Прага – Катастрофа польського президентського літака об’єднала дві країни в скорботі. Але, чи триватимуть російсько-польські обійми, коли скорбота пройде? Про це нині дискутують на сторінках газет та в теле- і радіоефірі російські та європейські оглядачі. Деякі з них ставлять питання ширше: що потрібно для того, щоб Росія жила в мирі зі своїми східними сусідами?
Російсько-польські стосунки переживають значні зміни, зауважує оглядач британської газети Times Роджер Бойз. На його думку, росіяни почали усвідомлювати, що малі країни на кордонах Росії мають право на власну історію, і якщо за ними визнати це право, з ними буде легше вести діалог. Британський оглядач висловлює сподівання, що російське керівництво усвідомило, що мати Польщу серед друзів набагато краще, ніж серед ворогів. Адже Польща відіграє дедалі більшу роль в Європейському Союзі, поляк очолює Європейський парламент, а до Варшави наступного року переходить ротаційне президентство в ЄС. Тож Польща, яка так драматично модернізувалася, вступивши до Європейського Союзу, нині може допомогти в модернізації, чи то «європеїзації» Росії, вважає Роджер Бойз на сторінках газети Times.
Російська оглядачка, редактор журналу Pro et Contra Маша Ліпман, також говорить про історичний шанс на потепління російсько-польських стосунків. У впливовому американському журналі Foreign Policy вона висловлює обережну надію на те, що поляки і росіяни зможуть залишити позаду історичні антипатії.
Потрібні реальні дії, а не емоційні жести
Першим кроком до цього Маша Ліпман вважає емоційний жест, який зробив Кремль. Головний канал російського телебачення показав фільм про Катинь польського режисера Анджея Вайди. Це дозволило російській аудиторії подивитися на спільну історію очима поляків, і усвідомити її по-новому. Але поруч із надією в статті російського оглядача звучить і твереза оцінка дій російської влади – російська прокуратура і далі триматиме значну частину документів про Катинь під грифом «таємно». Тож залишити минуле позаду буде складно з таким тягарем.
Найбільш скептично на перспективу польсько-російських дискусій дивиться експерт, особисто знайомий із нинішнім російським керівництвом. Колишній помічник президента Росії Володимира Путіна, а нині один із його найжорсткіших критиків Андрій Ілларіонов в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, що відмова від оприлюднення документів про Катинську трагедію дає підстави сумніватися у щирості російських прагнень до примирення.
Для того, щоб продемонструвати, і «не лише продемонструвати, а дійсно прагнути нормалізації стосунків між двома державами, російська сторона має припинити приховувати правду.
«Російська сторона так і не представила документи ні польській, ні російській стороні. Бо це не лише трагедія Польщі, це і наша трагедія, наша спільна трагедія. Російські офіційні особи так і не сказали, що розстріли здійснило НКВС за рішенням Політбюро і Сталіна, хоч ці документи і були обнародувані», – наголошує директор Інституту Економічного аналізу, колишній радник президента Росії Андрій Ілларіонов.
Російська оглядачка, редактор журналу Pro et Contra Маша Ліпман, також говорить про історичний шанс на потепління російсько-польських стосунків. У впливовому американському журналі Foreign Policy вона висловлює обережну надію на те, що поляки і росіяни зможуть залишити позаду історичні антипатії.
Потрібні реальні дії, а не емоційні жести
Першим кроком до цього Маша Ліпман вважає емоційний жест, який зробив Кремль. Головний канал російського телебачення показав фільм про Катинь польського режисера Анджея Вайди. Це дозволило російській аудиторії подивитися на спільну історію очима поляків, і усвідомити її по-новому. Але поруч із надією в статті російського оглядача звучить і твереза оцінка дій російської влади – російська прокуратура і далі триматиме значну частину документів про Катинь під грифом «таємно». Тож залишити минуле позаду буде складно з таким тягарем.
Найбільш скептично на перспективу польсько-російських дискусій дивиться експерт, особисто знайомий із нинішнім російським керівництвом. Колишній помічник президента Росії Володимира Путіна, а нині один із його найжорсткіших критиків Андрій Ілларіонов в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, що відмова від оприлюднення документів про Катинську трагедію дає підстави сумніватися у щирості російських прагнень до примирення.
Для того, щоб продемонструвати, і «не лише продемонструвати, а дійсно прагнути нормалізації стосунків між двома державами, російська сторона має припинити приховувати правду.
«Російська сторона так і не представила документи ні польській, ні російській стороні. Бо це не лише трагедія Польщі, це і наша трагедія, наша спільна трагедія. Російські офіційні особи так і не сказали, що розстріли здійснило НКВС за рішенням Політбюро і Сталіна, хоч ці документи і були обнародувані», – наголошує директор Інституту Економічного аналізу, колишній радник президента Росії Андрій Ілларіонов.