Гості: Микола Присяжнюк, міністр аграрної політики, і Алекс Ліссітса, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрін: Посівна справа – це справа кількох тижнів. Але саме ці тижні потім готують всю країну, виробників і зернотрейдерів.
Проблеми цього року класичні, як і кожного разу: немає грошей, немає кредитів доступних. А от погодні умови та політична ситуація особливі. Погода розтягнула та ускладнила посівну, а аграрний сектор отримав нових очільників, відповідно іншу конфігурацію сил на полі комбайнових битв.
Пане Присяжнюк, Ви вже встигли дістати останню інформацію з полів? Яка ситуація з посівною?
Микола Присяжнюк: Так, звичайно. Ми встигли дістати останню інформацію.
На сьогоднішній день ми бачимо, що все-таки очікувана весна прийшла. І на сьогоднішній день в певній мірі це аграріїв і радує, але, з іншої сторони, ми будемо дивитися, якими темпами приходить тепло. Тому що велика загроза була врожаю – це льодова корка, яка могла б і на сьогоднішній день й може зашкодити посіву озимих. Будемо дивитися, як буде проходити танення льодової корки.
Але велика загроза – це те, що на сьогоднішній день попередній уряд практично не залишив коштів і не профінансував посівну озимих, і не дав на підживлення коштів. І на сьогодні велика проблема - це з виділенням коштів для проведення весняно-польових робіт.
Але сьогодні була проведена нарада під головуванням віце-прем’єра, пана Тігіпка.
Я хотів би все-таки сказати (радіослухачі Радіо Свобода перші чують цю інформацію), що прийняте рішення, що банки буквально з завтрашнього дня готові будуть відкрити кредитні лінії для того, щоб аграрії могли отримати кредити для посівної.
Міністерство фінансів запевнило нас і підтвердило те, що на цей рік буде в бюджеті передбачена компенсація відсотків по кредитах в межах одного мільярда гривень.
В цій нараді приймали участь «Райффайзен Банк Аваль», «Укрсоцбанк», «Альфабанк» і НБУ. Тобто, в цілому банки дали добро на те, щоб виділити кредити для посівної. Це достатньо важливе питання.
- Пане міністре, це прекрасна новина. Сподіваюся, що ті, хто це почув, це їх порадує. Але який принцип буде? Чи всі, хто захоче, зможуть отримувати кредити?
Микола Присяжнюк: Оскільки посівна вже прийшла і сьогодні пізно аналізувати, хто і як посіяв: чи якісним насінням, чи правильно підживлено було, тобто сьогодні буде принцип того, що в кого є озимі, і хто готовий, щоб підживити, і йому необхідні кошти, і хто готується до проведення весняно-польових робіт, то кошти будуть виділятися всім.
І на сьогоднішній день банк.. Добре, щоб все-таки прийти до схеми застави. Тобто ми сьогодні розмовляємо з банками, і банки розглядають можливість, щоб можна було взяти під заставу майбутній урожай. Я вважає, що це великі поступки і НБУ, і комерційних банків щодо аграріїв.
Тобто, на сьогоднішній день ми ще більше дивимося з оптимізмом на те, що кредити будуть.
- Пане Ліссітса, як Ви можете оцінити ці кроки нового уряду і нового міністерства?
Алекс Ліссітса: У мене кілька питань до пана міністра, які турбують дуже багатьох аграріїв на цьому етапі.
Ви сказали, що, наприклад, банки будуть фінансувати. Але як знають всі аграрії, високі ставки. Тобто, ми зараз вже не встигаємо з цими високими кредитними ставками, очевидно.
І знову ж таки проблема, яка ось турбує всіх нас, це посіви цукрового буряку. Я просто хочу Вас підтримати у тому починанні, що Ви почали ще у ВРУ. Ви зареєстрували законопроект про відміну якраз закону про ринок цукру в Україні. Я попросив би Вас підтримати цю свою ініціативу. І, може, ще добавте пару слів, яка в нас ситуація буде з цукром.
Микола Присяжнюк: Ще працюючи на посаді голови комітету, ми з Вами, пане Алекс, співпрацювали.
До речі, я Вас хочу повідомити, що в мене буде пропозиція до Вас в такому плані, щоби Ви взяли участь і в нашій групі по реформуванні і стратегічному розвитку Міністерства агропромислової політики.
Алекс Ліссітса: З великим задоволенням.
Микола Присяжнюк: Що стосується високих ставок, то банки сьогодні констатували, що ставки знижуються в цілому, і вони підтвердили, що для аграріїв будуть ставки десь в межах 20-23%.
І Мінфін, як я говорив, передбачає один мільярд на здешевлення кредитів. Тобто, я вважаю, що ставки для аграріїв достатньо будуть низькі. Це перше.
Що стосується цукрових буряків, то Ви правильно підняли питання, тому що воно стратегічно важливе для нашої галузі і для агарної нашої країни.
