(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Віталій Портников: Щодо зовнішньої політики є цікавою заява Президента України Віктора Януковича, зроблена з приводу висловлювань віце-прем’єр-міністра Володимира Семиноженка щодо можливості обговорювати варіант участі України в Союзній державі Росії, Білорусі і України.
Пан Семиноженко не був прихильником цієї ідеї, однак він просто сказав, що це один з варіантів. Може так бути створено за участі Росії, Білорусі, України, як ЄС, тільки на цьому просторі.
На мою думку, це таке обережне висловлювання, яке мало на меті не ображати таких панів з Москви, як голову Комітету по науці Державної Думи Євгена Федерова, які пропонували величезний план, який був розісланий різним депутатам.
І раптом така реакція українського президента, який сказав: не можна, сказано вам, що в Європу, то йдіть в Європу і ніяких союзних держав, європейський вектор і незалежність.
Пане Володимире, якби Ви були міністром закордонних справ Росії, щоб Ви зараз думали?
Володимир Огризко: По-перше, висловлю таку думку, що, мабуть, ще не пройшло тих 100 днів, коли можна давати якісь серйозні оцінки тому, що відбувається. Це така загальноєвропейська практика. Я думаю, що вона правильна.
-Ні, ми зараз говоримо тільки про один епізод.
-Так, прийшла нова команда. ╥й треба обдивитися, зрозуміти, де і що, таким чином зробити певні кроки. Кроків реальних поки що майже не було, крім двох візитів нам добре відомих президента і прем’єра.
Власне, те, що сказав пан віце-прем’єр під час ефіру кілька днів тому, то таке враження, що він якраз цю ідею і підтримує. Хоча висловив її, я з Вами погоджуюся, пане Віталію, в дещо обережній, делікатній формі.
- Принаймні, не сказав, що люди її підтримують.
-Але в мене було враження, що пан Семиноженко якраз говорить до певної міри, як апологет цієї ідеї. Може, я помиляюся, може, не так зрозумів. Хоча я дивився цей ефір і слухав його своїми власними вухами. Але в мене склалося враження, що якраз в нашому теперішньому уряді є кілька людей, які не виключають і такого розвитку подій.
Мені здається, що в даному випадку дуже добре, що всередині самої команди, яка сьогодні при владі, дуже чітко і ясно було сказано: стоп – ці теми навіть не обговорюються.
До речі, я Вам скажу, що симптоматичним було і недавнє рішення парламенту, що навіть не включати до обговорення цю тему.
-Проблема не в тому ж, що віце-прем’єр може бути прихильником такої ідеї. Мені здається, що віце-прем’єр просто намагався бути прихильником партійної лінії, як він її розумів. Виявилося, що він не так точно розумів її, як здавалося. От що цікаво.
- Це правда. Але мене просто як громадянина нашої держави обурює сам факт, що в нашому уряді є люди, які до цієї теми підходять як до можливості. Тобто, це означає, що в нашому уряді є функціонери, які готові позбутися державної незалежності нашої держави. Тобто, для мене це є нонсенсом, абсурдом.
І Ви знаєте, якби я був міністром закордонних справ, хоча це навіть теоретично уявити собі неможливо, то я безумовно зробив би певні кроки для того, щоби розставити усі крапки над «і».
-Я Вам запропонував би бути міністром закордонних справ Росії, а не України. Тому що України Ви вже були, і це не так цікаво.
От я маю на увазі, що Ви – міністр закордонних справ Росії чи російський політик. Ви впевнені, що до влади в Україні прийшли люди, які збиралися робити інтеграційні кроки, які збиралися домовлятися по найбільш важливих для вас питаннях інтеграційної політики, і раптом ці люди вам кажуть: митний союз – коли вступите до СОТ.
Знаєте, як в ізраїльській гуморесці: «Прийдіть після свят». Це означає, що ніколи.
От коли вступите не тільки ви, а ще й Білорусь, яка ще не почала переговори, і Казахстан. Оце і є «після свят». По-перше. Українська мова єдина державна, по-друге. І союзна держава? Навіть рота не відкривайте .
І от Ви сидите на Смоленській площі чи в Кремлі і яка емоційна реакція Ваша?
- Були вже там деякі емоційні реакції, що, мовляв, ми здивовані, ми розраховували на щось інше. Але мені здається, що ті, які насправді розраховують з того боку, що хтось би прийшов і сказав, що ми закінчуємо, то це означає, що ті люди далекі від реальної ситуації в Україні.
- Вони, можливо, й далекі.
- Вони справді далекі, і вони видають бажане за дійсне, що є для реально діючого політика неприпустимим, тому що вони тоді фактично виходять не з реалій, а з фантазій. І це, власне, до чого ми й закликали, коли команда президента Ющенка була при владі: до реалізму в політиці, до того, щоб кожна сторона реально оцінювала те, що відбувається в іншій, і відповідним чином діяла.
