Гості: Ольга Боднар, народний депутат від БЮТ, і Валерій Бондик, народний депутат від Партії регіонів
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Віталій Портников: Віктор Янукович збирається зустрічатися з опозиційними політиками. Він про це сказав. І це мав би бути такий початок широкого громадського діалогу навколо дій нової влади.
І от виникає питання: а чи опозиція готова до такого діалогу, і з ким збирається розмовляти в Партії регіонів?
Пані Боднар, чи опозиційні лідери прийдуть на таку розмову до Президента України Віктора Януковича? Наскільки така розмова може бути конструктивною?
Ольга Боднар:Мені здається, що треба поставити питання трішечки інакше: чи запросять всю опозицію до пана президента? Тому що коли я почула, що президент, начебто, готовий, дозрів зустрічатися з опозицією, мені стало цікаво: яку він має на увазі – реальну чи «кишенькову»?
Тому, звісно, якщо він запросить нашу політичну силу, то я не думаю, що в нас будуть підстави якимсь чином ігнорувати запрошення президента. Принаймні, прийти і поговорити можна, зокрема висловити свою точку зору на ті чи інші питання.
Я не думаю, що це буде конструктивна розмова. Я думаю, що це буде розмова, як глухого з німим.
-Але ви готові йти і розмовляти, як глухий з німим. Так?
Ольга Боднар: Але разом з тим все ж таки позицію якось треба зсувати на позитив для України.
-Пане Валерію, як Ви вважаєте, чи запросять в президентській адміністрації представників БЮТ на цю розмову з президентом?
Валерій Бондик: За таку конструктивну промову вести бесіду… Дійсно мене цікавить те, що як відома політична сила вони вже припускаються конструктиву у своїх розмовах. Тобто, вже немає кидання димових шашок, вже немає ніяких інших деструктивних діянь.
Погоджуюся дійсно з тим, що до президента треба йти і визначатися, тому що і опозиція, і влада – це ж не вороги у власній державі. Якщо є якісь, бодай маленькі точки дотику, якісь крапки, то потрібно все використовувати задля блага народу.
Чому? Тому що всі ми обиралися народом: і опозиція, і коаліція, і влада. І ми повинні слугувати народу. Чому? Тому що давайте відкриємо Конституцію, не пам’ятаю, яка там стаття, але, мабуть, перша у преамбулі: головним джерелом влади є народ. Так от, потрібно радитися з народом.
-Так от, скажіть, все ж таки, чи запросять, на Вашу думку, БЮТ до такої розмови, а чи ні? Що вони готові йти – це вже новина. А от чи готові ви їх там бачити – це наступна новина. Це дійсно важливо.
Валерій Бондик:Є таке поняття, як «катарсис» - найвища стадія визнання. Якщо вони вже визнали, що вони не будуть приймати деструктивних якихось дій: кидати димові гранати, підривати авторитет законодавчого органу, тоді з ними можна буде розмовляти. А якщо не складається діалог, то з ким тоді розмовляти?
Ольга Боднар: Ось Вам і відповідь.
-А ви хочете прийти до президента з димовою гранатою, щоб будинок був там у диму?
Валерій Бондик:Так вони ж не покаялися. Я ж кажу, що «катарсис» - це вони мають покаятися.
-А! Ви маєте спочатку покаятися, а потім йти.
Валерій Бондик: Так.
Ольга Боднар: Нам немає у чому каятися. І насправді, якщо президент готовий нас дослухатися лише тоді, коли будемо кидати димові шашки, то, можливо, тоді кидатимемо ті димові шашки, таким чином він буде знати, що, крім тільки його кабінету і його команди, є ще інші політичні сили, які практично дихають йому у спину. І ще питання: хто, власне, отримав більше відсотків для перемоги?
Валерій Бондик: Пані Ольго, політичні сили повинні бути прагматичними, а не хуліганами.
Ольга Боднар: Прагматичність, я думаю, в даному випадку не гарне слово, я би більше сказала: ті політичні сили, які сповідають демократію.
Валерій Бондик: Відповідальними.
-Мені здається, що все-таки на атмосферу майбутньої передвиборчої кампанії саме вплине те, наскільки провідні українські політичні сили будуть здатні побудувати діалог от зараз, в міжчассі. Ні, не думаєте?