Чому? Тому що наше завдання не тільки на наступник рік забезпечити потреби внутрішні цукром, а враховуючи те, що сьогодні відносини в нас з РФ більш-менш стають на рейки економічних відносин, і ми розуміємо, що, за статистикою, РФ щороку експортує біля 2 мільйонів тон цукру, і можливості наростити ці обсяги вони по природно-кліматичних умовах не можуть, то наше завдання – це виростити стільки цурку, щоб ми могли на наступний рік забезпечити продовольчу безпеку в сегменті цукру нашої країни і нарощувати обсяги виробництва цукру.
Тобто, ми вважаємо, що за 3 роки наше завдання наростити до 3-3,5 мільйонів тон цукру по року.
І сьогодні достатньо важливе питання, як Ви правильно сказали, продовжити ту ініціативу, яка була в комітеті аграрному, щоб все-таки законодавство… А я вважаю і сьогодні переконаний, що той закон, який був по врегулюванню цукру прийнятий в 1999 році, оскільки він не мотивував збільшення обсягів посівів цукрового буряку, в нас він є неефективний.
Алекс Ліссітса: Абсолютно.
Микола Присяжнюк: І мені достатньо прикро, що Асоціація цукровиків на сьогоднішній день ще не дала свого бачення, як вони хотіли б, щоб які кроки зробила держава для того, щоби цей бізнес розвивався.
- Тож треба їм запропонувати, пане міністре, щоб вони свої пропозиції надсилали якомога швидше. Правильно я розумію?
Микола Присяжнюк: Не тільки, щоби якомога швидше. Ми вже їх раз збирали і плануємо на наступному тижні.
Я дивуюся тому, що бізнес, який присутній в сегменті цукрової галузі, не проявляє активності. Але наше завдання, міністерства, то це не тільки контролюючі функції і мотивуючі, але ми все-таки, я думаю, змотивуємо інвесторів в цукрову галузь нарощувати обсяги виробництва цукру.
Що стосується цього року, то, звичайно, ми прогнозуємо, що десь на 80-90 тисяч гектарів ми посіємо більше цукру, ніж у минулому році.
Алекс Ліссітса: Наші російські колеги дійсно зацікавлені у співпраці. Буквально недавно до нас звернувся Російський цукровий союз з пропозицією якраз відлагодити співпрацю. Вони, бідні, були стурбовані тим, що вони три роки не могли знайти людину, з якою вони могли б працювати в Україні якраз по експорту українського цукру до Росії.
Тому я думаю, що в особі Вас вони знайдуть надійного партнера. І за бажання, я думаю, це дійсно можна буде відновити цукрову галузь України найближчим часом.
І одна невеличка ремарочка, Миколо Володимировичу. Ми ще позаминулого року відпрацювали в Українському клубі аграрного бізнесу стратегію розвитку буряково-цукрової галузі. На жаль, минулий уряд якось про неї забувся, хоча ми її презентували.
Я думаю, що ми можемо найближчим часом надати Вам цю всю стратегію. Вона відпрацьована з усіма законодавчими актами, з усіма постановами, які можна було втілити найближчим часом в життя.
- Шановні гості, а що ще треба сіяти, окрім цукрового буряка, задля того, щоб досягнути успіху для країни, для самого себе і для тих людей, які заробляють ще на тому, що продають вирощене?
Микола Присяжнюк: Сіяти – це чудово. Але позиція у нинішнього уряду і позиція президента виглядає таким чином, що виробництво любою ціною ми не повинні робити. І сьогодні треба вести збалансований розвиток АПК.
Що я маю на увазі? Ми сьогодні бачимо, що якщо ми будемо тільки дозволяти бізнесу сіяти ті культури, які дають прибуток, звичайно, ми можемо виснажити українську землю.
- Ви рапс маєте на увазі?
Микола Присяжнюк: Рапс і посівні площі соняшника. Сьогодні посівні площі соняшника перевищують в 2-2,5 рази від того, що дозволено і передбачено розрахунковими сівозмінами і по площах наших сільськогосподарських земель.
Сьогодні основним локомотивом, основним мотиватором, як би це не звучало, але наше завдання основне держави і міністерства, і всіх громадських діячів, які мають відношення до АПК, то це починати будувати піраміду від її початку.
Що я маю на увазі? Це розвиток тваринництва. Це основне завдання і основні зусилля. І фінансові, і матеріальні, і інтелектуальні, і інші зусилля будуть направлені на те, щоб ми могли з вами в цьому році зробити (я не хочу сказати слово «потужний», тому що не вийде за один рік) перші кроки щодо стабілізації зменшення поголів’я і нарощування.
- Пане Ліссітса, пан міністр каже, що рапс і соняшник – це певна проблема.
Алекс Ліссітса: Тут є питання, звичайно. Я абсолютно погоджуюся…
Микола Присяжнюк: Але за рапс я поки не говорив, я говорив тільки за соняшник.