Сьогоднішня ситуація в українсько-російських відносинах свідчить про те, що чомусь у Москві вважають, що прийде нова команда, і вона на завтрашній день здасть всі свої позиції, відкриє двері, від незалежності України залишиться тільки хіба що цікава згадка.
- Але ця команда сама сприяла такій позиції, тому що вона якраз казала, що вона буде антитезою вашій команді, що вона вважає, що треба поліпшити взаємини з Росією, що ці взаємини мають бути іншими. З російської точки зору, інші - це такі , які є в Росії, умовно кажучи, з Білоруссю, з Казахстаном.
Як сьогодні, до речі, сказав державний секретар Союзної держави Росії і Білорусі Павло Бородін? Що треба вдосконалювати Союзну державу, тому що незабаром до неї вже приєднаються й Україна, Казахстан і інші наші колишні республіки.
- Я чув цю цитату. Але я сказав би пану Бородіну: нехай він спочатку побудує двосторонню Союзну державу, а ми подивимося, що з цього вийде. А думати ще про Україну і Казахстан – це вже повністю відірватися від реалій землі і полетіти кудись далеко у космос.
Але повертаючись до Вашої репліки, я хочу сказати, що ми якраз й намагалися, наша команда, пояснити тій команді, яка сьогодні при владі, що насправді треба реально оцінювати позицію російської сторони.
І сьогодні, мені здається, коли відбулися візити, коли відбулися переговори і зрозуміли, в тому числі й в Києві, що не буде знижена ціна на газ, не буде жодних поступок в питанні газотранспортного консорціуму, який дуже хочеться комусь організувати, не буде дуже багато інших речей, то мені здається, тут процес позитивний для двох сторін.
- Тобто, це Україна теж позбувається ілюзій?
- Це протверезіння з двох сторін. Це теж для прагматичної, реальної політики дуже важливо…
Стосовно вступу до ЄС, то, слава Богу, сьогоднішнє керівництво неодноразово підтвердило, що наш орієнтир і наша стратегія – це вступ до ЄС.
Правда, я звернув увагу, що чогось із назви комітету, який працює в Кабміні, зникло слово «євроатлантична», а тільки залишилося «європейська інтеграція».
- Тому що Партія регіонів завжди казала, що вона…
- Але я думаю, що тут питання не в назвах, а питання в роботі. Якщо ми будемо виконувати нормально щорічні наші національні програми, то безвідносно до назви ми все рівно будемо йти у правильному напрямку…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Віталій Портников: Щодо зовнішньої політики є цікавою заява Президента України Віктора Януковича, зроблена з приводу висловлювань віце-прем’єр-міністра Володимира Семиноженка щодо можливості обговорювати варіант участі України в Союзній державі Росії, Білорусі і України.
Пан Семиноженко не був прихильником цієї ідеї, однак він просто сказав, що це один з варіантів. Може так бути створено за участі Росії, Білорусі, України, як ЄС, тільки на цьому просторі.
На мою думку, це таке обережне висловлювання, яке мало на меті не ображати таких панів з Москви, як голову Комітету по науці Державної Думи Євгена Федерова, які пропонували величезний план, який був розісланий різним депутатам.
І раптом така реакція українського президента, який сказав: не можна, сказано вам, що в Європу, то йдіть в Європу і ніяких союзних держав, європейський вектор і незалежність.
Пане Володимире, якби Ви були міністром закордонних справ Росії, щоб Ви зараз думали?
Володимир Огризко: По-перше, висловлю таку думку, що, мабуть, ще не пройшло тих 100 днів, коли можна давати якісь серйозні оцінки тому, що відбувається. Це така загальноєвропейська практика. Я думаю, що вона правильна.
-Ні, ми зараз говоримо тільки про один епізод.
-Так, прийшла нова команда. ╥й треба обдивитися, зрозуміти, де і що, таким чином зробити певні кроки. Кроків реальних поки що майже не було, крім двох візитів нам добре відомих президента і прем’єра.
Власне, те, що сказав пан віце-прем’єр під час ефіру кілька днів тому, то таке враження, що він якраз цю ідею і підтримує. Хоча висловив її, я з Вами погоджуюся, пане Віталію, в дещо обережній, делікатній формі.
- Принаймні, не сказав, що люди її підтримують.
-Але в мене було враження, що пан Семиноженко якраз говорить до певної міри, як апологет цієї ідеї. Може, я помиляюся, може, не так зрозумів. Хоча я дивився цей ефір і слухав його своїми власними вухами. Але в мене склалося враження, що якраз в нашому теперішньому уряді є кілька людей, які не виключають і такого розвитку подій.
