезпечити підтримку фундаментальних наукових досліджень світового рівня, які є в Україні: теоретичну фізику, теоретичну астрофізику, окремі розділи біології».
Неможливо врятувати вітчизняну науку, тільки ухваливши той чи інший закон, переконаний академік Національної академії наук України в галузі фізики Віктор Грінченко.
«Я вже настільки довго живу на світі, стільки бачив різних комплексних програм, що справа не у формі цих програм, навіть не в формі цього закону, а в тих конкретних кроках, які будуть супроводжувати їх реалізацію, – говорить науковець. – Я не бачу, щоб були сформульовані ті стратегічні цілі держави, для досягнення яких буде конче необхідна українська наука».
Вся наука в Україні не пріоритетна?
Практика визначення державних пріоритетів у науці давно визнана за кордоном, але проблема в тому, що вся наука в Україні не є пріоритетною, зауважує Володимир Полохало, голова парламентського комітету з питань науки і освіти. За його словами, закон не є панацеєю для української науки і не вирішить цілковито проблему її фінансування, однак тільки таким чином відбуватиметься хоча б якесь сприяння вітчизняним розробкам.
«В Україні уряд Януковича-Азарова виділив рекордно найменші кошти на підтримку науки, наукових розробок – 0,43 % від ВВП. Це найнижчий показник у Європі, найнижчий показник за останнє десятиріччя. І все-таки цей закон є дуже важливим, тому що дозволить сьогодні ще раз провести інвентаризацію, концентрацію фінансових можливостей і фінансового потенціалу з точки зору пріоритетних напрямків науки і техніки», – підсумовує голова комітету.
Для контролю над реалізацією закону уряд утворює консультативний орган – координаційну раду, до складу якої увійдуть представники зацікавлених центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України, галузевих академій наук, підприємств, установ та організацій.