Рига – Латвійські політики та експерти загалом по-різному оцінюють «харківські домовленості», досягнуті між Президентами України та Росії. На думку одних, устремління Президента України Віктора Януковича на Схід, які б блага це не обіцяло, небезпечне і для українців, і для регіону загалом. Інші ж вважають покращення відносин з Росією важливим чинником зовнішньої політики України.
Директор Інституту зовнішньої політики Латвії Андріс Спрудс у розмові з Радіо Свобода не зміг стримати свого здивування з приводу підписання у Харкові українсько-російської угоди про подовження терміну перебування Чорноморського флоту в Криму та ратифікації цього документу у Верховній Раді України.
«Подив, можна сказати навіть шок, з приводу того, що сталося в Україні. Я маю на увазі цю угоду. Ми звикли, що останні роки після Помаранчевої революції Україна прямувала на Захід. І ось зараз вона ніби знову повернулася у часи Кучми», – зауважує Андріс Спрудс.
Російська експансія чи субсидії в українську економіку?
Водночас латвійський експерт вважає, що не слід драматизувати ситуацію. На його думку, «харківські домовленості» витікають зі скрутного економічного становища України, яке українські політики хочуть виправити.
«Зрозуміло, що це свідчить про зміцнення дипломатичного, політичного та економічного впливу Росії. З іншого боку, це субсидії від російської сторони в українську економіку. Я думаю, що не слід драматизувати ситуацію, оскільки останні 20 років Україна рухалася шляхом зміцнення своєї незалежності і так просто від цього не відмовиться. Але важливо, якими будуть подальші кроки нового керівництва країни в європейському напрямку», – зазначає Андріс Спрудс.
Натомість латвійський політичний оглядач Дідзис Мелькіс вважає, що експансія інтересів Росії під час президентства в Україні Віктора Януковича відбувається за повною програмою. На його думку, націленість нового українського керівництва на Схід, незважаючи на обіцяні блага, може бути небезпечним для українців і для регіону загалом.
Сподівання на те, що Україна стане «передбачуваним партнером»
Іншої думки дотримується голова латвійсько-української групи міжпарламентського співробітництва Андрій Клементьєв, який представляє в Сеймі Латвії російськомовну лівоцентристську партію «Центр злагоди».
«Я належу до тієї політичної сили Латвії, яка з великою симпатією ставиться до нового Президента України, до тієї ситуації, як вирішується питання транзиту газу, питання двостороннього співробітництва між Україною та Росією – двох великих держав на території Європи. І тому ми з великою симпатією дивимося на цей союз – наразі Україна стане нормальним, передбачуваним партнером у майбутньому. Але що стосується подій у Верховній Раді, пов’язаних із ратифікацією Чорноморської угоди, то ми – люди північні, і у нас дебати у такому ключі не можливі. Як людина, яка хвилюється за Україну, хотів би, щоб не було такої клоунади і такого надмірного прояву симпатій чи антипатій, щоб все відбувалося у цивілізованих рамках», – зауважив Андрій Клементьєв.
Що стосується представників латвійських дипломатичних кіл, то вони обережні в оцінці ситуації в Україні. Зокрема, державний секретар міністерства закордонних справ Латвії Андріс Тейкманіс у перебігу дискусії, присвяченій геополітичній орієнтації України після президентських виборів, зазначив, що наразі сама Україна вибирає, в якому напрямку їй рухатися.
Водночас латвійський дипломат висловив сподівання, що Україна використовуватиме запропоновану європейськими державами допомогу для сприяння демократії і водночас виконуватиме домашнє завдання для впровадження необхідних реформ в країні.
«Подив, можна сказати навіть шок, з приводу того, що сталося в Україні. Я маю на увазі цю угоду. Ми звикли, що останні роки після Помаранчевої революції Україна прямувала на Захід. І ось зараз вона ніби знову повернулася у часи Кучми», – зауважує Андріс Спрудс.
Російська експансія чи субсидії в українську економіку?
Водночас латвійський експерт вважає, що не слід драматизувати ситуацію. На його думку, «харківські домовленості» витікають зі скрутного економічного становища України, яке українські політики хочуть виправити.
«Зрозуміло, що це свідчить про зміцнення дипломатичного, політичного та економічного впливу Росії. З іншого боку, це субсидії від російської сторони в українську економіку. Я думаю, що не слід драматизувати ситуацію, оскільки останні 20 років Україна рухалася шляхом зміцнення своєї незалежності і так просто від цього не відмовиться. Але важливо, якими будуть подальші кроки нового керівництва країни в європейському напрямку», – зазначає Андріс Спрудс.
Натомість латвійський політичний оглядач Дідзис Мелькіс вважає, що експансія інтересів Росії під час президентства в Україні Віктора Януковича відбувається за повною програмою. На його думку, націленість нового українського керівництва на Схід, незважаючи на обіцяні блага, може бути небезпечним для українців і для регіону загалом.
Сподівання на те, що Україна стане «передбачуваним партнером»
Іншої думки дотримується голова латвійсько-української групи міжпарламентського співробітництва Андрій Клементьєв, який представляє в Сеймі Латвії російськомовну лівоцентристську партію «Центр злагоди».
«Я належу до тієї політичної сили Латвії, яка з великою симпатією ставиться до нового Президента України, до тієї ситуації, як вирішується питання транзиту газу, питання двостороннього співробітництва між Україною та Росією – двох великих держав на території Європи. І тому ми з великою симпатією дивимося на цей союз – наразі Україна стане нормальним, передбачуваним партнером у майбутньому. Але що стосується подій у Верховній Раді, пов’язаних із ратифікацією Чорноморської угоди, то ми – люди північні, і у нас дебати у такому ключі не можливі. Як людина, яка хвилюється за Україну, хотів би, щоб не було такої клоунади і такого надмірного прояву симпатій чи антипатій, щоб все відбувалося у цивілізованих рамках», – зауважив Андрій Клементьєв.
Що стосується представників латвійських дипломатичних кіл, то вони обережні в оцінці ситуації в Україні. Зокрема, державний секретар міністерства закордонних справ Латвії Андріс Тейкманіс у перебігу дискусії, присвяченій геополітичній орієнтації України після президентських виборів, зазначив, що наразі сама Україна вибирає, в якому напрямку їй рухатися.
Водночас латвійський дипломат висловив сподівання, що Україна використовуватиме запропоновану європейськими державами допомогу для сприяння демократії і водночас виконуватиме домашнє завдання для впровадження необхідних реформ в країні.