Прага – Європейські оглядачі одностайні в тому, що Москва бажає міцніше прив’язати Україну до свого курсу. І цьому був, насамперед, присвячений візит російського президента Дмитра Медведєва до Києва. Символічним називають газети факт запалення свічки пам’яті главою Кремля біля українського меморіалу жертвам Голодомору 1932-33 років. Однак, як вважає чимало оглядачів, головне попереду – Україна не здала поки-що Росії свої найцінніші економічні активи, включно з «Нафтогазом», а Європа очікує від Януковича відповіді на дуже серйозний пакет пропозицій, які мають призвести до кардинальних змін у стосунках Україна-ЄС на жовтень цього року. Експерти зауважують, що минає 100 днів урядування нового Президента України і скоро його почнуть оцінювати, як у Москві, так і в Брюсселі лише по справах, яких поки що, як кажуть, кіт наплакав...
Австрійська «Ді Прессе» переконана, що «Москва хоче тісніше прив’язати Україну до себе, на що не погоджується українська опозиція, особливо це стосується продовження оренди Росією військово-морської бази в Севастополі. За своєю частотою (вже всьоме) особисті контакти президентів двох країн виходять навіть за звичайні рамки добросусідських відносин, вважає австрійський оглядач Едуард Штайнер. Тут же наводяться слова президента Росії, сказані ним у дощовий понеділок у Києві, що, мовляв, «дощ змив усі негативні наслідки минулих стосунків двох сусідів». І це підтвердили церемонії відвідин Медведєвим та Януковичем пам’ятників жертвам українського Голодомору і загиблим у Другій світовій війні. «Ді Прессе» також наголошує на тому, що опозиція в Києві з неприхованими підозрами очікує нових і нових контактів російських та українських урядовців. Видання вважає, що п’ять підписаних у понеділок у Києві президентами сусідніх країн угод не є якимись сенсаційними, на відміну від харківських, хоча одна угода – про демаркацію державних кордонів – викликає деякі запитання. «Ді Прессе» також зауважує, що ЄС не байдужий до переговорів Росії й України щодо можливого об’єднання російського енергетичного гіганта «Газпрому» та українського газового боржника «Нафтогазу». У Брюсселі також уважно стежать за переговорами Москви й Києва щодо долі інших вартісних українських активів у ядерний енергетиці та авіабудуванні.
Інша австрійська газета – «Дер Штандард» – наводить думки західних енергетичних експертів, котрі вважають, що перспектива поглинання російським «Газпромом» українського «Нафтогазу» є небезпечною для Києва, бо таким чином українська влада буде обмежена політично у своїх незалежних діях. Ця газета також наголошує, що для Києва сьогодні однією з найбільш болючих проблем є небезпека втрати своєї енергетичної транзитної ролі між Росією та Європою, що несуть за собою близькі до реалізації такі газогони, як російський «Південний потік» та європейський «Набукко». Росія ж, як виглядає, не збирається відмовлятися від цього масштабного, обхідного для України, газового маршруту до Європи.
Лондонська «Таймз» переконана, що запалення президентом Медведєвим пам’ятної свічки біля пам’ятника жертвам українського Голодомору не позбавлене глибшого політичного підтексту. Москва хоче розпочати нову сторінку в стосунках із Києвом, і попереду, як інформує лондонська газета, важкі переговори щодо українських економічних активів, на які Росія має великі апетити. Підписані Медведєвим та Януковичем 5 угод у понеділок є всього лише тлом подальших переговорів щодо створення спільних підприємств в ядерній, авіаційній, суднобудівній галузях, а також перспективи злиття енергетичних компаній двох країн. Лондонське видання також зауважує погані симптоми у внутріполітичному розвитку України, серед яких учорашня заборона київським судом акцій протесту під час візиту Медведєва, що є першим випадком заборони на демонстрації з 2004 року. Йдеться також про наростання наступу влади Януковича на українські ЗМІ.
Польська «Жечпосполіта» попереджає, що підписання в понеділок у Києві Медведєвим і Януковичем низки документів щодо майбутнього європейської безпеки та ситуації у регіоні ставить Україну у ще більш залежне становище від Москви, яка таким чином наголошує на «зміцненні своєї сфери впливу» в регіоні. Газета також наголошує, що посилення впливу Росії на Київ відбувається тоді, коли «суспільство не готове до протестів, а опозиція не має лідера, який би вивів людей на вулиці».