Валерій Бондик: Це так.
-Ви так не думаєте, пані Ольго?
Ольга Боднар: Намагання побудувати якийсь конструктив відбувався з 2006 року, і цей конструктив постійно розбивався об те, що той, хто грає у «наперстки», не знає інших правил гри.
На жаль, ми завжди казали, що ми тільки за конструктив, за об’єднання і за те, щоби вивести Україну на якусь гарну пряму до демократії, щоби зворотного шляху не було. На жаль, поки що це не реалізувалося.
Я не думаю, що саме головне – це яким чином там дивитиметься на майбутні вибори Партія регіонів чи БЮТ, я, поспілкувавшись з представниками усіх політичних сил в парламенті, принаймні, розумію чудово, що не так просто буде бажання президенту своє реалізувати. Він звик робити такі бліцкриги останні ці 50 днів, вже більше. Я думаю, що в даному випадку буде не бліцкриг, а він буде змушений буквально вести якісь переговори. Можливо, на тлі саме цього він і заявляє про те, що він готовий зустрічатися.
Але якщо він готовий зустрічатися саме таким форматом, як сказав щойно мій колега по парламенту Валерій, то я думаю, що тоді ніякого діалогу не буде. Це, знаєте, ви можете прийти, пелюшками поїхали на бал, але до того, що ти поїхала на бал, ти ще повинна у чомусь там каятися. Ні в чому ми не маємо каятися, ми маємо конструктивно працювати. Є бажання? Будь ласка. Немає бажання? Викликайте «кишенькову» опозицію і робіть красиву картинку.
-Пане Валерію, ви будете викликати «кишенькову» опозицію чи чекати від БЮТ каяття?
Валерій Бондик: Цікаве питання.
Я, до речі, цікавлюся Вашою колонкою у журналі «Главред». Ви там аналітично пропонуєте державі, як створювати правове суспільство. І я за це, за правове суспільство.
Оля каже, що ми там в «наперстки». Я не знаю такої риторики. Хто грає в «наперстки»?
-Ви не скажіть, що Ви не знаєте такої гри.
Валерій Бондик: Пані Олю, ви починаєте грати у Чапаєва, ви збиваєте усі шахи з дошки. Ну, навіщо було кидати димові гранати? Навіщо? Ви ж опозиція, ви ж нормальні інтелігентні люди. Те, що ви влаштували безлад в парламенті…
-Я все ж таки пропоную конструктивно. Давайте ми якось спробуємо відволіктися від димових гранат…
Ольга Боднар: Тим більше, що це є питання до НУНС.
-Тим більше, що пані Ольга вважає, що це питання до НУНС. І це ж питання: чи ви їх запросите?
Скажемо так, пане Валерію, що спочатку ГПУ має встановити, хто винний у дестабілізації ситуації в парламенті під час ратифікації українсько-російської угоди про пролонгацію перебування Чорноморського флоту в Україні, а потім потрібно вирішувати, кому за це каятися.
Тому що поки що звинувачують двох депутатів від НУНС. А Ви пропонуєте каятися БЮТ. А ми говоримо якраз про них. Чи підуть вони? Вони готові йти. Ви хочете, щоби вони каялися. А звинувачують депутатів від іншої фракції. Тут є нестиковка.
Валерій Бондик: Як і практик слідчої роботи, і теоретик я Вам можу сказати, що в кримінальному злочині є такі поняття, як «організатори», «підбурюючі» і таке інше.
Ольга Боднар: Є ще «презумпція невинуватості».
Валерій Бондик: Я не думаю, що БЮТ тут десь осторонь стоїть у цих подіях. Але я за конструктив. Якщо опозиція домовиться і вона буде єдиною, то президент, звісно, повинен їх приймати. І президент буде їх приймати, якщо вона дійсно буде конструктивна, якщо буде якийсь шлях, діалог. А якщо буде монолог, то що розмовляти сліпому з німим?
-Але тоді навіщо президент пропонує опозиції прийти?
Валерій Бондик: Так, і це правильно. З конструктивною опозицією, нормальною опозицією потрібно спілкуватися.
Ольга Боднар: Віталію, все зрозуміло?
-Я ж намагаюся.