Алекс Ліссітса: Я можу погодитися у тому, що є певні проблеми. І до цього треба підходити дуже зважено особливо в конкретних регіонах. Тому що дійсно в деяких регіонах ми вже забулися, що таке сівозміни, що таке ротації, тощо.
Я хотів би наголосити на тому, що до цього питання треба дуже зважено підходити. Тому що минулим урядом була прийнята постанова якраз про регулювання сівозмін в Україні. І там були деякі речі (я хочу наголосити, пане міністре, ще раз), які в принципі неприйнятні.
Наприклад, в південному регіоні України в системі сівозмін баштанні і овочі, фрукти можуть займати не більше 1-2% від загальної площі. Тобто, на одній і тій смій площі ми можемо капусту посадити тільки раз на 50 років, що є в принципі абсурдом.
Яким чином ця постанова була прийнята на Кабміні? Чесно кажучи, мене дуже дивує. Тому ми вже звернулися до Вас, Миколо Володимировичу, розглянути ще раз цю постанову. Тому що якщо мова йде про олійні культури – це одне, якщо ж мова йде про овочі та баштанні культури – це абсолютно інше.
Я абсолютно впевнений у тому, що поряд з тваринництвом нам треба розвивати свою базу овочівництва…
- Щоб картоплю не купували за кордоном.
Алекс Ліссітса: Абсолютно вірно. І тут без індустріалізації і картопля, і цибуля, і інші культури. Особливо в південному регіоні України, де в нас величезні можливості є: в Херсонській, в Миколаївській областях для вирощування томатів, для вирощування інших овочевих культур. Тут треба підходити дуже-дуже ретельно.
І саме цікаве, що якраз додана вартість в цих культурах набагато вища, аніж в інших культурах. Але вони потребують знову ж таки набагато більше інвестицій.
Тому я надіюся і хотів би просити міністра, щоби тут стартували якісь інноваційні проекти під кожен регіон, тому що без інноваційних проектів в цій галузі разом з бабусями, дідусями, які вирощують цибулю, картоплю, ми не підемо далеко і не зможемо експортувати.
І знову ж таки інше питання, що постає і по тваринництву, і по овочам, то це якщо ми вирощуємо, то нам треба відразу думати про те, і де його зберігати, і збувати куди.
І тут я думаю, що пан міністр і уряд новий України досить таки ретельно підійдуть до питання щодо зони вільної торгівлі з ЄС. А це означає, що там будуть відстоюватися чітко позиції України і українського товаровиробника. Тому що, наскільки мені відомо, за останніми переговорами, на жаль, ми деякі позиції або не можемо відстояти, або не можемо, скажемо так, свою позицію з толком донести до європейських функціонерів.
- Наскільки я знаю, є певна директива ЄС. І з 1 липня цього року вона має вступити в дію. Це про стимулювання використання поновлюваних видів енергії. Йдеться про те, що вся сировина має бути сертифікована. І так само це зачепить напряму те, чим ми можемо торгувати на зовнішніх ринках.
Пане міністре, як ми тут будемо вирішувати цю проблему?
Микола Присяжнюк: Я тільки трішки хочу повернутися до сівозмін.
Звичайно, ми для себе чітко розуміємо, я підтримую позицію Алекса у тому, що ми увійшли в штопор щодо сівозмін. Ні в якому разі ми не зробимо так, щоб за 1-2 роки змусити аграріїв вийти і взяти ті розрахунки по сівозмінах, які вимагає наука.
Чому? По-перше, це неможливо, по-друге, ми можемо принести ще більше шкоди, ніж є на сьогоднішній день, а по-третє, я буду вимагати як міністр від аграрної науки все-таки відпрацювати новий режим сівозмін, які відповідають сучасним заходам підживлення, сучасним заходам захисту і сучасним вимогам, і сучасній техніці.
Тобто, на цій платформі ми будемо вимагати від науки розробки нового регламенту, а потім ми дамо певний термін: чи це буде 5, чи 6 років, щоб підприємства та фермери, які працюють на сільськогосподарській землі, щоб вони адаптувалися до цих вимог і на якийсь там 5 чи на 6 рік вийшли на той графік сівозмін, якого вимагають нові технології. Це перше питання.
Звичайно, ми вже сьогодні достатньо близько наблизилися до зони вільної торгівлі. Наші представники два дні назад повернулися з чергового раунду. І те, що пан Алекс сказав, що нас піджимають і намагаються тільки в одному напрямку працювати, то це відчувається, і цього навіть ніхто не приховує.
Але ми сьогодні для себе поставили принцип такий, як говорять, «око за око».
Що я маю на увазі? Так, ми можемо вам сьогодні дозволити імпорт морської риби, тому що ми це можемо дозволити, і ми споживаємо достатньо багато риби, але взамін ми хочемо, щоб наш яєчний порошок, яйця, м’ясо птиці могли мати свою квоту на європейському ринку. В іншому випадку ми, звичайно, будемо стояти на своїх позиціях.