Російська «Нєзавісімая газета» інформує про конкретні кроки ЄС щодо України, які можуть до кінця року мати безпрецедентні наслідки для українців у формі зони вільної торгівлі, договору про асоціацію та безвізовий режим, але все залежить від того, чи зможе влада Януковича найближчим часом перейти від слів до конкретних реформ у енергетиці, фінансах, податках, пенсіях. Проможливість укладення нових угод із Україною заявила напередодні верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Катрін Аштон. Але експерти, яких цитує «Нєзавсімая газета», висловлюють глибокі сумніви у здатності влади Януковича скористатися добрим ставленням до неї як з боку Росії, так і з боку ЄС і приступити до негайного реформування держави. Пакет необхідних реформ, який передав Брюссель Києву у квітні, уряду Януковича необхідно втілювати вже до жовтня, коли черговий саміт ЄС-Україна збереться для ймовірного підписання нових угод. Комісар ЄС Штефан Філе наголосив, що у разі неготовності Києва на жовтень, цей саміт може бути перенесений.
Інша австрійська газета – «Дер Штандард» – наводить думки західних енергетичних експертів, котрі вважають, що перспектива поглинання російським «Газпромом» українського «Нафтогазу» є небезпечною для Києва, бо таким чином українська влада буде обмежена політично у своїх незалежних діях. Ця газета також наголошує, що для Києва сьогодні однією з найбільш болючих проблем є небезпека втрати своєї енергетичної транзитної ролі між Росією та Європою, що несуть за собою близькі до реалізації такі газогони, як російський «Південний потік» та європейський «Набукко». Росія ж, як виглядає, не збирається відмовлятися від цього масштабного, обхідного для України, газового маршруту до Європи.
Лондонська «Таймз» переконана, що запалення президентом Медведєвим пам’ятної свічки біля пам’ятника жертвам українського Голодомору не позбавлене глибшого політичного підтексту. Москва хоче розпочати нову сторінку в стосунках із Києвом, і попереду, як інформує лондонська газета, важкі переговори щодо українських економічних активів, на які Росія має великі апетити. Підписані Медведєвим та Януковичем 5 угод у понеділок є всього лише тлом подальших переговорів щодо створення спільних підприємств в ядерній, авіаційній, суднобудівній галузях, а також перспективи злиття енергетичних компаній двох країн. Лондонське видання також зауважує погані симптоми у внутріполітичному розвитку України, серед яких учорашня заборона київським судом акцій протесту під час візиту Медведєва, що є першим випадком заборони на демонстрації з 2004 року. Йдеться також про наростання наступу влади Януковича на українські ЗМІ.
Польська «Жечпосполіта» попереджає, що підписання в понеділок у Києві Медведєвим і Януковичем низки документів щодо майбутнього європейської безпеки та ситуації у регіоні ставить Україну у ще більш залежне становище від Москви, яка таким чином наголошує на «зміцненні своєї сфери впливу» в регіоні. Газета також наголошує, що посилення впливу Росії на Київ відбувається тоді, коли «суспільство не готове до протестів, а опозиція не має лідера, який би вивів людей на вулиці».
Російська «Нєзавісімая газета» інформує про конкретні кроки ЄС щодо України, які можуть до кінця року мати безпрецедентні наслідки для українців у формі зони вільної торгівлі, договору про асоціацію та безвізовий режим, але все залежить від того, чи зможе влада Януковича найближчим часом перейти від слів до конкретних реформ у енергетиці, фінансах, податках, пенсіях. Проможливість укладення нових угод із Україною заявила напередодні верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Катрін Аштон. Але експерти, яких цитує «Нєзавсімая газета», висловлюють глибокі сумніви у здатності влади Януковича скористатися добрим ставленням до неї як з боку Росії, так і з боку ЄС і приступити до негайного реформування держави. Пакет необхідних реформ, який передав Брюссель Києву у квітні, уряду Януковича необхідно втілювати вже до жовтня, коли черговий саміт ЄС-Україна збереться для ймовірного підписання нових угод. Комісар ЄС Штефан Філе наголосив, що у разі неготовності Києва на жовтень, цей саміт може бути перенесений.