Ольга Боднар: По-перше, прозвучало те, що покаятися, по-друге, якісь конструктивні опозиції, по-третє, якась опозиція з якоюсь опозицією повинні домовитися. Оця «фішка»…
Мені подобається приходити на Радіо Свобода, тому що люди, які слухають Радіо Свобода, розуміють, про що йдеться, вони – думаючі люди. Тому я думаю, що вони чудово розуміють всі ці сентенції, які вони щойно почули.
Якби у нас була б правова держава, у нас не було б розмови про те, що треба будувати правове суспільство. Крім того, треба якісь опозиції долучитися до якоїсь опозиції, а потім помити ніжки, одягнути білі шкарпетки, краватку, почистити зуби і йти до президента.
-Ви знаєте, я вас обох можу примирити…
Ольга Боднар: А ми не сваримося.
-…тому що ви - конструктивні політики.
Насправді президент сказав, що він готовий розмовляти з будь-якою опозицією. Він не говорив: з конструктивно-неконструктивною. Це насправді.
А насправді Сергій Соболєв, прем’єр-міністр вашого опозиційного уряду, сказав, що ви не збираєтеся з ним розмовляти.
Це Ви, пані Ольго, хочете туди йти, це пан Валерій хоче розмовляти з конструктивною опозицією, а пану Януковичу все рівно з ким розмовляти, а пану Соболєву не хочеться розмовляти з ним. Так що насправді такого процесу немає, примирення з конструктивною опозицією немає.
Це і слухач має зрозуміти, що ми тут говоримо про ідеал. Навіть те, що говорять пані Ольга і пан Валерій, то це ідеальне політичне життя. А такого ідеального життя в Україні немає.
Ольга Боднар: Віталію, якщо президенту хочеться почути каяття за якісь шашки димові, то мені хотілося б почути каяття до українського народу з приводу пролонгації угоди щодо перебування Чорноморського флоту РФ на теренах України. Тоді, можливо, все стало б на свої місця.
Оскільки цього не буде, тому оця «фішка» президентська стосовно того, що він готовий розмовляти, ну, він може це сказати – немає питань. В принципі готовий, то готовий. Я за нього рада.
-Якщо перейти до проблеми місцевих виборів, то чи будете ви брати участь у цих виборах? Тому що представник вашої фракції, заступник голови ВРУ Микола Томенко сказав, що проведення виборів восени є неконституційним, тому що зміни до Конституції щодо виборчого законодавства не є завершеними.
Якщо такої позиції притримуватися, то що, ви можете бойкотувати вибори? Чи все-таки ви підете на них, навіть якщо будете вважати не чинними…?
Ольга Боднар: Буде так. Користуючись «телефонним правом», КСУ визнає конституційними зміни до Конституції, співавтором до якого є я, і зал проголосував за ці зміни, але він визнає, наприклад (припустимо, я ж тільки припускаю), неконституційною ту частину, в якій ми визначили дату, наприклад, березень 2011-го як сталу дату.
Він це бере визнає, тоді, власне, подається такий «обрізаний» варіант проекту змін до Конституції в зал. Звісно, що у будь-якому варіанті його голосують в залі. Процедура голосування пролонгована, і у вересні місяці треба підтвердити те голосування. І у вересні місяці, начепивши німб, партія «спасітєлєй» буде казати, що нам нічого не лишається, шановні, нам треба рятувати місцеве самоврядування, нам треба негайно проводити вибори… Якраз і виникає в жовтні місяці 2010 року. Тому знайти привід, щоби провести ці вибори в жовтні місяці, вони знайдуть.
Але разом з тим, чи є це допомогою для місцевого самоврядування? Ні, немає. І саме я стою на тому, що треба було проводити вибори 30 числа. Якщо вони казали, що 30 травня не можна проводити вибори, тому що немає фінансування, то звідки візьметься те в них фінансування в жовтні? Оскільки в бюджеті кошти не передбачені. На травень місяць вони були, до речі, передбачені. І все.
Ми зараз подали до КСУ конституційне подання визнати ту постанову про скасування виборів у травні не чинною. Однак КСУ мовчить…
Валерій Бондик:Вибори будуть. Я не знаю, яким буде висновок КСУ, але він не може зазначити, що виборів не буде.