Ми розуміємо чітко, що є політичні аспекти, але аграрії поки що налаштовані, я думаю, так і будуть налаштовані, відстоювати позицію для того, щоб все-таки країни, які на сьогоднішній день експортують достатньо велику кількість продукції й сільськогосподарської техніки на наш ринок, взамін нам мають дати обов’язково певні преференції.
- Ми маємо слухача.
Слухач: 6 років для міністра – це, напевне, забагато. Ви стальки не витримаєте.
Ви надто завуальовано говорите про (слово незрозуміле) на ЄС. Всім відомо, що прийшов до влади проросійський уряд, і вся політика економічна буде зав’язана на Росії.
Буквально вчора виступав один добродій і говорив, що ні в якому рані ціни на продукти не можуть поповзи вверх, але вже сьогодні на 25-40 копійок вверх.
Який резон у ваших словах і ціна вашого слова?
Микола Присяжнюк: Політику ми, звичайно, у сторону відкинемо. Але я хочу сказати яку позицію радіослухачам всім і безпосередньо радіослухачу, який був в ефірі? Я чітко декларую і буду робити не тільки як декларація, що принципи політики в аграрному секторі, які проводив попередній міністр Юрій Федорович, залишаються , ми їх продовжуємо і ні в якому разі не будемо змінювати.
Саме що чудово? Що в аграрному секторі аграрії, не дивлячись на політичну приналежність, все-таки продовжують свої принципи – відстоювати і розвивати аграрний сектор.
До речі, російський напрямок збуту продуктів харчування – це не є так погано. Я сказав, 2 мільйони тон цукру, 1,5 мільйона тон м’яса Росії імпортуємо, достатньо велику кількість молока імпортуємо і молочних продуктів.
Я думаю, що не є погано поставляти на російські ринки продукти харчування. Тому що такі великі країни, як США, ЄС, Бразилія, Аргентина борються за російські ринки. Нам теж там ще доведеться поборотися, нас туди не так легко пустять, тому що в російських структур є певні зобов’язання перед іншими країнами.
- Але настрій у Вас бойовий.
Микола Присяжнюк: Впевнений у тому, що скільки б я не попрацював, наші послідовні кроки в аграрному секторі будуть постійно йти у потрібному напрямку.
Алекс Ліссітса: Я теж погоджуюся, що нам не треба дивитися якісь політичні аспекти: чи Росія, чи Туреччина, чи Німеччина, чи інші країни. Нам треба насамперед дивитися, куди ми можемо збути свій товар. І в незалежності від Росії чи Європи треба виробляти продукцію високої якості.
Пан міністр правильно сказав: ринки ці забиті вже без нас. У ці ринки ми можемо зайти лише з високоякісною і дешевою продукцією. І тут непотрібно робити ставку на якісь політичні аспекти, а треба виробляти (я ще раз кажу) ефективну, технологічну і високоякісну продукцію і з нею виходити на ринок. І чи це буде Росія, чи це буде Узбекистан – це вже інше питання.
Єдине, що це означає, що гроші прийдуть до нас в державу в сільську місцевість, яка зараз потребує фінансування. Тому, я думаю, треба зробити все, щоб зайняти ці ніші, які є вільні, або зайти на ті ринки, які ми дещо втратили.
- Чи достатній рівень підготовки тих, хто займається аграрним бізнесом, а чи ще вчитися і вчитися, щоби відповідати тим завданням, які Ви назвали?
Алекс Ліссітса: Якщо взяти декілька, там 20-100 компаній, які знаходяться на вищому щаблі ефективності, то відповідно й бізнес, й система управління налагоджена. Якщо ж піти дещо в регіони, в райони, невеликі господарства українські, де 2-3 тисячі гектарів землі, то там дуже багато запитань.
- Чи можна отримати десь легко людині консультацію фахову?
Алекс Ліссітса: Завжди. Український клуб аграрного бізнесу завжди готовий вам надати консультації. Звертайтеся. І в Інтернеті…
- За гроші чи без?
Алекс Ліссітса: І за гроші і без.
Так що ми готові завжди допомогти всім: від уряду до фермерів, які знаходяться в регіонах. І ми це завжди робимо, працюємо і з обласними адміністраціями, розказуємо.
І щодо ріпаку. По ріпаку дійсно загроза є. з 1 липня вступає в силу нова директива. І треба негайно створити робочу групу, яка розібралася б у сертифікаті, тому що може вийти ситуація, що ми все втратимо.
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрін: Посівна справа – це справа кількох тижнів. Але саме ці тижні потім готують всю країну, виробників і зернотрейдерів.
Проблеми цього року класичні, як і кожного разу: немає грошей, немає кредитів доступних. А от погодні умови та політична ситуація особливі. Погода розтягнула та ускладнила посівну, а аграрний сектор отримав нових очільників, відповідно іншу конфігурацію сил на полі комбайнових битв.
