Брюссель – Через три тижні Греція має сплатити іноземним банкам-позичальникам борг у розмірі 8 мільярдів євро. Проте ця держава, що тривалий час приховувала справжній стан своєї економіки, таких грошей не має. Тому Афіни попросили надати їм обіцяну фінансову підтримку від Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду. Тим часом, у європейських країнах множаться сумніви. Чимало держав цього монетарного союзу тільки почали оговтуватися після світової фінансової рецесії. Тому, знайти зайві кошти – справа непроста. До того ж побоюються, що після греків з’являться й інші держави єврозони, які також проситимуть порятунку. Радіо Свобода поцікавилося, чи могли б країни «зони євро» для наочності залишити греків на узбіччі та просто відмовити їм у наданні допомоги.
Вже минає півроку з того часу, як Греція стоїть перед складною дилемою: або оголосити себе банкрутом, або ж позичити грошей та, економлячи на всьому, хоч трохи скоротити державний борг. А він вже набагато перевищив її річний національний прибуток. Допомагати грекам зголосилася решта країн єврозони та Міжнародний валютний фонд. Проте Німеччина – найбільший вкладник у порятунок Греції – все ще вагається. Як і іншим європейським державам, їй надто складно змиритися з тим, що до і після вступу до єврозони в Афінах фальсифікували дані про стан грецьких державних рахунків.
Греція – «зелене світло» для інших ослаблених економік?
Втім, рятувати, вочевидь, таки доведеться. Інакше інвестори втратять довіру до всіх країн єврозони, бо не будуть впевнені у поверненні своїх вкладів. З іншого боку, банкрутство Греції означало б крах багатьох ланок європейської банківської системи. Як твердять експерти, це призвело б до ланцюгової реакції, подібної до тієї, яку викликала фатальна відмова США рятувати свій банк «Lehman Brothers», що зрештою порушило всю систему світових фінансів.
Чи не стане цей перший порятунок країни єврозони сигналом і для інших держав, що входять до неї, але також мають значні борги та послаблені кризою державні бюджети?
Саме це питання й поставило багатьох європейських політичних лідерів у скрутне становище. Адже після греків допомогу можуть попросити й інші, скажімо ірландці чи португальці, яким теж не можна позаздрити. Саме тому минулотижневе прохання Афін про надання їм фінансової допомоги знову супроводжується сумнівами та вимогами переконливих гарантій. Навіть Франція, що донині була доволі поблажливою щодо грецьких проблем, нині зайняла значно жорсткішу позицію.
Наглядачами будуть МВФ та Єврокомісія
«Греція після аналізу її економічного стану та втрати довіри до тих даних, що тривалий час надходили з Афін, опинилася перед величезними труднощами, – заявляє французький міністр економіки Крістін Лаґард. – Євро теж у небезпеці. Тепер, з одного боку, греки повинні зробити надзвичайні зусилля, аби оздоровити свої державні фінанси, скоротити дефіцит та борги. З іншого боку, Міжнародний валютний фонд та Єврокомісія мають ретельно стежити за виконанням греками всіх зобов'язань, коли діятиме наш план допомоги. За таких умов ми відновимо стабільність євро, а це в інтересах кожної країни єврозони».
А тим часом, 19 травня – останній день, коли Афіни мають виплатити 8 мільярдів євро іноземним банкам-позичальникам. Без європейської та міжнародної допомоги Греція обійтися не зможе.
Греція – «зелене світло» для інших ослаблених економік?
Втім, рятувати, вочевидь, таки доведеться. Інакше інвестори втратять довіру до всіх країн єврозони, бо не будуть впевнені у поверненні своїх вкладів. З іншого боку, банкрутство Греції означало б крах багатьох ланок європейської банківської системи. Як твердять експерти, це призвело б до ланцюгової реакції, подібної до тієї, яку викликала фатальна відмова США рятувати свій банк «Lehman Brothers», що зрештою порушило всю систему світових фінансів.
Чи не стане цей перший порятунок країни єврозони сигналом і для інших держав, що входять до неї, але також мають значні борги та послаблені кризою державні бюджети?
Саме це питання й поставило багатьох європейських політичних лідерів у скрутне становище. Адже після греків допомогу можуть попросити й інші, скажімо ірландці чи португальці, яким теж не можна позаздрити. Саме тому минулотижневе прохання Афін про надання їм фінансової допомоги знову супроводжується сумнівами та вимогами переконливих гарантій. Навіть Франція, що донині була доволі поблажливою щодо грецьких проблем, нині зайняла значно жорсткішу позицію.
Наглядачами будуть МВФ та Єврокомісія
«Греція після аналізу її економічного стану та втрати довіри до тих даних, що тривалий час надходили з Афін, опинилася перед величезними труднощами, – заявляє французький міністр економіки Крістін Лаґард. – Євро теж у небезпеці. Тепер, з одного боку, греки повинні зробити надзвичайні зусилля, аби оздоровити свої державні фінанси, скоротити дефіцит та борги. З іншого боку, Міжнародний валютний фонд та Єврокомісія мають ретельно стежити за виконанням греками всіх зобов'язань, коли діятиме наш план допомоги. За таких умов ми відновимо стабільність євро, а це в інтересах кожної країни єврозони».
А тим часом, 19 травня – останній день, коли Афіни мають виплатити 8 мільярдів євро іноземним банкам-позичальникам. Без європейської та міжнародної допомоги Греція обійтися не зможе.