Чому? Тому що це гарантовано Конституцією. Вибори будуть. От що до строків, то коли буде внесений закон, і ми вже розуміємо, що закон буде внесений, і вибори відбудуться 31 жовтня, отоді, будь ласка, народ України хай приходить до виборчих урн і висловлює свою повагу чи неповагу до тих чи інших депутатів…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Віталій Портников: Віктор Янукович збирається зустрічатися з опозиційними політиками. Він про це сказав. І це мав би бути такий початок широкого громадського діалогу навколо дій нової влади.
І от виникає питання: а чи опозиція готова до такого діалогу, і з ким збирається розмовляти в Партії регіонів?
Пані Боднар, чи опозиційні лідери прийдуть на таку розмову до Президента України Віктора Януковича? Наскільки така розмова може бути конструктивною?
Ольга Боднар:
Я не думаю, що в нас будуть підстави якимсь чином ігнорувати запрошення президента. Це буде розмова, як глухого з німим.
Тому, звісно, якщо він запросить нашу політичну силу, то я не думаю, що в нас будуть підстави якимсь чином ігнорувати запрошення президента. Принаймні, прийти і поговорити можна, зокрема висловити свою точку зору на ті чи інші питання.
Я не думаю, що це буде конструктивна розмова. Я думаю, що це буде розмова, як глухого з німим.
-Але ви готові йти і розмовляти, як глухий з німим. Так?
Ольга Боднар: Але разом з тим все ж таки позицію якось треба зсувати на позитив для України.
-Пане Валерію, як Ви вважаєте, чи запросять в президентській адміністрації представників БЮТ на цю розмову з президентом?
Валерій Бондик: За таку конструктивну промову вести бесіду… Дійсно мене цікавить те, що як відома політична сила вони вже припускаються конструктиву у своїх розмовах. Тобто, вже немає кидання димових шашок, вже немає ніяких інших деструктивних діянь.
Погоджуюся дійсно з тим, що до президента треба йти і визначатися, тому що і опозиція, і влада – це ж не вороги у власній державі. Якщо є якісь, бодай маленькі точки дотику, якісь крапки, то потрібно все використовувати задля блага народу.
Чому? Тому що всі ми обиралися народом: і опозиція, і коаліція, і влада. І ми повинні слугувати народу. Чому? Тому що давайте відкриємо Конституцію, не пам’ятаю, яка там стаття, але, мабуть, перша у преамбулі: головним джерелом влади є народ. Так от, потрібно радитися з народом.
-Так от, скажіть, все ж таки, чи запросять, на Вашу думку, БЮТ до такої розмови, а чи ні? Що вони готові йти – це вже новина. А от чи готові ви їх там бачити – це наступна новина. Це дійсно важливо.
Валерій Бондик:
Якщо вони вже визнали, що вони не будуть кидати димові гранати, тоді з ними можна буде розмовляти.
Ольга Боднар: Ось Вам і відповідь.
-А ви хочете прийти до президента з димовою гранатою, щоб будинок був там у диму?
Валерій Бондик:
Вони мають покаятися.
-А! Ви маєте спочатку покаятися, а потім йти.
Валерій Бондик: Так.
Ольга Боднар: Нам немає у чому каятися. І насправді, якщо президент готовий нас дослухатися лише тоді, коли будемо кидати димові шашки, то, можливо, тоді кидатимемо ті димові шашки, таким чином він буде знати, що, крім тільки його кабінету і його команди, є ще інші політичні сили, які практично дихають йому у спину. І ще питання: хто, власне, отримав більше відсотків для перемоги?
Валерій Бондик: Пані Ольго, політичні сили повинні бути прагматичними, а не хуліганами.
Ольга Боднар: Прагматичність, я думаю, в даному випадку не гарне слово, я би більше сказала: ті політичні сили, які сповідають демократію.
Валерій Бондик: Відповідальними.
-Мені здається, що все-таки на атмосферу майбутньої передвиборчої кампанії саме вплине те, наскільки провідні українські політичні сили будуть здатні побудувати діалог от зараз, в міжчассі. Ні, не думаєте?
Валерій Бондик: Це так.
-Ви так не думаєте, пані Ольго?
Ольга Боднар:
Не так просто буде бажання президенту своє реалізувати. Він буде змушений буквально вести якісь переговори.