Пане Присяжнюк, Ви вже встигли дістати останню інформацію з полів? Яка ситуація з посівною?
Банки з завтрашнього дня готові будуть відкрити кредитні лінії, щоб аграрії могли отримати кредити для посівної.
Микола Присяжнюк: Так, звичайно. Ми встигли дістати останню інформацію.
На сьогоднішній день ми бачимо, що все-таки очікувана весна прийшла. І на сьогоднішній день в певній мірі це аграріїв і радує, але, з іншої сторони, ми будемо дивитися, якими темпами приходить тепло. Тому що велика загроза була врожаю – це льодова корка, яка могла б і на сьогоднішній день й може зашкодити посіву озимих. Будемо дивитися, як буде проходити танення льодової корки.
Але велика загроза – це те, що на сьогоднішній день попередній уряд практично не залишив коштів і не профінансував посівну озимих, і не дав на підживлення коштів. І на сьогодні велика проблема - це з виділенням коштів для проведення весняно-польових робіт.
Але сьогодні була проведена нарада під головуванням віце-прем’єра, пана Тігіпка.
Я хотів би все-таки сказати (радіослухачі Радіо Свобода перші чують цю інформацію), що прийняте рішення, що банки буквально з завтрашнього дня готові будуть відкрити кредитні лінії для того, щоб аграрії могли отримати кредити для посівної.
Міністерство фінансів запевнило нас і підтвердило те, що на цей рік буде в бюджеті передбачена компенсація відсотків по кредитах в межах одного мільярда гривень.
В цій нараді приймали участь «Райффайзен Банк Аваль», «Укрсоцбанк», «Альфабанк» і НБУ. Тобто, в цілому банки дали добро на те, щоб виділити кредити для посівної. Це достатньо важливе питання.
- Пане міністре, це прекрасна новина. Сподіваюся, що ті, хто це почув, це їх порадує. Але який принцип буде? Чи всі, хто захоче, зможуть отримувати кредити?
Микола Присяжнюк: Оскільки посівна вже прийшла і сьогодні пізно аналізувати, хто і як посіяв: чи якісним насінням, чи правильно підживлено було, тобто сьогодні буде принцип того, що в кого є озимі, і хто готовий, щоб підживити, і йому необхідні кошти, і хто готується до проведення весняно-польових робіт, то кошти будуть виділятися всім.
І на сьогоднішній день банк.. Добре, щоб все-таки прийти до схеми застави. Тобто ми сьогодні розмовляємо з банками, і банки розглядають можливість, щоб можна було взяти під заставу майбутній урожай. Я вважає, що це великі поступки і НБУ, і комерційних банків щодо аграріїв.
Тобто, на сьогоднішній день ми ще більше дивимося з оптимізмом на те, що кредити будуть.
- Пане Ліссітса, як Ви можете оцінити ці кроки нового уряду і нового міністерства?
Алекс Ліссітса: У мене кілька питань до пана міністра, які турбують дуже багатьох аграріїв на цьому етапі.
Ви сказали, що, наприклад, банки будуть фінансувати. Але як знають всі аграрії, високі ставки. Тобто, ми зараз вже не встигаємо з цими високими кредитними ставками, очевидно.
І знову ж таки проблема, яка ось турбує всіх нас, це посіви цукрового буряку. Я просто хочу Вас підтримати у тому починанні, що Ви почали ще у ВРУ. Ви зареєстрували законопроект про відміну якраз закону про ринок цукру в Україні. Я попросив би Вас підтримати цю свою ініціативу. І, може, ще добавте пару слів, яка в нас ситуація буде з цукром.
Микола Присяжнюк: Ще працюючи на посаді голови комітету, ми з Вами, пане Алекс, співпрацювали.
До речі, я Вас хочу повідомити, що в мене буде пропозиція до Вас в такому плані, щоби Ви взяли участь і в нашій групі по реформуванні і стратегічному розвитку Міністерства агропромислової політики.
Алекс Ліссітса: З великим задоволенням.
Банки ставки знижуються в цілому, для аграріїв будуть ставки десь в межах 20-23%.
Микола Присяжнюк: Що стосується високих ставок, то банки сьогодні констатували, що ставки знижуються в цілому, і вони підтвердили, що для аграріїв будуть ставки десь в межах 20-23%.
І Мінфін, як я говорив, передбачає один мільярд на здешевлення кредитів. Тобто, я вважаю, що ставки для аграріїв достатньо будуть низькі. Це перше.
Що стосується цукрових буряків, то Ви правильно підняли питання, тому що воно стратегічно важливе для нашої галузі і для агарної нашої країни.