Мені здається, що в даному випадку дуже добре, що всередині самої команди, яка сьогодні при владі, дуже чітко і ясно було сказано: стоп – ці теми навіть не обговорюються.
До речі, я Вам скажу, що симптоматичним було і недавнє рішення парламенту, що навіть не включати до обговорення цю тему.
-Проблема не в тому ж, що віце-прем’єр може бути прихильником такої ідеї. Мені здається, що віце-прем’єр просто намагався бути прихильником партійної лінії, як він її розумів. Виявилося, що він не так точно розумів її, як здавалося. От що цікаво.
В нашому уряді є функціонери, які готові позбутися державної незалежності нашої держави.
- Це правда. Але мене просто як громадянина нашої держави обурює сам факт, що в нашому уряді є люди, які до цієї теми підходять як до можливості. Тобто, це означає, що в нашому уряді є функціонери, які готові позбутися державної незалежності нашої держави. Тобто, для мене це є нонсенсом, абсурдом.
І Ви знаєте, якби я був міністром закордонних справ, хоча це навіть теоретично уявити собі неможливо, то я безумовно зробив би певні кроки для того, щоби розставити усі крапки над «і».
-Я Вам запропонував би бути міністром закордонних справ Росії, а не України. Тому що України Ви вже були, і це не так цікаво.
От я маю на увазі, що Ви – міністр закордонних справ Росії чи російський політик. Ви впевнені, що до влади в Україні прийшли люди, які збиралися робити інтеграційні кроки, які збиралися домовлятися по найбільш важливих для вас питаннях інтеграційної політики, і раптом ці люди вам кажуть: митний союз – коли вступите до СОТ.
Знаєте, як в ізраїльській гуморесці: «Прийдіть після свят». Це означає, що ніколи.
От коли вступите не тільки ви, а ще й Білорусь, яка ще не почала переговори, і Казахстан. Оце і є «після свят». По-перше. Українська мова єдина державна, по-друге. І союзна держава? Навіть рота не відкривайте .
І от Ви сидите на Смоленській площі чи в Кремлі і яка емоційна реакція Ваша?
- Були вже там деякі емоційні реакції, що, мовляв, ми здивовані, ми розраховували на щось інше. Але мені здається, що ті, які насправді розраховують з того боку, що хтось би прийшов і сказав, що ми закінчуємо, то це означає, що ті люди далекі від реальної ситуації в Україні.
- Вони, можливо, й далекі.
Сьогоднішня ситуація в українсько-російських відносинах свідчить про те, що чомусь у Москві вважають, що прийде нова команда, і вона на завтрашній день здасть всі свої позиції, відкриє двері, від незалежності України залишиться тільки хіба що цікава згадка.
- Але ця команда сама сприяла такій позиції, тому що вона якраз казала, що вона буде антитезою вашій команді, що вона вважає, що треба поліпшити взаємини з Росією, що ці взаємини мають бути іншими. З російської точки зору, інші - це такі , які є в Росії, умовно кажучи, з Білоруссю, з Казахстаном.
Як сьогодні, до речі, сказав державний секретар Союзної держави Росії і Білорусі Павло Бородін? Що треба вдосконалювати Союзну державу, тому що незабаром до неї вже приєднаються й Україна, Казахстан і інші наші колишні республіки.
- Я чув цю цитату. Але я сказав би пану Бородіну: нехай він спочатку побудує двосторонню Союзну державу, а ми подивимося, що з цього вийде. А думати ще про Україну і Казахстан – це вже повністю відірватися від реалій землі і полетіти кудись далеко у космос.
Але повертаючись до Вашої репліки, я хочу сказати, що ми якраз й намагалися, наша команда, пояснити тій команді, яка сьогодні при владі, що насправді треба реально оцінювати позицію російської сторони.
І сьогодні, мені здається, коли відбулися візити, коли відбулися переговори і зрозуміли, в тому числі й в Києві, що не буде знижена ціна на газ, не буде жодних поступок в питанні газотранспортного консорціуму, який дуже хочеться комусь організувати, не буде дуже багато інших речей, то мені здається, тут процес позитивний для двох сторін.
- Тобто, це Україна теж позбувається ілюзій?
- Це протверезіння з двох сторін. Це теж для прагматичної, реальної політики дуже важливо…
Правда, я звернув увагу, що чогось із назви комітету, який працює в Кабміні, зникло слово «євроатлантична», а тільки залишилося «європейська інтеграція».
- Тому що Партія регіонів завжди казала, що вона…
- Але я думаю, що тут питання не в назвах, а питання в роботі. Якщо ми будемо виконувати нормально щорічні наші національні програми, то безвідносно до назви ми все рівно будемо йти у правильному напрямку…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