На жаль, ми завжди казали, що ми тільки за конструктив, за об’єднання і за те, щоби вивести Україну на якусь гарну пряму до демократії, щоби зворотного шляху не було. На жаль, поки що це не реалізувалося.
Я не думаю, що саме головне – це яким чином там дивитиметься на майбутні вибори Партія регіонів чи БЮТ, я, поспілкувавшись з представниками усіх політичних сил в парламенті, принаймні, розумію чудово, що не так просто буде бажання президенту своє реалізувати. Він звик робити такі бліцкриги останні ці 50 днів, вже більше. Я думаю, що в даному випадку буде не бліцкриг, а він буде змушений буквально вести якісь переговори. Можливо, на тлі саме цього він і заявляє про те, що він готовий зустрічатися.
Але якщо він готовий зустрічатися саме таким форматом, як сказав щойно мій колега по парламенту Валерій, то я думаю, що тоді ніякого діалогу не буде. Це, знаєте, ви можете прийти, пелюшками поїхали на бал, але до того, що ти поїхала на бал, ти ще повинна у чомусь там каятися. Ні в чому ми не маємо каятися, ми маємо конструктивно працювати. Є бажання? Будь ласка. Немає бажання? Викликайте «кишенькову» опозицію і робіть красиву картинку.
-Пане Валерію, ви будете викликати «кишенькову» опозицію чи чекати від БЮТ каяття?
Валерій Бондик: Цікаве питання.
Я, до речі, цікавлюся Вашою колонкою у журналі «Главред». Ви там аналітично пропонуєте державі, як створювати правове суспільство. І я за це, за правове суспільство.
Оля каже, що ми там в «наперстки». Я не знаю такої риторики. Хто грає в «наперстки»?
-Ви не скажіть, що Ви не знаєте такої гри.
Валерій Бондик: Пані Олю, ви починаєте грати у Чапаєва, ви збиваєте усі шахи з дошки. Ну, навіщо було кидати димові гранати? Навіщо? Ви ж опозиція, ви ж нормальні інтелігентні люди. Те, що ви влаштували безлад в парламенті…
-Я все ж таки пропоную конструктивно. Давайте ми якось спробуємо відволіктися від димових гранат…
Ольга Боднар: Тим більше, що це є питання до НУНС.
-Тим більше, що пані Ольга вважає, що це питання до НУНС. І це ж питання: чи ви їх запросите?
Скажемо так, пане Валерію, що спочатку ГПУ має встановити, хто винний у дестабілізації ситуації в парламенті під час ратифікації українсько-російської угоди про пролонгацію перебування Чорноморського флоту в Україні, а потім потрібно вирішувати, кому за це каятися.
Тому що поки що звинувачують двох депутатів від НУНС. А Ви пропонуєте каятися БЮТ. А ми говоримо якраз про них. Чи підуть вони? Вони готові йти. Ви хочете, щоби вони каялися. А звинувачують депутатів від іншої фракції. Тут є нестиковка.
Валерій Бондик: Як і практик слідчої роботи, і теоретик я Вам можу сказати, що в кримінальному злочині є такі поняття, як «організатори», «підбурюючі» і таке інше.
Ольга Боднар: Є ще «презумпція невинуватості».
Валерій Бондик: Я не думаю, що БЮТ тут десь осторонь стоїть у цих подіях. Але я за конструктив. Якщо опозиція домовиться і вона буде єдиною, то президент, звісно, повинен їх приймати. І президент буде їх приймати, якщо вона дійсно буде конструктивна, якщо буде якийсь шлях, діалог. А якщо буде монолог, то що розмовляти сліпому з німим?
-Але тоді навіщо президент пропонує опозиції прийти?
Валерій Бондик: Так, і це правильно. З конструктивною опозицією, нормальною опозицією потрібно спілкуватися.
Ольга Боднар: Віталію, все зрозуміло?
-Я ж намагаюся.
Ольга Боднар: По-перше, прозвучало те, що покаятися, по-друге, якісь конструктивні опозиції, по-третє, якась опозиція з якоюсь опозицією повинні домовитися. Оця «фішка»…
Мені подобається приходити на Радіо Свобода, тому що люди, які слухають Радіо Свобода, розуміють, про що йдеться, вони – думаючі люди. Тому я думаю, що вони чудово розуміють всі ці сентенції, які вони щойно почули.
