Рига – Офіційно перемогу на нацизмом Латвія відзначає 8 травня, натомість 9 травня в країні відзначають День Європи, а цього року ще й День матері. Однак окрема частина латвійського суспільства під проводом та організацією російськомовних партій щорічно відзначає День перемоги 9 травня. Представники національних сил Латвії не визнають такого поділу і закликають латвійців вшанувати 8 травня пам’ять солдатів, які боролися за свободу народу. На їхню думку, заходи 9 травня у Латвії – це прославлення тоталітарного режиму.
Співголова латвійської національно-консервативної партії «Усе Латвії» (Visu Latvijai) Імантс Параднієкс зазначив у розмові з Радіо Свобода, що Латвія, як і більшість країн Європи, 8 травня відзначає День розгрому нацизму та вшановує пам’ять жертв Другої світової війни.
Наразі 9 травня 1945 року у більшості латишів асоціюється з початком радянської окупації та колонізацією держави.
«Свято перемоги 9 травня як державне свято для Латвії є неприйнятним. У Росії таке святкування є зрозумілим. Безумовно, кінець кожної війни – це свято. Але, на жаль, для Латвії кінець цієї війни не приніс свободу. Це означає, що святкування так званого Дня перемоги 9 травня для Латвії є чужим», – наголошує Імантс Параднієкс
Натомість російськомовна організація «9 травня.lv» у Ризі біля пам’ятника воїнам-визволителям планує 9 травня транслювати парад перемоги з Червоної площі в Москві, провести концерт-марафон та інші заходи.
На відміну від минулих років, коли 9 травня у Парку перемоги Риги проходили так звані «народні гуляння», цього року поліція уважно стежитиме, щоб учасники заходу не розпивали алкогольних напоїв та дотримувалися норм латвійського законодавства щодо заборони використання радянської та нацистської символіки.
«Ще пару років тому у перебігу святкування 9 травня в Ризі можна було побачити портрети Сталіна й червоні прапори. Зрозуміло, що це – прославляння тоталітарного режиму. Виходить, що більшість людей, які приходять у ризький Парк перемоги 9 травня, та організатори таких заходів радіють тому, що Радянський Союз завоював Балтійські держави і встановив тут свій режим. Якщо ж ми говорили про перемогу над нацизмом, то у всьому світі це свято відзначають 8 травня», – зауважує Параднієкс.
Стрічки кольорів латвійського прапору як прояв самосвідомості
Щоб пробудити у латвійців самосвідомість, продемонструвати свою силу та єдність, партія Visu Latvijai у рамках акції «За латиську Латвію» роздає стрічки кольорів національного латвійського прапору. За словами Іманта Параднієкса, згадану акцію не слід вважати відповіддю на дії російськомовних партій, які роздають у Латвії георгіївські стрічки.
«Ми нічого не хочемо доводити тим особам, які висловлюють свою позицію за допомогою російських прапорців чи георгіївських стрічок, – каже він. – Я особисто вважаю неприйнятним використання імперіалістичних символів у Латвії. Але мова не про це, ми закликаємо латвійців пишатися своєю державою і показати це іншим. І не важливо, що це буде – латвійський прапорець на машині чи стрічка кольорів латвійського прапору на одязі».
Між тим експерти радять інтерпретувати кінець Другої світової війни (в Європі) у латвійському контексті як перехід від одного тоталітарного режиму до іншого. На їхню думку, такий підхід сприятиме порозумінню між латишами і російськомовним населенням Латвії щодо відзначення кінця Другої світової війни на європейських теренах.
Наразі 9 травня 1945 року у більшості латишів асоціюється з початком радянської окупації та колонізацією держави.
«Свято перемоги 9 травня як державне свято для Латвії є неприйнятним. У Росії таке святкування є зрозумілим. Безумовно, кінець кожної війни – це свято. Але, на жаль, для Латвії кінець цієї війни не приніс свободу. Це означає, що святкування так званого Дня перемоги 9 травня для Латвії є чужим», – наголошує Імантс Параднієкс
Натомість російськомовна організація «9 травня.lv» у Ризі біля пам’ятника воїнам-визволителям планує 9 травня транслювати парад перемоги з Червоної площі в Москві, провести концерт-марафон та інші заходи.
На відміну від минулих років, коли 9 травня у Парку перемоги Риги проходили так звані «народні гуляння», цього року поліція уважно стежитиме, щоб учасники заходу не розпивали алкогольних напоїв та дотримувалися норм латвійського законодавства щодо заборони використання радянської та нацистської символіки.
«Ще пару років тому у перебігу святкування 9 травня в Ризі можна було побачити портрети Сталіна й червоні прапори. Зрозуміло, що це – прославляння тоталітарного режиму. Виходить, що більшість людей, які приходять у ризький Парк перемоги 9 травня, та організатори таких заходів радіють тому, що Радянський Союз завоював Балтійські держави і встановив тут свій режим. Якщо ж ми говорили про перемогу над нацизмом, то у всьому світі це свято відзначають 8 травня», – зауважує Параднієкс.
Стрічки кольорів латвійського прапору як прояв самосвідомості
Щоб пробудити у латвійців самосвідомість, продемонструвати свою силу та єдність, партія Visu Latvijai у рамках акції «За латиську Латвію» роздає стрічки кольорів національного латвійського прапору. За словами Іманта Параднієкса, згадану акцію не слід вважати відповіддю на дії російськомовних партій, які роздають у Латвії георгіївські стрічки.
«Ми нічого не хочемо доводити тим особам, які висловлюють свою позицію за допомогою російських прапорців чи георгіївських стрічок, – каже він. – Я особисто вважаю неприйнятним використання імперіалістичних символів у Латвії. Але мова не про це, ми закликаємо латвійців пишатися своєю державою і показати це іншим. І не важливо, що це буде – латвійський прапорець на машині чи стрічка кольорів латвійського прапору на одязі».
Між тим експерти радять інтерпретувати кінець Другої світової війни (в Європі) у латвійському контексті як перехід від одного тоталітарного режиму до іншого. На їхню думку, такий підхід сприятиме порозумінню між латишами і російськомовним населенням Латвії щодо відзначення кінця Другої світової війни на європейських теренах.