Брюссель – У Бельгії з новою силою розгорілася мовна війна. Країна, що готується до головування у Євросоюзі, поринула у чергову політичну кризу. Вона породжена багаторічною суперечкою між валонськими та фламандськими політичними партіями щодо адміністративного поділу брюссельських передмість. Урядова коаліція розпалася, прем’єр Ів Летерм подав у відставку, а іноземні інвестори скорочують свою діяльність у цій країні. Побоювання викликані політичним хаосом, що, як твердять деякі експерти, може стати ще одним кроком до розколу Королівства Бельгія.
Напередодні політичні пристрасті у Брюсселі досягли найвищого загострення. Іноземні журналісти, що зібралися стежити за голосуванням стосовно заборони мусульманської паранджі, раптом стали свідками ультиматумів, погроз та падіння бельгійського уряду. Переговори між політиками щодо головної міжспільнотної проблеми під назвою «Брюссель-Галле-Вілвоорде» закінчилися безрезультатно.
Мова йде про сумнозвісний виборчий округ, який об’єднує столицю Брюссель та її передмістя, містечка Галле й Вілвоорде. Нідерландськомовні фламандці вимагають його поділу на дві частини: франкомовний Брюссель та пояс, що належав би провінції Фламандський Брабант.
Проте франкомовні партії побоюються за права тих, котрі живуть у цій зоні, але розмовляють французькою. До того ж вони кажуть, що такий поділ може розколоти Бельгію, чого давно прагнуть фламандські націоналісти.
Фламанці перейшли до ультиматумів
А тим часом у політиків Фландрії увірвався терпець. Одна з провідних партій демонстративно покинула урядову коаліцію, пред’явивши ультиматум: негайно голосувати щодо поділу «Брюссель-Галле-Вілворде».
«Вся проблема полягає у відсутності довіри між фламандцями та франкомовними політиками, – коментує Вінсент Корбітер, генеральний директор брюссельського «Центру соціополітичних досліджень та інформації». – Останні не бажають одразу дати фламандцям все те, чого ті вимагають. Франкомовні політики хочуть гарантій для громадян, що розмовляють їхньою мовою та живуть у цих районах, і щоб фламандці дотримувалися своїх обіцянок».
Водночас бельгійський політичний аналітик переконаний, що «нині все ще є можливість продовжити переговори, але зрештою, щодо проблеми «Брюссель-Галле-Вілвоорде» слід терміново досягнути консенсусу. Виглядає, що до цього йде, але труднощі все ще залишаються».
Труднощі між двома мовними спільнотами існують давно. Політичні кризи різної потужності й тривалості спалахують у Бельгії з, так би мовити, «фатальною» систематичністю. Свідченням цьому є навіть те, що фламандський християнський демократ Ів Летерм подає у відставку вже втретє.
Криза шкодить іміджу Бельгії у Європі
Проте цей новий виток міжспільнотної політичної суперечки дуже невчасний. Через два місяці Бельгія має перейняти в іспанців головування у Європейському Союзі.
Бельгійський король Альберт ІІ, що є гарантом єдності країни, заявив, що «за нинішніх обставин політична криза є дуже небажаною та суттєво зашкодить, з одного боку, економічному та соціальному благоустрою громадян, а з іншого, ролі Бельгії на європейській арені».
Вочевидь, це усвідомлюють і фламандські ліберали, з легкої руки яких і почався нинішній політичний хаос. Лідери цієї партії щойно привідкрили двері новим компромісам. І водночас виставили лідерам французькомовних політиків новий ультиматум: остаточно визначитися із «Брюсселем-Галле-Вілвоорде» до наступного четверга.
Мова йде про сумнозвісний виборчий округ, який об’єднує столицю Брюссель та її передмістя, містечка Галле й Вілвоорде. Нідерландськомовні фламандці вимагають його поділу на дві частини: франкомовний Брюссель та пояс, що належав би провінції Фламандський Брабант.
Проте франкомовні партії побоюються за права тих, котрі живуть у цій зоні, але розмовляють французькою. До того ж вони кажуть, що такий поділ може розколоти Бельгію, чого давно прагнуть фламандські націоналісти.
Фламанці перейшли до ультиматумів
А тим часом у політиків Фландрії увірвався терпець. Одна з провідних партій демонстративно покинула урядову коаліцію, пред’явивши ультиматум: негайно голосувати щодо поділу «Брюссель-Галле-Вілворде».
«Вся проблема полягає у відсутності довіри між фламандцями та франкомовними політиками, – коментує Вінсент Корбітер, генеральний директор брюссельського «Центру соціополітичних досліджень та інформації». – Останні не бажають одразу дати фламандцям все те, чого ті вимагають. Франкомовні політики хочуть гарантій для громадян, що розмовляють їхньою мовою та живуть у цих районах, і щоб фламандці дотримувалися своїх обіцянок».
Водночас бельгійський політичний аналітик переконаний, що «нині все ще є можливість продовжити переговори, але зрештою, щодо проблеми «Брюссель-Галле-Вілвоорде» слід терміново досягнути консенсусу. Виглядає, що до цього йде, але труднощі все ще залишаються».
Труднощі між двома мовними спільнотами існують давно. Політичні кризи різної потужності й тривалості спалахують у Бельгії з, так би мовити, «фатальною» систематичністю. Свідченням цьому є навіть те, що фламандський християнський демократ Ів Летерм подає у відставку вже втретє.
Криза шкодить іміджу Бельгії у Європі
Проте цей новий виток міжспільнотної політичної суперечки дуже невчасний. Через два місяці Бельгія має перейняти в іспанців головування у Європейському Союзі.
Бельгійський король Альберт ІІ, що є гарантом єдності країни, заявив, що «за нинішніх обставин політична криза є дуже небажаною та суттєво зашкодить, з одного боку, економічному та соціальному благоустрою громадян, а з іншого, ролі Бельгії на європейській арені».
Вочевидь, це усвідомлюють і фламандські ліберали, з легкої руки яких і почався нинішній політичний хаос. Лідери цієї партії щойно привідкрили двері новим компромісам. І водночас виставили лідерам французькомовних політиків новий ультиматум: остаточно визначитися із «Брюсселем-Галле-Вілвоорде» до наступного четверга.