Чому? Тому що наше завдання не тільки на наступник рік забезпечити потреби внутрішні цукром, а враховуючи те, що сьогодні відносини в нас з РФ більш-менш стають на рейки економічних відносин, і ми розуміємо, що, за статистикою, РФ щороку експортує біля 2 мільйонів тон цукру, і можливості наростити ці обсяги вони по природно-кліматичних умовах не можуть, то наше завдання – це виростити стільки цурку, щоб ми могли на наступний рік забезпечити продовольчу безпеку в сегменті цукру нашої країни і нарощувати обсяги виробництва цукру.
За 3 роки наше завдання наростити до 3-3,5 мільйонів тон цукру по року.
Тобто, ми вважаємо, що за 3 роки наше завдання наростити до 3-3,5 мільйонів тон цукру по року.
І сьогодні достатньо важливе питання, як Ви правильно сказали, продовжити ту ініціативу, яка була в комітеті аграрному, щоб все-таки законодавство… А я вважаю і сьогодні переконаний, що той закон, який був по врегулюванню цукру прийнятий в 1999 році, оскільки він не мотивував збільшення обсягів посівів цукрового буряку, в нас він є неефективний.
Алекс Ліссітса: Абсолютно.
Микола Присяжнюк: І мені достатньо прикро, що Асоціація цукровиків на сьогоднішній день ще не дала свого бачення, як вони хотіли б, щоб які кроки зробила держава для того, щоби цей бізнес розвивався.
- Тож треба їм запропонувати, пане міністре, щоб вони свої пропозиції надсилали якомога швидше. Правильно я розумію?
Микола Присяжнюк: Не тільки, щоби якомога швидше. Ми вже їх раз збирали і плануємо на наступному тижні.
Я дивуюся тому, що бізнес, який присутній в сегменті цукрової галузі, не проявляє активності. Але наше завдання, міністерства, то це не тільки контролюючі функції і мотивуючі, але ми все-таки, я думаю, змотивуємо інвесторів в цукрову галузь нарощувати обсяги виробництва цукру.
Що стосується цього року, то, звичайно, ми прогнозуємо, що десь на 80-90 тисяч гектарів ми посіємо більше цукру, ніж у минулому році.
До нас звернувся Російський цукровий союз з пропозицією якраз відлагодити співпрацю.
Алекс Ліссітса: Наші російські колеги дійсно зацікавлені у співпраці. Буквально недавно до нас звернувся Російський цукровий союз з пропозицією якраз відлагодити співпрацю. Вони, бідні, були стурбовані тим, що вони три роки не могли знайти людину, з якою вони могли б працювати в Україні якраз по експорту українського цукру до Росії.
Тому я думаю, що в особі Вас вони знайдуть надійного партнера. І за бажання, я думаю, це дійсно можна буде відновити цукрову галузь України найближчим часом.
І одна невеличка ремарочка, Миколо Володимировичу. Ми ще позаминулого року відпрацювали в Українському клубі аграрного бізнесу стратегію розвитку буряково-цукрової галузі. На жаль, минулий уряд якось про неї забувся, хоча ми її презентували.
Я думаю, що ми можемо найближчим часом надати Вам цю всю стратегію. Вона відпрацьована з усіма законодавчими актами, з усіма постановами, які можна було втілити найближчим часом в життя.
- Шановні гості, а що ще треба сіяти, окрім цукрового буряка, задля того, щоб досягнути успіху для країни, для самого себе і для тих людей, які заробляють ще на тому, що продають вирощене?
Микола Присяжнюк: Сіяти – це чудово. Але позиція у нинішнього уряду і позиція президента виглядає таким чином, що виробництво любою ціною ми не повинні робити. І сьогодні треба вести збалансований розвиток АПК.
Що я маю на увазі? Ми сьогодні бачимо, що якщо ми будемо тільки дозволяти бізнесу сіяти ті культури, які дають прибуток, звичайно, ми можемо виснажити українську землю.
- Ви рапс маєте на увазі?
Микола Присяжнюк: Рапс і посівні площі соняшника. Сьогодні посівні площі соняшника перевищують в 2-2,5 рази від того, що дозволено і передбачено розрахунковими сівозмінами і по площах наших сільськогосподарських земель.
Сьогодні основним локомотивом, основним мотиватором, як би це не звучало, але наше завдання основне держави і міністерства, і всіх громадських діячів, які мають відношення до АПК, то це починати будувати піраміду від її початку.
Що я маю на увазі? Це розвиток тваринництва. Це основне завдання і основні зусилля. І фінансові, і матеріальні, і інтелектуальні, і інші зусилля будуть направлені на те, щоб ми могли з вами в цьому році зробити (я не хочу сказати слово «потужний», тому що не вийде за один рік) перші кроки щодо стабілізації зменшення поголів’я і нарощування.
- Пане Ліссітса, пан міністр каже, що рапс і соняшник – це певна проблема.
Алекс Ліссітса: Тут є питання, звичайно. Я абсолютно погоджуюся…
Микола Присяжнюк: Але за рапс я поки не говорив, я говорив тільки за соняшник.
