Ліки для незрячих в Україні маркуватимуть шрифтом Брайля. За відповідні зміни до закону проголосували народні депутати. Але інформацію рельєфно-крапковим шрифтом наноситимуть не на всі препарати.
Маркуватимуться ліки, які реєструються та перереєстровуються в Україні. Необов’язковим є маркування для тих препаратів, які поступають, наприклад, лише до лікарень. На упаковці шрифтом Брайля зазначатиметься мінімальний обсяг інформації - назва, доза та лікарська форма.
Чи є вже в аптеках ліки з написами шрифтом Брайля?
Нанесення шрифту Брайля на упаковці з ліками неодмінно призведе до збільшення їхньої вартості, впевнений один із ініціаторів змін, депутат-регіонал Віктор Корж. Відтак , народні обранці вирішили відмовитися від 100 % маркування, як це передбачалося у законі (він мав набути чинності 1 січня цього року). «Повністю всі препарати маркувати не треба буде. Лише певну кількість, щоб вона була представлена в аптечній мережі. Буде надана мінімальна інформація, щоб людина з обмеженим зором могла зрозуміти, що це той самий препарат, який їй потрібен, і доза буде йому зрозуміла», - пояснив депутат.
Чи можуть уже зараз інваліди зору придбати марковані ліки, з’ясовував харківський кореспондент Радіо Свобода, який розуміє шрифт Брайля. Він пройшовся по кількох аптеках міста.
В одній із аптек Харкова продавець запропонував Ношпу. Але назву цього препарату прочитати пальцями складно, крапки ледь відчутні на дотик. І ця вада характерна для багатьох упаковок. Інших ліків з написами шрифтом Брайля, навіть ліків для очей, так необхідних людям з поганим зором, у цій аптеці немає.
В наступній міській аптеці продавцям було чим похвалитися. «Індапамід. Це перша упаковка, яку мені довелося тримати, де все написано рельєфними літерами чітко і зрозуміло», - говорить харківський кореспондент. Як вимагає Українське законодавство на коробочці можна прочитати дозування пігулок ( 2,50 МГ). Також є Діабетон для хворих на цукровий діабет. Усі ці ліки випущені зарубіжними фармацевтичними компаніями, які зробили коробочки доступними для незрячих споживачів.
Співробітники аптек вважають: великі міжнародні брендові фармацевтичні компанії, не жаліють грошей на маркування препаратів шрифтом Брайля – поважають незрячого покупця. А от ліків українського виробництва з рельєфно-крапковими поясненнями продавцям аптек тримати в руках ще не доводилося.
Ліки в Європі
Ще донедавна у різних країнах Європейської співдружності у сфері маркування медичних препаратів для незрячих панував повний різнобій, повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода. У деяких державах використовували різної кількості еластичні кільця, пластикові вкраплення тощо. Обов’язковий перехід до написів шрифтом Брайля був здійснений порівняно недавно. У 2004 році європейські установи закликали фармацевничні компанії та дистриб’юторів вказувати на етикетках та упакуванні назви ліків рельєфно-крапковим шрифтом.
У деяких країнах, скажімо, в Італії чи Іспанії, такий підхід практикувався ще з дев’яностих, проте, до єдиних стандартів у маркуванні медикаментів Європа переходить тільки тепер. Згідно з вимогами та рекомендаціями із Брюсселя, ліки ще мали б супроводжуватися інформацією щодо способу вживання, призначення, протипоказань та способу зберігання. Все - у додатковій записці, надрукованій шрифтом Брайля.
Водночас, як стверджують представники європейських асоціацій з допомоги незрячим, наразі ще не всі країни ЄС дотримуються цих правил. У Франції та Бельгії аби посприяти у наданні незрячим інформації щодо того чи іншого медичного препарату, створюють спеціальні інтернет-сайти, де вони можуть дізнатися детальнішу інформацію про ті чи інші ліки. Але й тут мова йде лише приблизно про чотири тисячі препаратів.
Всі витрати на маркування для незрячих беруть на себе фармацевтичні компанії. Причому, роблять це охоче, бо доступність ліків до якомога ширших кіл споживачів – це частина їх комерційної стратегії.
