Брюссель – Повільні темпи зближення Росії та Європейського Союзу нинішній саміт у Ростові не змінив. Попри загальні політичні декларації, між Брюсселем та Кремлем зберігається одна і та ж велика дипломатична дистанція. Скасування віз, якого вимагає російський президент Медведєв, – це далека перспектива. Модернізація економіки Росі вигідна об’єднаній Європі. Але російська влада повинна ще й переглянути своє ставлення до прав людини, натякнули європейські лідери.
Ініціатива «Партнерство для модернізації», яку ухвалили сьогодні лідери ЄС та Росії, – це чи не єдине досягнення дводенного саміту, що відбувся у Ростові-на-Дону. Європейські високі технології можуть незабаром з’явитися на російському ринку. Але для цього слід створити умови, каже президент Європейської ради Герман Ван Ромпей. Зокрема, покращити інвестиційний клімат і припинити прояви протекціонізму.
«Аби це партнерство було плідним, модернізацію Росії слід зробити реальністю, а для цього треба обрати особливий шлях, аби уникнути протекціонізму», – заявив Герман Ван Ромпей, нагадуючи про ситуації, коли іноземні інвестори опинялися в Росії, так би мовити, «у другому ряду», бо відстоювалися, насамперед, інтереси російських компаній.
«Порушення прав людини – це не лише внутрішня справа Росії» – «Міжнародна амністія»
Говорячи про модернізацію, голова Комісії Євросоюзу Жозе Мануель Баррозу торкнувся й проблем поваги до прав людини, на яких напередодні саміту наполягали міжнародні правозахисні організації.
«У справі модернізації ми хочемо конкретних результатів у дуже важливих сферах як для економіки, так і для суспільства, – зазначив голова Єврокомісії. – Ці дві речі поєднані, тому модернізація торкається не лише економіки, а й життя суспільства, главенства права та й загалом усіх його сторін».
У зверненні організації «Міжнародна амністія» до євроустанов наголошували на неприпустимості порушень прав людини та свободи висловлювань у Росії, зокрема на Південному Кавказі. «Не можна допустити, щоб це сприймалося як виключно внутрішня справа Росії», – зазначають правозахисники.
Тому президент Європейської ради Герман Ван Ромпей, також не оминувши ці факти своєю увагою, заявив: «Ситуація із правозахисниками та журналістами в Росії викликає велике занепокоєння всього європейського суспільства. Інша тривога, яку поділяє і президент Медведєв, – це атмосфера безкарності, зокрема, у Чечні та інших регіонах Північного Кавказу».
Безрезультатні візові дискусії
Вимога Кремля, щоб Євросоюз відмінив візи для росіян, і цього разу не мала підтримки представників співдружності. І президент Європейської ради, і голова Єврокомісії на цю тему висловлювалися обережно, не даючи обіцянок. Тим часом, російський президент Дмитро Медведєв, з огляду на безрезультатність переговорів на візову тему, закликав не політизувати цього питання. Він традиційно, образно кажучи, переклав всю відповідальність на плечі європейської співдружності: мовляв, «ми, росіяни, готові, але європейці – ще ні».
Дмитро Медведєв також натякнув на блокування деякими державами ЄС надання росіянам «дорожньої карти» для переходу до безвізового режиму.
«На мою думку, ніяких загроз із точки зору безпеки відміна віз не містить, – зауважив він. – Але існують особисті уявлення окремих країн Євросоюзу про те, як, коли і як швидко це здійснювати стосовно тих чи інших держав. Кожна країна ЄС має на це свій погляд».
Для всього Євросоюзу причини для відмови у переході до безвізового режиму з Росією доволі чіткі: незахищеність тисяч кілометрів російських кордонів з боку Центральної Азії, стан, наближений до військового (на Кавказі), нереформована паспортна система та широка корупція у владних органах Російської Федерації.
«Аби це партнерство було плідним, модернізацію Росії слід зробити реальністю, а для цього треба обрати особливий шлях, аби уникнути протекціонізму», – заявив Герман Ван Ромпей, нагадуючи про ситуації, коли іноземні інвестори опинялися в Росії, так би мовити, «у другому ряду», бо відстоювалися, насамперед, інтереси російських компаній.
«Порушення прав людини – це не лише внутрішня справа Росії» – «Міжнародна амністія»
Говорячи про модернізацію, голова Комісії Євросоюзу Жозе Мануель Баррозу торкнувся й проблем поваги до прав людини, на яких напередодні саміту наполягали міжнародні правозахисні організації.
«У справі модернізації ми хочемо конкретних результатів у дуже важливих сферах як для економіки, так і для суспільства, – зазначив голова Єврокомісії. – Ці дві речі поєднані, тому модернізація торкається не лише економіки, а й життя суспільства, главенства права та й загалом усіх його сторін».
У зверненні організації «Міжнародна амністія» до євроустанов наголошували на неприпустимості порушень прав людини та свободи висловлювань у Росії, зокрема на Південному Кавказі. «Не можна допустити, щоб це сприймалося як виключно внутрішня справа Росії», – зазначають правозахисники.
Тому президент Європейської ради Герман Ван Ромпей, також не оминувши ці факти своєю увагою, заявив: «Ситуація із правозахисниками та журналістами в Росії викликає велике занепокоєння всього європейського суспільства. Інша тривога, яку поділяє і президент Медведєв, – це атмосфера безкарності, зокрема, у Чечні та інших регіонах Північного Кавказу».
Безрезультатні візові дискусії
Вимога Кремля, щоб Євросоюз відмінив візи для росіян, і цього разу не мала підтримки представників співдружності. І президент Європейської ради, і голова Єврокомісії на цю тему висловлювалися обережно, не даючи обіцянок. Тим часом, російський президент Дмитро Медведєв, з огляду на безрезультатність переговорів на візову тему, закликав не політизувати цього питання. Він традиційно, образно кажучи, переклав всю відповідальність на плечі європейської співдружності: мовляв, «ми, росіяни, готові, але європейці – ще ні».
Дмитро Медведєв також натякнув на блокування деякими державами ЄС надання росіянам «дорожньої карти» для переходу до безвізового режиму.
«На мою думку, ніяких загроз із точки зору безпеки відміна віз не містить, – зауважив він. – Але існують особисті уявлення окремих країн Євросоюзу про те, як, коли і як швидко це здійснювати стосовно тих чи інших держав. Кожна країна ЄС має на це свій погляд».
Для всього Євросоюзу причини для відмови у переході до безвізового режиму з Росією доволі чіткі: незахищеність тисяч кілометрів російських кордонів з боку Центральної Азії, стан, наближений до військового (на Кавказі), нереформована паспортна система та широка корупція у владних органах Російської Федерації.