Алекс Ліссітса: Я можу погодитися у тому, що є певні проблеми. І до цього треба підходити дуже зважено особливо в конкретних регіонах. Тому що дійсно в деяких регіонах ми вже забулися, що таке сівозміни, що таке ротації, тощо.
Я хотів би наголосити на тому, що до цього питання треба дуже зважено підходити. Тому що минулим урядом була прийнята постанова якраз про регулювання сівозмін в Україні. І там були деякі речі (я хочу наголосити, пане міністре, ще раз), які в принципі неприйнятні.
Наприклад, в південному регіоні України в системі сівозмін баштанні і овочі, фрукти можуть займати не більше 1-2% від загальної площі. Тобто, на одній і тій смій площі ми можемо капусту посадити тільки раз на 50 років, що є в принципі абсурдом.
Яким чином ця постанова була прийнята на Кабміні? Чесно кажучи, мене дуже дивує. Тому ми вже звернулися до Вас, Миколо Володимировичу, розглянути ще раз цю постанову. Тому що якщо мова йде про олійні культури – це одне, якщо ж мова йде про овочі та баштанні культури – це абсолютно інше.
Я абсолютно впевнений у тому, що поряд з тваринництвом нам треба розвивати свою базу овочівництва…
- Щоб картоплю не купували за кордоном.
Алекс Ліссітса: Абсолютно вірно. І тут без індустріалізації і картопля, і цибуля, і інші культури. Особливо в південному регіоні України, де в нас величезні можливості є: в Херсонській, в Миколаївській областях для вирощування томатів, для вирощування інших овочевих культур. Тут треба підходити дуже-дуже ретельно.
І саме цікаве, що якраз додана вартість в цих культурах набагато вища, аніж в інших культурах. Але вони потребують знову ж таки набагато більше інвестицій.
Тому я надіюся і хотів би просити міністра, щоби тут стартували якісь інноваційні проекти під кожен регіон, тому що без інноваційних проектів в цій галузі разом з бабусями, дідусями, які вирощують цибулю, картоплю, ми не підемо далеко і не зможемо експортувати.
І знову ж таки інше питання, що постає і по тваринництву, і по овочам, то це якщо ми вирощуємо, то нам треба відразу думати про те, і де його зберігати, і збувати куди.
І тут я думаю, що пан міністр і уряд новий України досить таки ретельно підійдуть до питання щодо зони вільної торгівлі з ЄС. А це означає, що там будуть відстоюватися чітко позиції України і українського товаровиробника. Тому що, наскільки мені відомо, за останніми переговорами, на жаль, ми деякі позиції або не можемо відстояти, або не можемо, скажемо так, свою позицію з толком донести до європейських функціонерів.
- Наскільки я знаю, є певна директива ЄС. І з 1 липня цього року вона має вступити в дію. Це про стимулювання використання поновлюваних видів енергії. Йдеться про те, що вся сировина має бути сертифікована. І так само це зачепить напряму те, чим ми можемо торгувати на зовнішніх ринках.
Пане міністре, як ми тут будемо вирішувати цю проблему?
Ми поставили принцип «око за око». Можемо дозволити імпорт морської риби, але взамін, щоб яйця, м’ясо птиці могли мати свою квоту на європейському ринку.
Микола Присяжнюк: Я тільки трішки хочу повернутися до сівозмін.
Звичайно, ми для себе чітко розуміємо, я підтримую позицію Алекса у тому, що ми увійшли в штопор щодо сівозмін. Ні в якому разі ми не зробимо так, щоб за 1-2 роки змусити аграріїв вийти і взяти ті розрахунки по сівозмінах, які вимагає наука.
Чому? По-перше, це неможливо, по-друге, ми можемо принести ще більше шкоди, ніж є на сьогоднішній день, а по-третє, я буду вимагати як міністр від аграрної науки все-таки відпрацювати новий режим сівозмін, які відповідають сучасним заходам підживлення, сучасним заходам захисту і сучасним вимогам, і сучасній техніці.
Тобто, на цій платформі ми будемо вимагати від науки розробки нового регламенту, а потім ми дамо певний термін: чи це буде 5, чи 6 років, щоб підприємства та фермери, які працюють на сільськогосподарській землі, щоб вони адаптувалися до цих вимог і на якийсь там 5 чи на 6 рік вийшли на той графік сівозмін, якого вимагають нові технології. Це перше питання.
Звичайно, ми вже сьогодні достатньо близько наблизилися до зони вільної торгівлі. Наші представники два дні назад повернулися з чергового раунду. І те, що пан Алекс сказав, що нас піджимають і намагаються тільки в одному напрямку працювати, то це відчувається, і цього навіть ніхто не приховує.
Але ми сьогодні для себе поставили принцип такий, як говорять, «око за око».
