Брюссель – Максимум через рік Україна могла б стати першою східною сусідкою Євросоюзу, з якою співдружність підписала б Угоду про асоціацію. Але на шляху цього проекту виникли деякі труднощі. У той час, коли адміністрація Президента Януковича все ще до кінця не проявила своєї справжньої орієнтації, сама Європа розділилася щодо деяких принципових питань, пов’язаних із Україною. Водночас у Кремлі все активніше працюють, щоб віддалити Київ від ідеї євроінтеграції.
У політичному житті Євросоюзу та України все ще залишаються невирішеними три основні питання, повідомив під час обміну думками з членами Європарламенту генеральний директор підрозділу Єврокомісії, що завідує зовнішніми справами та європейською політикою сусідства, Юґ Мінґареллі.
«Щодо перспективи членства, то без зайвих розмов, за одну хвилину Україна матиме нашу відповідь, – каже представник Єврокомісії. – А стосовно безвізового руху, то Європі треба небагато часу, щоб домовитися, на який термін орієнтована ця перспектива. А от щодо гарантій Євросоюзу стосовно територіальної цілісності України, то їм слід зрозуміти, що ЄС не в силі гарантувати безпеку будь-яких зовнішніх партнерів».
«Україні треба проявити політичну волю»
Юґ Мінґареллі в розмові з євродепутатами повідомив, що найбільших результатів у переговорах щодо Угоди про асоціацію з Україною досягнуто у частині, що стосується права та внутрішньої безпеки. Щоб їх завершити, достатньо декількох тижнів.
Тим часом «переговори щодо торгівлі – це велика проблема», каже він. Із 14 пунктів досягнуто угоди тільки у трьох через численні технічні деталі майбутньої зони вільної торгівлі. Проте за умови, якщо українські чільники виявлять політичну волю, переговори щодо Угоди можуть завершитися щонайбільше через 12 місяців, переконаний чільний чиновник Європейської комісії.
Підстав ставитися з недовірою до нової української влади в Євросоюзу немає, стверджує Юґ Мінґареллі. Обрання Президентом України Віктора Януковича та призначення членів його команди на ключові посади було сприйняте Єврокомісією як можливість подальшого зближення.
За словами Мінґареллі, такі люди, як Прем’єр-міністр Микола Азаров, віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко та міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, – це політики, що зазвичай дотримуються своїх обіцянок.
«Або російський митний союз, або євроінтеграція»
Тим часом щодо політичної волі, щоб пришвидшити підписання Угоди про асоціацію та усвідомлення Україною несумісності євроінтеграції і вступу до російського митного союзу, європейські депутати мають чимало сумнівів.
«Нове українське керівництво не має іншого виходу: якщо Україна хоче поглиблювати зв'язки з Європейським Союзом, то вона не може вступати до митного союзу з Росією», – застерігає євродепутат від Литви Вітаутас Ландсберґіс.
Це, та ще можливість створення консорціуму за участі росіян у модернізації української газотранспортної мережі, може загальмувати переговори Євросоюзу про асоціацію з Україною, кажуть у Брюсселі.
Сила, що штовхає Україну в інший бік
Надання українцям «дорожньої карти» для переходу до безвізового режиму серед європейських політиків все ще викликає чималі сумніви. Навіть при тому, що вимоги Брюсселя, які включатимуть посилення українських кордонів, паспортну реформу та втілення ефективнішої міграційної політики, – доволі суворі.
Водночас «дорожня карта», на думку Юґа Мінґареллі, означатиме незворотність руху до скасування віз. Тим часом одні тільки політичні обіцянки надають Євросоюзу більшу свободу дій.
Та разом із цим, і Єврокомісія, і Європарламент усвідомлюють, що «українське питання» – термінове, бо деякі зовнішні гравці, насамперед мається на увазі Росія, активізують свої дії.
«Україна не живе у вакуумі. Існують сили, що штовхають Україну не у напрямку Європейського Союзу», – зауважує Юґ Мінґареллі.
«Щодо перспективи членства, то без зайвих розмов, за одну хвилину Україна матиме нашу відповідь, – каже представник Єврокомісії. – А стосовно безвізового руху, то Європі треба небагато часу, щоб домовитися, на який термін орієнтована ця перспектива. А от щодо гарантій Євросоюзу стосовно територіальної цілісності України, то їм слід зрозуміти, що ЄС не в силі гарантувати безпеку будь-яких зовнішніх партнерів».
«Україні треба проявити політичну волю»
Юґ Мінґареллі в розмові з євродепутатами повідомив, що найбільших результатів у переговорах щодо Угоди про асоціацію з Україною досягнуто у частині, що стосується права та внутрішньої безпеки. Щоб їх завершити, достатньо декількох тижнів.
Тим часом «переговори щодо торгівлі – це велика проблема», каже він. Із 14 пунктів досягнуто угоди тільки у трьох через численні технічні деталі майбутньої зони вільної торгівлі. Проте за умови, якщо українські чільники виявлять політичну волю, переговори щодо Угоди можуть завершитися щонайбільше через 12 місяців, переконаний чільний чиновник Європейської комісії.
Підстав ставитися з недовірою до нової української влади в Євросоюзу немає, стверджує Юґ Мінґареллі. Обрання Президентом України Віктора Януковича та призначення членів його команди на ключові посади було сприйняте Єврокомісією як можливість подальшого зближення.
За словами Мінґареллі, такі люди, як Прем’єр-міністр Микола Азаров, віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко та міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, – це політики, що зазвичай дотримуються своїх обіцянок.
«Або російський митний союз, або євроінтеграція»
Тим часом щодо політичної волі, щоб пришвидшити підписання Угоди про асоціацію та усвідомлення Україною несумісності євроінтеграції і вступу до російського митного союзу, європейські депутати мають чимало сумнівів.
«Нове українське керівництво не має іншого виходу: якщо Україна хоче поглиблювати зв'язки з Європейським Союзом, то вона не може вступати до митного союзу з Росією», – застерігає євродепутат від Литви Вітаутас Ландсберґіс.
Це, та ще можливість створення консорціуму за участі росіян у модернізації української газотранспортної мережі, може загальмувати переговори Євросоюзу про асоціацію з Україною, кажуть у Брюсселі.
Сила, що штовхає Україну в інший бік
Надання українцям «дорожньої карти» для переходу до безвізового режиму серед європейських політиків все ще викликає чималі сумніви. Навіть при тому, що вимоги Брюсселя, які включатимуть посилення українських кордонів, паспортну реформу та втілення ефективнішої міграційної політики, – доволі суворі.
Водночас «дорожня карта», на думку Юґа Мінґареллі, означатиме незворотність руху до скасування віз. Тим часом одні тільки політичні обіцянки надають Євросоюзу більшу свободу дій.
Та разом із цим, і Єврокомісія, і Європарламент усвідомлюють, що «українське питання» – термінове, бо деякі зовнішні гравці, насамперед мається на увазі Росія, активізують свої дії.
«Україна не живе у вакуумі. Існують сили, що штовхають Україну не у напрямку Європейського Союзу», – зауважує Юґ Мінґареллі.