Процес пішов
В Україні поки немає такої кількості друкарень із сучасним обладнанням, щоб маркувати необхідну кількість ліків і , відтак, задовольнити попит вітчизняних інвалідів зору, стверджує Євген Сова, комерційний директор Борщагівського хімфармзаводу. Якщо замовляти такі упаковки за кордоном, ліки доведеться продавати за позахмарними цінами. «Скажімо, це 35-40 копійок на одній упаковці. Якщо наш завод за минулий рік випустив близько 90 мільйонів упаковок (заокруглимо цю цифру до 100 мільйонів упаковок), то виходить 35 мільйонів гривень додаткових витрат. І ці кошти мають десь з’явитися – або ми повинні їх вкласти в собівартість, або за них повинен заплатити споживач. Закон передбачає, що ми маємо право виробляти без шрифту Брайля всі свої препарати, які зареєстровані до початку вступу в дію цього Закону. А от коли у нас настає час перереєстрації, то вже ліки мають бути марковані», - зазначив представник хімфармзаводу.
Згідно зі змінами до закону «Про лікарські засоби», Міністерство охорони здоров’я складатиме список тих ліків, які не підлягають маркуванню наприклад, ліки, які напряму постачаються до лікарень, решта препаратів повинні містити напис рельєфно-крапковим шрифтом. І ці зміни були ухвалені, враховуючи побажання незрячих, зазначає Віце-президент Всеукраїнської молодіжної громадської організації інвалідів з вадами зору Генадій Євсев’єв. «Зараз в аптечній мережі маркують лише ті ліки, які приходять з-закордону, а не ті, які реєструються в Україні. Ті, які реєструються в Україні зараз звертаються до тих чи інших установ, які володіють шрифтом Брайля, щоб вони переклали їм усю необхідну інформацію на рельєфно-крапковий шрифт. Тобто робота фармацевтичними компаніями дійсно ведеться».
Наприклад, в харківську типографію № 2 вже звернулися декілька фармацевтичних фірм. Типографія має спеціальний відділ, який зазвичай друкує підручники для незрячих, а тепер він почав виконувати замовлення фармацевтичних компаній, - розповів директор типографії Георгій Чкуасилі. «Нас попросили зробити наклейки з написами шрифтом Брайля, ми їх виготовили, і наклеїли на упаковки. Загалом до нас звернулися поки що 3 фірми», - зазначив він.
За офіційними даними, проблеми з зором мають від 45 до 50 тисяч українців – тобто один із тисячі людей . Повністю сліпими є від 10 до 20 тисяч осіб.
Чи є вже в аптеках ліки з написами шрифтом Брайля?
Нанесення шрифту Брайля на упаковці з ліками неодмінно призведе до збільшення їхньої вартості, впевнений один із ініціаторів змін, депутат-регіонал Віктор Корж. Відтак , народні обранці вирішили відмовитися від 100 % маркування, як це передбачалося у законі (він мав набути чинності 1 січня цього року). «Повністю всі препарати маркувати не треба буде. Лише певну кількість, щоб вона була представлена в аптечній мережі. Буде надана мінімальна інформація, щоб людина з обмеженим зором могла зрозуміти, що це той самий препарат, який їй потрібен, і доза буде йому зрозуміла», - пояснив депутат.
Чи можуть уже зараз інваліди зору придбати марковані ліки, з’ясовував харківський кореспондент Радіо Свобода, який розуміє шрифт Брайля. Він пройшовся по кількох аптеках міста.
В одній із аптек Харкова продавець запропонував Ношпу. Але назву цього препарату прочитати пальцями складно, крапки ледь відчутні на дотик. І ця вада характерна для багатьох упаковок. Інших ліків з написами шрифтом Брайля, навіть ліків для очей, так необхідних людям з поганим зором, у цій аптеці немає.
В наступній міській аптеці продавцям було чим похвалитися. «Індапамід. Це перша упаковка, яку мені довелося тримати, де все написано рельєфними літерами чітко і зрозуміло», - говорить харківський кореспондент. Як вимагає Українське законодавство на коробочці можна прочитати дозування пігулок ( 2,50 МГ). Також є Діабетон для хворих на цукровий діабет. Усі ці ліки випущені зарубіжними фармацевтичними компаніями, які зробили коробочки доступними для незрячих споживачів.