Що я маю на увазі? Так, ми можемо вам сьогодні дозволити імпорт морської риби, тому що ми це можемо дозволити, і ми споживаємо достатньо багато риби, але взамін ми хочемо, щоб наш яєчний порошок, яйця, м’ясо птиці могли мати свою квоту на європейському ринку. В іншому випадку ми, звичайно, будемо стояти на своїх позиціях.
Ми розуміємо чітко, що є політичні аспекти, але аграрії поки що налаштовані, я думаю, так і будуть налаштовані, відстоювати позицію для того, щоб все-таки країни, які на сьогоднішній день експортують достатньо велику кількість продукції й сільськогосподарської техніки на наш ринок, взамін нам мають дати обов’язково певні преференції.
- Ми маємо слухача.
Слухач: 6 років для міністра – це, напевне, забагато. Ви стальки не витримаєте.
Ви надто завуальовано говорите про (слово незрозуміле) на ЄС. Всім відомо, що прийшов до влади проросійський уряд, і вся політика економічна буде зав’язана на Росії.
Буквально вчора виступав один добродій і говорив, що ні в якому рані ціни на продукти не можуть поповзи вверх, але вже сьогодні на 25-40 копійок вверх.
Який резон у ваших словах і ціна вашого слова?
Микола Присяжнюк: Політику ми, звичайно, у сторону відкинемо. Але я хочу сказати яку позицію радіослухачам всім і безпосередньо радіослухачу, який був в ефірі? Я чітко декларую і буду робити не тільки як декларація, що принципи політики в аграрному секторі, які проводив попередній міністр Юрій Федорович, залишаються , ми їх продовжуємо і ні в якому разі не будемо змінювати.
Саме що чудово? Що в аграрному секторі аграрії, не дивлячись на політичну приналежність, все-таки продовжують свої принципи – відстоювати і розвивати аграрний сектор.
До речі, російський напрямок збуту продуктів харчування – це не є так погано. Я сказав, 2 мільйони тон цукру, 1,5 мільйона тон м’яса Росії імпортуємо, достатньо велику кількість молока імпортуємо і молочних продуктів.
Я думаю, що не є погано поставляти на російські ринки продукти харчування. Тому що такі великі країни, як США, ЄС, Бразилія, Аргентина борються за російські ринки. Нам теж там ще доведеться поборотися, нас туди не так легко пустять, тому що в російських структур є певні зобов’язання перед іншими країнами.
- Але настрій у Вас бойовий.
Микола Присяжнюк: Впевнений у тому, що скільки б я не попрацював, наші послідовні кроки в аграрному секторі будуть постійно йти у потрібному напрямку.
Алекс Ліссітса: Я теж погоджуюся, що нам не треба дивитися якісь політичні аспекти: чи Росія, чи Туреччина, чи Німеччина, чи інші країни. Нам треба насамперед дивитися, куди ми можемо збути свій товар. І в незалежності від Росії чи Європи треба виробляти продукцію високої якості.
Пан міністр правильно сказав: ринки ці забиті вже без нас. У ці ринки ми можемо зайти лише з високоякісною і дешевою продукцією. І тут непотрібно робити ставку на якісь політичні аспекти, а треба виробляти (я ще раз кажу) ефективну, технологічну і високоякісну продукцію і з нею виходити на ринок. І чи це буде Росія, чи це буде Узбекистан – це вже інше питання.
Єдине, що це означає, що гроші прийдуть до нас в державу в сільську місцевість, яка зараз потребує фінансування. Тому, я думаю, треба зробити все, щоб зайняти ці ніші, які є вільні, або зайти на ті ринки, які ми дещо втратили.
- Чи достатній рівень підготовки тих, хто займається аграрним бізнесом, а чи ще вчитися і вчитися, щоби відповідати тим завданням, які Ви назвали?
Алекс Ліссітса: Якщо взяти декілька, там 20-100 компаній, які знаходяться на вищому щаблі ефективності, то відповідно й бізнес, й система управління налагоджена. Якщо ж піти дещо в регіони, в райони, невеликі господарства українські, де 2-3 тисячі гектарів землі, то там дуже багато запитань.
- Чи можна отримати десь легко людині консультацію фахову?
Алекс Ліссітса: Завжди. Український клуб аграрного бізнесу завжди готовий вам надати консультації. Звертайтеся. І в Інтернеті…
- За гроші чи без?
Щодо ріпаку. Треба негайно створити робочу групу, тому що може вийти ситуація, що ми все втратимо.
Алекс Ліссітса: І за гроші і без.
Так що ми готові завжди допомогти всім: від уряду до фермерів, які знаходяться в регіонах. І ми це завжди робимо, працюємо і з обласними адміністраціями, розказуємо.
І щодо ріпаку. По ріпаку дійсно загроза є. з 1 липня вступає в силу нова директива. І треба негайно створити робочу групу, яка розібралася б у сертифікаті, тому що може вийти ситуація, що ми все втратимо.
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)