Анастасія Москвичова Київ – Екологи нараховують в Україні 16 дерев, вік яких перевищує тисячу років. Однак попри те, що ці релікти охороняються законом, вони потерпають від хвороб та вандалізму.
Дуб Залізняка, якому вже понад 1000 років, росте на території філії «Холодний Яр» національного заповідника «Чигирин». Завідувач філії Богдан Легоняк каже, що на лікування і догляд за деревом коштів від держави заповідник не отримував.
«Ми у минулому році закладали у бюджет, якщо я не помиляюсь, десь 36 чи 42 тисячі на виконання цих робіт, тому що там треба придбати і те, і те, плюс – роботи виконують альпіністи – це наймані люди, яким нам доводиться платити, – розповідає він. – Нам довелось шукати гроші на стороні: допомагали різні організації, якісь кошти ми перекидали з однієї статті на іншу».
Мінприроди, однак, запевняє: гроші будуть. «При Міністерстві є служба заповідної справи, то вони започаткували такий проект роботи, обліку дерев, яким понад 100 років. І вже є перші результати: вийшов альбом, де цей перелік зроблено; зараз буде продовжено цю роботу, а потім Державна служба заповідної справи планує підняти це питання і фінансувати це», – говорить Володимир Тарасенко, начальник відділу охорони рослинного світу.
Вандалам закон не писаний
В Україні досі немає традиції лікування старих дерев, зауважує директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. Їх убивають блискавки, нищать хулігани. Останніх не зупиняє навіть те, що дерева заповідні. Таким чином, зокрема, було спалено дуб Махна у Дніпропетровській області.
«Наскільки мені відомо, тільки декілька дерев було вилікувано, – говорить еколог. – Це 1700-річне фісташкове дерево в Нікітському ботсаду, потім – тисячолітній дуб у Немирові на Львівщині. Або ось, скажімо, 800-річна липа у Львівській області має хоча б підпорки під гілки. Я вже не кажу про ті дерева, які не є заповідними».
Доглядати за дубом Залізняка щороку приїжджають групи волонтерів. Цього разу вони обкопували дерево, готуючи ґрунт до висадки підтримувальних насаджень.
Між тим, багато заповідних дерев не мають ні огорожі, ні громовідводу, ані навіть держохоронного знаку, хоча, за належного догляду, вони можуть жити ще довго, говорить Володимир Борейко. Проте поки охорона і лікування таких рослин залишається справою лише небагатьох активістів, ситуація покращуватись не буде.
«Ми у минулому році закладали у бюджет, якщо я не помиляюсь, десь 36 чи 42 тисячі на виконання цих робіт, тому що там треба придбати і те, і те, плюс – роботи виконують альпіністи – це наймані люди, яким нам доводиться платити, – розповідає він. – Нам довелось шукати гроші на стороні: допомагали різні організації, якісь кошти ми перекидали з однієї статті на іншу».
Мінприроди, однак, запевняє: гроші будуть. «При Міністерстві є служба заповідної справи, то вони започаткували такий проект роботи, обліку дерев, яким понад 100 років. І вже є перші результати: вийшов альбом, де цей перелік зроблено; зараз буде продовжено цю роботу, а потім Державна служба заповідної справи планує підняти це питання і фінансувати це», – говорить Володимир Тарасенко, начальник відділу охорони рослинного світу.
Вандалам закон не писаний
В Україні досі немає традиції лікування старих дерев, зауважує директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. Їх убивають блискавки, нищать хулігани. Останніх не зупиняє навіть те, що дерева заповідні. Таким чином, зокрема, було спалено дуб Махна у Дніпропетровській області.
«Наскільки мені відомо, тільки декілька дерев було вилікувано, – говорить еколог. – Це 1700-річне фісташкове дерево в Нікітському ботсаду, потім – тисячолітній дуб у Немирові на Львівщині. Або ось, скажімо, 800-річна липа у Львівській області має хоча б підпорки під гілки. Я вже не кажу про ті дерева, які не є заповідними».
Доглядати за дубом Залізняка щороку приїжджають групи волонтерів. Цього разу вони обкопували дерево, готуючи ґрунт до висадки підтримувальних насаджень.
Між тим, багато заповідних дерев не мають ні огорожі, ні громовідводу, ані навіть держохоронного знаку, хоча, за належного догляду, вони можуть жити ще довго, говорить Володимир Борейко. Проте поки охорона і лікування таких рослин залишається справою лише небагатьох активістів, ситуація покращуватись не буде.