Співробітники аптек вважають: великі міжнародні брендові фармацевтичні компанії, не жаліють грошей на маркування препаратів шрифтом Брайля – поважають незрячого покупця. А от ліків українського виробництва з рельєфно-крапковими поясненнями продавцям аптек тримати в руках ще не доводилося.
Ліки в Європі
Ще донедавна у різних країнах Європейської співдружності у сфері маркування медичних препаратів для незрячих панував повний різнобій, повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода. У деяких державах використовували різної кількості еластичні кільця, пластикові вкраплення тощо. Обов’язковий перехід до написів шрифтом Брайля був здійснений порівняно недавно. У 2004 році європейські установи закликали фармацевничні компанії та дистриб’юторів вказувати на етикетках та упакуванні назви ліків рельєфно-крапковим шрифтом.
У деяких країнах, скажімо, в Італії чи Іспанії, такий підхід практикувався ще з дев’яностих, проте, до єдиних стандартів у маркуванні медикаментів Європа переходить тільки тепер. Згідно з вимогами та рекомендаціями із Брюсселя, ліки ще мали б супроводжуватися інформацією щодо способу вживання, призначення, протипоказань та способу зберігання. Все - у додатковій записці, надрукованій шрифтом Брайля.
Водночас, як стверджують представники європейських асоціацій з допомоги незрячим, наразі ще не всі країни ЄС дотримуються цих правил. У Франції та Бельгії аби посприяти у наданні незрячим інформації щодо того чи іншого медичного препарату, створюють спеціальні інтернет-сайти, де вони можуть дізнатися детальнішу інформацію про ті чи інші ліки. Але й тут мова йде лише приблизно про чотири тисячі препаратів.
Всі витрати на маркування для незрячих беруть на себе фармацевтичні компанії. Причому, роблять це охоче, бо доступність ліків до якомога ширших кіл споживачів – це частина їх комерційної стратегії.
Процес пішов
В Україні поки немає такої кількості друкарень із сучасним обладнанням, щоб маркувати необхідну кількість ліків і , відтак, задовольнити попит вітчизняних інвалідів зору, стверджує Євген Сова, комерційний директор Борщагівського хімфармзаводу. Якщо замовляти такі упаковки за кордоном, ліки доведеться продавати за позахмарними цінами. «Скажімо, це 35-40 копійок на одній упаковці. Якщо наш завод за минулий рік випустив близько 90 мільйонів упаковок (заокруглимо цю цифру до 100 мільйонів упаковок), то виходить 35 мільйонів гривень додаткових витрат. І ці кошти мають десь з’явитися – або ми повинні їх вкласти в собівартість, або за них повинен заплатити споживач. Закон передбачає, що ми маємо право виробляти без шрифту Брайля всі свої препарати, які зареєстровані до початку вступу в дію цього Закону. А от коли у нас настає час перереєстрації, то вже ліки мають бути марковані», - зазначив представник хімфармзаводу.
Згідно зі змінами до закону «Про лікарські засоби», Міністерство охорони здоров’я складатиме список тих ліків, які не підлягають маркуванню наприклад, ліки, які напряму постачаються до лікарень, решта препаратів повинні містити напис рельєфно-крапковим шрифтом. І ці зміни були ухвалені, враховуючи побажання незрячих, зазначає Віце-президент Всеукраїнської молодіжної громадської організації інвалідів з вадами зору Генадій Євсев’єв. «Зараз в аптечній мережі маркують лише ті ліки, які приходять з-закордону, а не ті, які реєструються в Україні. Ті, які реєструються в Україні зараз звертаються до тих чи інших установ, які володіють шрифтом Брайля, щоб вони переклали їм усю необхідну інформацію на рельєфно-крапковий шрифт. Тобто робота фармацевтичними компаніями дійсно ведеться».
Наприклад, в харківську типографію № 2 вже звернулися декілька фармацевтичних фірм. Типографія має спеціальний відділ, який зазвичай друкує підручники для незрячих, а тепер він почав виконувати замовлення фармацевтичних компаній, - розповів директор типографії Георгій Чкуасилі. «Нас попросили зробити наклейки з написами шрифтом Брайля, ми їх виготовили, і наклеїли на упаковки. Загалом до нас звернулися поки що 3 фірми», - зазначив він.
За офіційними даними, проблеми з зором мають від 45 до 50 тисяч українців – тобто один із тисячі людей . Повністю сліпими є від 10 до 20 тисяч осіб.