Якби у нас була б правова держава, у нас не було б розмови про те, що треба будувати правове суспільство. Крім того, треба якісь опозиції долучитися до якоїсь опозиції, а потім помити ніжки, одягнути білі шкарпетки, краватку, почистити зуби і йти до президента.
-Ви знаєте, я вас обох можу примирити…
Ольга Боднар: А ми не сваримося.
-…тому що ви - конструктивні політики.
Насправді президент сказав, що він готовий розмовляти з будь-якою опозицією. Він не говорив: з конструктивно-неконструктивною. Це насправді.
А насправді Сергій Соболєв, прем’єр-міністр вашого опозиційного уряду, сказав, що ви не збираєтеся з ним розмовляти.
Це Ви, пані Ольго, хочете туди йти, це пан Валерій хоче розмовляти з конструктивною опозицією, а пану Януковичу все рівно з ким розмовляти, а пану Соболєву не хочеться розмовляти з ним. Так що насправді такого процесу немає, примирення з конструктивною опозицією немає.
Це і слухач має зрозуміти, що ми тут говоримо про ідеал. Навіть те, що говорять пані Ольга і пан Валерій, то це ідеальне політичне життя. А такого ідеального життя в Україні немає.
Ольга Боднар: Віталію, якщо президенту хочеться почути каяття за якісь шашки димові, то мені хотілося б почути каяття до українського народу з приводу пролонгації угоди щодо перебування Чорноморського флоту РФ на теренах України. Тоді, можливо, все стало б на свої місця.
Оскільки цього не буде, тому оця «фішка» президентська стосовно того, що він готовий розмовляти, ну, він може це сказати – немає питань. В принципі готовий, то готовий. Я за нього рада.
-Якщо перейти до проблеми місцевих виборів, то чи будете ви брати участь у цих виборах? Тому що представник вашої фракції, заступник голови ВРУ Микола Томенко сказав, що проведення виборів восени є неконституційним, тому що зміни до Конституції щодо виборчого законодавства не є завершеними.
Якщо такої позиції притримуватися, то що, ви можете бойкотувати вибори? Чи все-таки ви підете на них, навіть якщо будете вважати не чинними…?
Ольга Боднар: Буде так. Користуючись «телефонним правом», КСУ визнає конституційними зміни до Конституції, співавтором до якого є я, і зал проголосував за ці зміни, але він визнає, наприклад (припустимо, я ж тільки припускаю), неконституційною ту частину, в якій ми визначили дату, наприклад, березень 2011-го як сталу дату.
Він це бере визнає, тоді, власне, подається такий «обрізаний» варіант проекту змін до Конституції в зал. Звісно, що у будь-якому варіанті його голосують в залі. Процедура голосування пролонгована, і у вересні місяці треба підтвердити те голосування. І у вересні місяці, начепивши німб, партія «спасітєлєй» буде казати, що нам нічого не лишається, шановні, нам треба рятувати місцеве самоврядування, нам треба негайно проводити вибори… Якраз і виникає в жовтні місяці 2010 року. Тому знайти привід, щоби провести ці вибори в жовтні місяці, вони знайдуть.
Але разом з тим, чи є це допомогою для місцевого самоврядування? Ні, немає. І саме я стою на тому, що треба було проводити вибори 30 числа. Якщо вони казали, що 30 травня не можна проводити вибори, тому що немає фінансування, то звідки візьметься те в них фінансування в жовтні? Оскільки в бюджеті кошти не передбачені. На травень місяць вони були, до речі, передбачені. І все.
Ми зараз подали до КСУ конституційне подання визнати ту постанову про скасування виборів у травні не чинною. Однак КСУ мовчить…
Валерій Бондик:
Вибори будуть. Я не знаю, яким буде висновок КСУ, але він не може зазначити, що виборів не буде. Вибори відбудуться 31 жовтня.
Чому? Тому що це гарантовано Конституцією. Вибори будуть. От що до строків, то коли буде внесений закон, і ми вже розуміємо, що закон буде внесений, і вибори відбудуться 31 жовтня, отоді, будь ласка, народ України хай приходить до виборчих урн і висловлює свою повагу чи неповагу до тих чи інших депутатів…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)